Томіленко: половина з 28 журналістів у полоні РФ — кримські татари

Ахмет Таш | UA Presa
КИЇВ, Україна — Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко заявив, що Росія незаконно утримує щонайменше 28 українських журналістів, а приблизно половина з них є кримськими татарами.

В інтерв’ю Кримськотатарському ресурсному центру та QHA Томіленко розповів про втрати серед українських і іноземних медійників, системні переслідування журналістів на окупованих територіях, тиск на громадянських журналістів у Криму та необхідність міжнародного тиску на Росію для звільнення незаконно ув’язнених представників медіа.

150 медійників загинули від початку вторгнення

За підтвердженими даними Національної спілки журналістів України, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні загинули 150 представників медіа.

Томіленко повідомив, що 21 журналіст загинув безпосередньо під час виконання професійних обов’язків у зоні бойових дій або під час висвітлення наслідків російських атак.

Ще 10 журналістів загинули як цивільні особи під час обстрілів у містах і населених пунктах. Щонайменше 119 медійників загинули, захищаючи Україну в лавах Збройних сил.

Ці дані показують, що війна стала смертельною не лише для військових і цивільних, а й для тих, хто документує злочини, повідомляє правду й доносить її до світу.

Росія безпосередньо атакує пресу

Томіленко наголосив, що російська армія не робить різниці між українськими й іноземними журналістами.

За його словами, Росія цілеспрямовано атакує представників преси, щоб зупинити поширення правди про війну.

Серед символічних імен цієї трагедії — харківський фотограф Ігор Гуденко, який загинув у перші дні вторгнення, Євген Сакун, убитий під час ракетного удару по Київській телевежі, Зореслав Замойський, тіло якого з ознаками катувань знайшли в Бучі, а також молода репортерка Вікторія Рощина, яка загинула в російському полоні.

Томіленко також згадав загибель журналістів телеканалу Freedom Олени Губанової та Євгена Кармазіна, які потрапили під удар російського дрона “Ланцет” поблизу Краматорська. Оператор Олександр Количев вижив, але дістав поранення.

Загинули й іноземні журналісти

За словами Томіленка, Росія також убила щонайменше 8 іноземних медійників.

Серед них — Brent Renaud із TIME Studios, який загинув в Ірпені, Pierre Zakrzewski з Fox News та українська продюсерка Олександра Кувшинова, російська опозиційна журналістка Оксана Бауліна, литовський документаліст Mantas Kvedaravičius, французькі журналісти Frédéric Leclerc-Imhoff і Arman Soldin, а також Ryan Evans із Reuters, який загинув під час обстрілу готелю на Донеччині.

Останнім із відомих випадків Томіленко назвав загибель Anthony Lallican, який працював для французької агенції Hans Lucas. Він загинув унаслідок атаки російського FPV-дрона. Під час тієї ж атаки український фотокореспондент Георгій Іванченко втратив ногу.

Крім того, десятки іноземних журналістів були поранені під час роботи в Україні, зокрема представники Sky News, La Repubblica та ANSA.

Крим став прикладом знищення вільної преси

Томіленко заявив, що Крим є одним із найяскравіших прикладів того, що відбувається з вільною пресою після окупації території.

Після 2014 року незалежні медіа на півострові почали швидко зникати. Інформаційний простір був звужений, а журналісти та редакції опинилися під тиском російської окупаційної влади.

У відповідь на це в Криму виникло явище громадянської журналістики. Активісти без професійної журналістської освіти почали документувати обшуки, затримання, суди та переслідування.

Вони об’єдналися навколо ініціативи “Кримська солідарність” і стали фактично єдиними свідками багатьох репресій на півострові.

Громадянських журналістів карають великими строками

Російська окупаційна влада відповіла на громадянську журналістику жорсткими репресіями.

Томіленко зазначив, що громадянські журналісти опинилися “між жорнами” репресивного механізму окупантів.

Обшуки, сфабриковані докази, штучні звинувачення у “тероризмі” та вироки на 15–17 років стали інструментами придушення незалежного висвітлення подій у Криму.

За 12 років окупації щонайменше 19 журналістів у Криму стали прямими фігурантами кримінальних справ.

Серед журналістів із Криму, яких нині утримує Росія, 14 є представниками кримськотатарського народу. Це свідчить про особливо сильний тиск на кримських татар, які документували переслідування й захищали право свого народу на правду.

У російському полоні перебувають 28 журналістів

Станом на червень 2026 року Росія незаконно утримує щонайменше 28 українських журналістів.

За словами Томіленка, вони були викрадені або затримані в Криму, Херсоні, Мелітополі та інших окупованих районах. Частина з них перебуває в російських СІЗО та колоніях у надзвичайно тяжких умовах.

Деякі журналісти перебувають у неволі з 2016 року. Серед них — Олексій Бессарабов, Володимир Дудка та Дмитро Штибліков, які отримали від 14 до 19 років ув’язнення.

Серед ув’язнених також громадянські журналісти “Кримської солідарності” — Ернес Аметов, Марлен Асанов, Тимур Ібрагімов, Сейран Салієв, Сервер Мустафаєв, Руслан Сулейманов, Рустем Шейхалієв, Ремзі Бекіров та Осман Аріфмеметов.

Томіленко окремо згадав Амета Сулейманова, який має тяжке серцеве захворювання і перебуває під загрозою смерті, але був засуджений до 12 років ув’язнення.

Репресії поширилися на Херсон і Мелітополь

Томіленко наголосив, що методи придушення свободи слова, випробувані Росією в Криму, тепер застосовуються на новоокупованих територіях Запорізької та Херсонської областей.

За його словами, з Мелітополя було викрадено 8 журналістів.

Журналістка з 40-річним досвідом Ірина Левченко нині перебуває в камері на окупованому півострові та проходить через судовий процес. Керівника RIA Мелітополь Георгія Левченка засудили до 16 років ув’язнення, а Олександра Малишева у квітні засудили до 26 років.

Томіленко назвав такі вироки одними з найжорстокіших покарань, застосованих до цивільних осіб.

У Херсонській області журналіст Сергій Цигіпа отримав 13 років, а Геннадій Осмак — 3,5 року за сфабрикованими обвинуваченнями.

НСЖУ закликає до міжнародного тиску

Томіленко заявив, що міжнародна спільнота має діяти активніше для звільнення незаконно ув’язнених журналістів.

Національна спілка журналістів України пропонує стратегію з чотирьох ключових напрямів.

Перший — не дозволити справам зникнути з міжнародного порядку денного. Для цього потрібні публічні кампанії, адвокація, підтримка родин і системне інформування світових інституцій.

Другий — включити цивільних журналістів у переговорні механізми щодо обмінів. Нині багато громадянських журналістів випадають із чинних форматів, тому їхнє звільнення потребує окремого політичного треку.

Третій — запроваджувати персональні санкції проти причетних до викрадень, фабрикації справ, вироків і утримання журналістів.

Четвертий — документувати всі випадки катувань, незаконних затримань і тиску. Ці свідчення мають стати доказовою базою для майбутнього міжнародного трибуналу проти Росії.

“Наш обов’язок — говорити про тих, кого змусили мовчати”

Томіленко нагадав, що НСЖУ системно звертається до ОБСЄ, ООН, Ради Європи, Міжнародної та Європейської федерацій журналістів із вимогою посилити тиск на Росію.

Справи полонених журналістів, зокрема Ірини Левченко, Анастасії Глуховської та Георгія Левченка, були включені до Платформи Ради Європи із захисту журналістики та безпеки журналістів.

Це зобов’язує міжнародні інституції постійно стежити за їхніми справами.

Томіленко підкреслив, що мовчання грає на користь агресора, тоді як публічність, міжнародна солідарність і постійний тиск можуть дати шанс урятувати життя й свободу журналістів.

“Наш обов’язок — говорити про тих, кого змусили мовчати”, — наголосив Томіленко.

www.uapresa.com