Росія атакувала Україну 453 дронами, Київ вдарив по НПЗ у Росії

By Ahmet Taş | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА — Росія вночі атакувала Україну 453 безпілотниками різних типів, з яких Сили оборони заявили про знешкодження 409, тоді як Україна одночасно завдала ударів по нафтовій інфраструктурі на території Росії.

За даними Повітряних сил ЗСУ, влучання російських засобів повітряного нападу зафіксували на 13 локаціях, ще на семи місцях впали уламки збитих цілей. На тлі масштабних атак обидві сторони продовжують розширювати кампанію ударів по енергетичній, транспортній та промисловій інфраструктурі далеко від лінії фронту.

Росія запустила 453 безпілотники, 409 цілей знешкоджено

Повітряні сили України повідомили, що в ніч проти 13 вересня російські війська застосували 453 ударні та імітаційні безпілотники.

Серед них були дрони типу Shahed, «Гербера», безпілотники-імітатори «Пародія», а також апарати S8000 «Бандероль». За попередньою інформацією українських військових, сили ППО, авіація, підрозділи радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи та підрозділи безпілотних систем знищили або подавили 409 повітряних цілей.

Російські безпілотники запускали з території РФ, тимчасово окупованого Криму та району Азовського моря.

Українська сторона наголосила, що станом на ранок атака ще тривала, а в повітряному просторі залишалися російські дрони.

Масштаб нальоту став ще одним свідченням того, що безпілотники дедалі більше перетворюються на один із головних інструментів війни — як для атак на міста, так і для виснаження систем протиповітряної оборони.

Удари зачепили західні та східні регіони України

Наслідки російських атак фіксувалися в різних частинах України.

У західних областях під ударом опинилися транспортна та цивільна інфраструктура. На Волині протягом понад чотирьох годин тривала масована атака безпілотників. За інформацією обласної влади, у повітряний простір регіону зайшли понад 10 російських цілей.

У Ковельській громаді поранення отримали п’ятеро людей. У Луцьку уламки дрона влучили в пасажирський потяг, однак пасажирів встигли евакуювати, тому загиблих і поранених не було.

У Львівській області повідомлялося про пошкодження в районі Стрия, зокрема житлових та інфраструктурних об'єктів.

Напруженою залишається ситуація і на сході України. Харків та населені пункти області протягом останніх днів неодноразово ставали цілями російських безпілотників, ракет та авіаційних ударів.

Одночасно російські удари продовжилися по Донеччині. За даними обласної влади, протягом 12 вересня в Краматорську загинули троє цивільних, ще 11 людей у регіоні дістали поранення.

Україна атакувала російські нафтові об'єкти

Паралельно з російською атакою українські безпілотники завдали ударів по об'єктах на території Росії.

У Татарстані вибухи пролунали в районі Нижньокамська — одного з ключових центрів російської нафтопереробної та нафтохімічної промисловості. Російська сторона заявила про ураження промислових і цивільних об'єктів та повідомила про постраждалих.

Ще одним об'єктом став нафтопереробний завод «Славянск-ЕКО» у Слов’янську-на-Кубані Краснодарського краю РФ.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявило, що операцію здійснили підрозділи ГУР спільно з іншими силами оборони в межах операції deep strike.

За версією української розвідки, ураження припало на ключову установку переробки нафти та резервуарний парк підприємства. Після удару на території НПЗ спалахнула масштабна пожежа.

Українська сторона стверджує, що об'єкт забезпечував ресурсами російські військові потреби.

Незалежна перевірка всіх заяв про масштаби пошкоджень у режимі реального часу залишається обмеженою.

Енергетична інфраструктура стає окремим фронтом війни

Обмін ударами демонструє, що енергетична інфраструктура фактично перетворилася на окремий фронт російсько-української війни.

Російські війська систематично атакують українські електростанції, мережі, промислові підприємства, транспортні вузли та паливну інфраструктуру.

Україна, своєю чергою, дедалі частіше використовує далекобійні безпілотники для ударів по російських нафтопереробних заводах, нафтобазах і промислових підприємствах.

Київ пояснює такі операції прагненням скоротити доходи, логістику та паливні ресурси, які підтримують російську воєнну машину.

Москва заявляє, що українські атаки також завдають шкоди цивільній інфраструктурі та призводять до жертв серед мирного населення.

Reuters зазначає, що обидві сторони дедалі активніше атакують економічні й логістичні об'єкти далеко від безпосередньої лінії бойових дій.

З наближенням холодного сезону такі удари набувають особливого значення, оскільки пошкодження електроенергетики та паливної системи можуть мати безпосередні наслідки для цивільного населення.

Зеленський готовий зустрітися з Путіним на G20

Попри продовження масштабних атак, дипломатичні сигнали також не припиняються.

Президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю Deutsche Welle, що готовий приїхати на саміт G20 у Маямі та зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним, якщо той також буде присутній.

«Ми маємо зустрітися, поговорити і ухвалити рішення».

Зеленський наголосив, що для нього важливим є не сам обмін словами між лідерами, а конкретний результат переговорів. Саміт G20 запланований на 14–15 грудня 2026 року.

Президент України також заявив про необхідність посилення української ППО напередодні зими та потребу в додаткових ракетах-перехоплювачах Patriot.

На цьому тлі Київ продовжує заявляти про готовність до переговорного процесу за умови, що він призведе до реальних рішень щодо припинення війни та гарантій безпеки.

Кремль назвав зустріч у Маямі «неможливою»

Російська сторона відкинула запропонований формат зустрічі.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив агентству AFP, що зустріч Путіна і Зеленського на саміті G20 у Маямі є «неможливою», повторивши позицію Москви про готовність провести переговори лише в російській столиці.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров також заявив, що Москва готова до переговорів, однак бойові дії під час потенційного переговорного процесу припиняти не планує.

Водночас питання особистої участі Путіна в саміті G20 остаточно не вирішене. Помічник президента РФ Юрій Ушаков заявив, що в Кремлі таку поїздку ще не обговорювали, хоча підготовка до саміту триває на експертному рівні.

Таким чином, дипломатичні заяви поки що різко контрастують із ситуацією на полі бою.

Нічна атака Росії із застосуванням 453 безпілотників та одночасні українські удари по об'єктах нафтопереробки в Росії свідчать, що перед можливими новими переговорами обидві сторони не знижують військового тиску.

Інформація про кількість збитих цілей, масштаби пошкоджень та результати ударів у воєнний час не завжди може бути незалежно перевірена одразу, тому відповідні дані наводяться з чітким посиланням на українські або російські офіційні джерела.

UAPresa.com