ЄС може обмежити захист для українців призовного віку

Ахмет Таш | UA Presa
БРЮССЕЛЬ, Бельгія — Європейський Союз розглядає можливість продовжити механізм тимчасового захисту для українців, але водночас посилити правила для чоловіків призовного віку.

За повідомленням Anadolu Ajansı, єврокомісар з питань внутрішніх справ Магнус Бруннер після зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС заявив, що в Брюсселі обговорюють майбутнє тимчасового захисту для українців. Одним із варіантів є виключення з цього механізму українських чоловіків, які можуть бути призвані на військову службу.

ЄС переглядає механізм тимчасового захисту

Після початку повномасштабної війни Росії проти України Європейський Союз у березні 2022 року вперше активував Директиву про тимчасовий захист.

Цей механізм дозволив мільйонам українців швидко отримати право на проживання, роботу, освіту, медичні та соціальні послуги в країнах ЄС без проходження тривалих індивідуальних процедур притулку.

Зараз у ЄС обговорюють, як саме має виглядати наступний етап цієї системи. Термін чинного механізму має завершитися в березні 2027 року, але Брюссель уже готує рішення щодо його подальшого продовження.

Водночас війна триває, і питання, хто саме має залишатися під захистом ЄС, стає дедалі чутливішим.

Чоловіки призовного віку можуть бути виключені

Найбільш дискусійним елементом нового підходу є можливість обмежити тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку.

В Україні через воєнний стан більшість чоловіків віком від 18 до 60 років не можуть вільно залишати країну. Водночас частина громадян, які виїхали раніше або скористалися законними винятками, нині перебуває в країнах ЄС і користується тимчасовим захистом.

Європейська комісія розглядає варіант, за якого чоловіки, що потенційно можуть бути мобілізовані, не зможуть у майбутньому користуватися тим самим режимом захисту, що й інші категорії українців.

Деталі такого можливого обмеження поки що не оприлюднені.

Бруннер: Україна також підтримує цей підхід

Магнус Бруннер заявив, що Україна також дотримується подібної позиції.

За його словами, Єврокомісія враховує думку країн, які найбільше відчули наслідки прийому українських біженців. Серед них — Чехія, Польща, Німеччина, Австрія та держави Балтії.

Ці країни з початку війни прийняли значну частину українців, які виїхали до ЄС. Вони несуть основне навантаження у сфері житла, освіти, соціальної допомоги, охорони здоров’я та інтеграції на ринку праці.

Бруннер повідомив, що конкретну пропозицію щодо майбутнього режиму тимчасового захисту планують представити найближчими тижнями.

Понад 4 мільйони українців мають тимчасовий захист

За даними ЄС, понад 4 мільйони українців користуються статусом тимчасового захисту.

Це один із найбільших механізмів захисту людей, які втекли від війни, в сучасній історії Європи.

Тимчасовий захист дозволив країнам ЄС уникнути перевантаження національних систем притулку та забезпечити українцям базові права одразу після прибуття.

Українці отримали можливість легально працювати, навчати дітей у школах, користуватися медичними послугами та інтегруватися в громади країн перебування.

Однак тривалість війни змінює характер дискусії. Те, що спочатку було екстреним гуманітарним механізмом, поступово перетворюється на довгострокову політику.

Війна змінює підхід до міграційної політики

Питання українців призовного віку показує, як війна впливає на міграційну політику ЄС.

На початку повномасштабного вторгнення головним завданням було швидко захистити людей, які рятувалися від бойових дій. Тепер поряд із гуманітарними міркуваннями з’являються питання безпеки, мобілізації, демографії та довгострокової стійкості України.

Київ потребує людського ресурсу для оборони країни. Водночас країни ЄС мають забезпечувати права й гуманітарний захист тим, хто вже перебуває на їхній території.

Саме тому майбутнє рішення може бути складним балансом між підтримкою України, правами біженців і практичними можливостями європейських держав.

Кого може торкнутися нове правило

Поки що не зрозуміло, чи йтиметься про нові заявки, продовження вже наданого статусу чи окремі категорії чоловіків.

Також залишається відкритим питання, чи будуть винятки для осіб із проблемами здоров’я, батьків неповнолітніх дітей, студентів, опікунів, людей із інвалідністю або тих, хто законно виїхав з України на підставі чинних правил.

Якщо обмеження буде широким, воно може викликати юридичні та гуманітарні дискусії в ЄС.

Правозахисники можуть звернути увагу на необхідність індивідуального підходу, адже не всі чоловіки призовного віку мають однаковий статус, сімейні обставини або можливість повернення.

Європейські країни шукають баланс

Країни ЄС, які прийняли найбільше українців, уже кілька років адаптують свої системи до тривалого перебування великої кількості людей.

Польща, Німеччина, Чехія, Австрія та країни Балтії стикаються з витратами на освіту, медицину, соціальну допомогу, житло та інтеграцію на ринку праці.

Для них продовження тимчасового захисту означає потребу у фінансовому плануванні та більш чітких правилах.

Водночас ЄС намагається зберегти спільний підхід, щоб українці не опинилися в різних правових умовах у різних країнах Союзу.

Київ зацікавлений у поверненні людського ресурсу

Позиція України, про яку сказав Бруннер, пов’язана з потребами держави у війні.

Через тривалий характер бойових дій Україні потрібні люди для оборони, ротації, підтримки економіки та роботи критично важливих секторів.

Питання чоловіків призовного віку за кордоном уже неодноразово ставало предметом дискусій як в Україні, так і в країнах ЄС.

Однак повернення громадян має відбуватися в межах правових процедур і з урахуванням конкретних життєвих обставин людей.

Саме тому очікувана пропозиція Єврокомісії матиме важливе значення як для України, так і для мільйонів українців у Європі.

Попереду складні переговори

Навіть після представлення пропозиції вона має пройти обговорення між Єврокомісією та державами-членами.

Позиції країн можуть відрізнятися залежно від кількості українських біженців, внутрішньої політики, стану ринку праці та соціальної системи.

Також важливо, як нові правила будуть поєднані з уже наданими правами українців.

Для багатьох людей тимчасовий захист став основою життя в Європі: вони працюють, орендують житло, навчають дітей і сплачують податки. Різкі зміни можуть мати серйозні соціальні наслідки.

Рішення може стати поворотним

Майбутня пропозиція ЄС щодо тимчасового захисту українців може стати одним із найважливіших рішень у сфері міграційної політики з початку повномасштабної війни.

Якщо чоловіків призовного віку справді виключать із частини механізму, це змінить правила для значної групи українських громадян.

Водночас ЄС намагатиметься зберегти підтримку для жінок, дітей, літніх людей та інших вразливих категорій, які продовжують потребувати захисту.

Найближчі тижні покажуть, чи перетвориться ця ідея на конкретну законодавчу пропозицію і яким буде її реальний вплив на українців у Європі.

www.uapresa.com