Зеленський: США порушували питання гарантій безпеки в обмін на Донбас
Зеленський заявив, що США порушували питання гарантій безпеки за моделлю НАТО без членства в обмін на зміну позиції України щодо Донбасу.
Юсуф Інан | UA Presa
КИЇВ, УКРАЇНА — Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники США порушували питання гарантій безпеки за моделлю НАТО в обмін на зміну позиції Києва щодо Донбасу, однак він засумнівався в достатності такого варіанта.
Зеленський розповів про цю дискусію в інтерв’ю данському суспільному мовнику DR Nyheder. Частину розмови у вівторок, 10 листопада, оприлюднили в офіційних соціальних мережах президента України.
Сторони не публікували погодженого документа з такими умовами, а Вашингтон не оголошував про остаточну пропозицію, яка безпосередньо пов’язувала б гарантії безпеки з відмовою України від Донбасу. Тому йдеться про виклад Зеленським одного зі сценаріїв, порушених під час переговорів.
Який варіант обговорювали зі США
За словами Зеленського, американська сторона порушувала питання механізму, за яким Україна могла б отримати післявоєнні гарантії безпеки у разі зміни своєї позиції щодо Донбасу.
Президент повідомив, що запитав представників США, чи означатимуть такі гарантії членство України в Північноатлантичному альянсі. За його словами, у відповідь ішлося не про вступ до НАТО, а про механізм, подібний до системи колективної оборони Альянсу.
Перед початком переговорів за посередництва США американський посадовець також повідомив Reuters, що гарантії безпеки стануть однією з головних тем. Серед можливих варіантів, за його словами, розглядали механізм, подібний до статті 5 Північноатлантичного договору.
Водночас докладного тексту такого механізму публічно не представили. Наразі невідомо, які країни мали б стати гарантами, які зобов’язання вони взяли б на себе та чи передбачав би новий напад на Україну автоматичну військову відповідь.
Що можуть означати гарантії за моделлю НАТО
Стаття 5 Північноатлантичного договору ґрунтується на принципі, за яким збройний напад на одного члена НАТО розглядається як напад на всіх союзників. Кожна країна Альянсу має вжити заходів, які вважає необхідними для відновлення безпеки.
Механізм для України за моделлю НАТО мав би створити схожий рівень стримування без формального членства держави в Альянсі. Він може передбачати військову допомогу, постачання озброєнь, посилення протиповітряної оборони, обмін розвідувальними даними та узгоджені санкції у відповідь на нову агресію.
Однак саме формулювання «подібні до НАТО гарантії» ще не означає юридично обов’язкового захисту. У домовленості необхідно визначити терміни реагування, види допомоги, відповідальних гарантів і наслідки невиконання взятих зобов’язань.
Київ наполягає, що загальних політичних обіцянок недостатньо. Українська сторона прагне отримати письмові та юридично закріплені гарантії з чітким розподілом військових, політичних і фінансових обов’язків між партнерами.
Чому Донбас залишається в центрі переговорів
Під Донбасом переважно мають на увазі Донецьку та Луганську області України. Росія підтримувала сепаратистські утворення в регіоні, а в лютому 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення та згодом оголосила про анексію українських територій.
Україна та більшість міжнародної спільноти не визнають російських заяв про анексію і продовжують вважати Донецьку та Луганську області частиною суверенної території України.
Зеленський наголосив, що територіальне питання не можна розглядати лише як зміну лінії на карті. Донбас має значення через населення, промислові об’єкти, транспортні шляхи, природні ресурси та оборонні позиції, від яких залежить майбутня безпека країни.
Повідомлення про те, що Вашингтон очікує від Києва певної гнучкості в територіальному питанні, з’являлися перед переговорами в Абу-Дабі. Росія вимагає контролю над усім Донбасом, тоді як Україна відкидає можливість ухвалення рішень про свою територію без згоди Києва.
Сторони поки не погодили спільної територіальної формули. Також не встановлено, чи представники США висували офіційну пропозицію, чи лише обговорювали один із можливих сценаріїв переговорного процесу.
Зеленський не вірить, що Росія зупиниться
Зеленський заявив, що передача Донбасу під контроль Росії не гарантуватиме тривалого миру. На його думку, Кремль може використати таку домовленість для паузи, відновлення військових ресурсів і підготовки нового нападу через кілька років.
Президент нагадав, що Москва протягом тривалого часу пояснювала свої дії необхідністю захисту російськомовного населення Донбасу. Однак спроба російських військ захопити Київ і бойові дії в інших регіонах України, за його словами, свідчать про значно ширші цілі Росії.
Зеленський також згадав наступ російських військ на Київ у 2022 році та злочини проти цивільного населення, виявлені після відступу російських підрозділів із Бучі та навколишніх населених пунктів.
Росія заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних і заявляє, що мирна угода має усунути те, що Москва називає першопричинами війни. Серед вимог Росії — відмова України від вступу до НАТО та обмеження її військової співпраці із західними державами.
Київ відкидає такі умови, вважаючи, що вони обмежують суверенне право України самостійно визначати свою зовнішню політику й оборонну стратегію.
Україна нагадує про ядерне роззброєння
Пояснюючи необхідність дієвих і чітко визначених гарантій, Зеленський нагадав про відмову України від ядерної зброї після розпаду Радянського Союзу.
На території України тоді залишився значний ядерний арсенал. У межах процесу, пов’язаного з Будапештським меморандумом 1994 року, Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як без’ядерна держава та завершила передачу ядерних боєприпасів.
Росія, США та Велика Британія надали запевнення щодо поваги до незалежності, суверенітету й наявних кордонів України. Проте меморандум не встановлював механізму автоматичного військового втручання, подібного до системи колективної оборони НАТО.
Київ розглядає подальшу окупацію Росією українських територій як доказ того, що політичні запевнення без чітких процедур виконання не забезпечують достатнього стримування.
Тому майбутня угода, на думку української влади, має визначати порядок надання зброї, посилення протиповітряної оборони, обміну розвідданими, фінансової допомоги та спільного реагування у разі нового нападу.
Червоні лінії Києва та подальші кроки
Зеленський раніше заявляв, що територіальні питання можуть обговорюватися під час мирних переговорів, але остаточні рішення повинні ухвалюватися на рівні керівників держав і за повної участі України.
Президент відкидав прямий обмін територіями, нав’язаний Росією нейтральний статус і обмеження чисельності або можливостей українських Збройних сил. Він також наголошував, що Москва не може визначати умови гарантій безпеки для України.
Київ вважає, що післявоєнний механізм має посилювати обороноздатність держави, а не залишати її вразливою перед новою російською агресією.
Для просування переговорів сторонам необхідно визначити майбутнє окупованих територій, можливу лінію припинення вогню, порядок міжнародного моніторингу, відповідальність держав-гарантів і наслідки порушення домовленостей.
Невирішеними також залишаються питання санкцій, післявоєнної відбудови, повернення військовополонених і цивільних, а також можливої міжнародної місії зі спостереження за припиненням вогню.
Заява Зеленського свідчить, що територіальне питання та гарантії безпеки розглядаються в межах одного переговорного процесу. Водночас вона не означає, що Україна погодилася на такий обмін або що сторони затвердили остаточну пропозицію.
Подальші переговори мають показати, чи зможе Вашингтон перетворити загальну концепцію гарантій за моделлю НАТО на письмовий і обов’язковий механізм, прийнятний для України та її європейських партнерів.
UAPresa.com
Яка ваша реакція?
Подобається
0
Не подобається
0
Любов
0
Смішно
0
Вау
0
Сумний
0
Злий
0
Коментарі (0)