Трамп заявив про енергетичне перемир’я, Зеленський вимагає гарантій

By Ahmet Taş | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА — Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія погодилися припинити удари по енергетичних об’єктах одна одної, однак президент України Володимир Зеленський пов’язав готовність Києва до такого кроку з реальними гарантіями дотримання домовленості Москвою.

Заяви двох лідерів свідчать про різне трактування ситуації. Трамп представив її як уже досягнуту взаємну домовленість, тоді як Зеленський наголосив, що Україна готова припинити відповідні удари лише за умови, якщо міжнародні партнери забезпечать фактичне припинення російських атак на українську енергетику та критичну інфраструктуру.

Трамп заявив про домовленість України та Росії

Президент США Дональд Трамп у понеділок, 14 вересня, написав у своїй соціальній мережі Truth Social, що обидві сторони погодилися не атакувати енергетичні об’єкти одна одної.

За словами Трампа, Україна погодилася не завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі, а Росія взяла на себе аналогічне зобов’язання.

Водночас американський президент не навів подробиць можливого механізму: коли саме має початися припинення ударів, які об’єкти потрапляють під дію домовленості та хто контролюватиме її виконання.

Заява прозвучала після того, як Трамп закликав Київ припинити удари по російських підприємствах, пов’язаних із виробництвом дизельного пального та нафтопереробкою.

Україна протягом останніх місяців активно застосовує далекобійні безпілотники проти російських НПЗ, нафтобаз та інших об’єктів паливно-енергетичного комплексу.

Київ пояснює ці атаки тим, що російська нафтова інфраструктура забезпечує надходження до бюджету РФ і постачає пальне для російських військових потреб.

Зеленський не підтвердив безумовне припинення ударів

Президент України Володимир Зеленський після заяви Трампа дав значно обережнішу оцінку.

Він повідомив, що Україна запропонувала міжнародним партнерам забезпечити домовленість з Росією, яка дозволила б припинити знищення критичної інфраструктури.

При цьому Зеленський прямо висловив сумнів щодо готовності Москви виконувати будь-які подібні зобов’язання.

Український президент наголосив, що Київ готовий забезпечити відсутність своїх ударів, якщо партнери зможуть гарантувати, що Росія припинить атакувати українську електроенергетику, інші енергетичні об’єкти, критичну інфраструктуру та маршрути, пов’язані з рухом продовольства.

Таким чином, українська позиція передбачає принцип взаємності: припинення українських ударів має відбутися одночасно з фактичним припиненням російських атак.

Зеленський також наголосив, що домовленість повинна бути не короткостроковою політичною паузою, а надійним і довготривалим механізмом.

Київ очікує конкретного механізму гарантій

Ключовим питанням залишається те, яким чином можливе енергетичне перемир’я контролюватиметься на практиці.

Зеленський заявив, що Україна очікує від партнерів конкретики щодо того, як буде гарантовано виконання домовленості Росією.

Для Києва це особливо важливо через попередній досвід домовленостей, під час яких сторони звинувачували одна одну в порушеннях.

Наразі публічно не оголошено, чи існує письмовий документ, спільна заява сторін або погоджений механізм моніторингу.

Також не уточнювалося, чи поширюватиметься потенційна домовленість лише на електростанції та електромережі, чи також на нафтопереробні заводи, нафтобази, газову інфраструктуру, транспортні вузли та порти.

Саме ці деталі мають визначити, чи стане ініціатива реальним обмеженням бойових дій або залишиться політичною декларацією.

Москва на момент заяви Зеленського не дала чіткої відповіді

У первинному повідомленні Deutsche Welle зазначалося, що Москва на той момент безпосередньо не прокоментувала заяву Трампа про нібито досягнуту взаємну домовленість.

Раніше Кремль позитивно реагував на заклик Трампа до України припинити удари по російських об’єктах паливної інфраструктури.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Москва вітає заклики до припинення атак на російську економічну та енергетичну інфраструктуру.

Однак це не є рівнозначним підтвердженням того, що Росія погодилася припинити власні удари по українських енергетичних об’єктах на тих самих умовах.

Саме тому позиція Кремля щодо взаємності потенційного перемир’я залишається одним із головних питань.

Енергетика стала одним із ключових фронтів війни

За роки повномасштабної війни енергетична інфраструктура стала однією з головних цілей взаємних ударів.

Росія систематично атакує українські електростанції, трансформаторні підстанції, мережі передачі електроенергії, газову та іншу критичну інфраструктуру.

Особливо небезпечними такі атаки стають восени та взимку, коли перебої з електрикою та опаленням безпосередньо впливають на мільйони цивільних.

Україна у відповідь значно розширила програму далекобійних ударів по території РФ.

Одними з основних цілей стали російські нафтопереробні заводи, паливні сховища та підприємства, пов’язані з експортом і переробкою нафти.

Українська сторона заявляє, що такі об’єкти безпосередньо підтримують фінансування та логістику російської армії.

Удари вже спричиняли перебої в роботі частини російських НПЗ і створювали додатковий тиск на внутрішній паливний ринок Росії.

Чи може енергетичне перемир’я стати першим кроком до миру

Обмежене припинення ударів по енергетичній інфраструктурі потенційно може стати тестом перед ширшими переговорами між Києвом і Москвою.

Такий формат не означав би припинення бойових дій на фронті, однак міг би зменшити ризики для цивільного населення та критичної інфраструктури.

Для України головним питанням залишається довіра до Росії та можливість перевіряти виконання домовленостей.

Для Москви припинення українських атак на нафтопереробну промисловість могло б знизити економічні втрати та тиск на внутрішній ринок пального.

Для Вашингтона взаємне обмеження атак могло б стати першим конкретним результатом дипломатичних зусиль і водночас зменшити ризики подальшого зростання світових цін на паливо.

Втім, наразі залишається принципова різниця між заявами Трампа та Зеленського.

Трамп говорить про вже досягнуту домовленість. Зеленський говорить про готовність України до неї за умови реальних гарантій та дотримання з боку Росії.

Наступним ключовим сигналом стане офіційна позиція Москви та відповідь на практичне питання: чи припиняться після цих заяв удари по енергетичній інфраструктурі з обох сторін.

UAPresa.com