Токаєв запропонував Путіну заморозити війну й повернутися до Стамбула

Ахмет Таш | UA Presa

ОМСЬК, РОСІЯ — Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запропонував російському лідеру Володимиру Путіну заморозити війну проти України та повернутися до переговорного формату, започаткованого у Стамбулі.

Токаєв озвучив цю позицію 25 липня під час зустрічі з Путіним в Омську, де президенти брали участь у російсько-казахстанському форумі міжрегіонального співробітництва. Про його заяву повідомили російські медіа, посилаючись на пресслужбу президента Казахстану.

Казахстанський президент назвав свій варіант можливим шляхом до припинення бойових дій, однак не представив детального плану, погодженого з Україною або Росією. Про готовність сторін прийняти таку пропозицію чи про дату нової зустрічі наразі не повідомлялося.

Токаєв запропонував «стамбульську формулу 2.0»

Під час розмови з Путіним Токаєв заявив, що затяжну війну, на його думку, можна було б заморозити, після чого сторони могли б повернутися до напрацювань стамбульських переговорів.

«Можливо, цей конфлікт уже варто заморозити й повернутися до стамбульської формули 2.0, оскільки там були досягнуті значні результати», — сказав президент Казахстану.

За словами Токаєва, після припинення бойових дій переговорний процес мав би продовжуватися за участю та під гарантіями впливових держав. Водночас він не уточнив, які саме країни повинні стати гарантами, хто контролюватиме дотримання можливого перемир’я та яким чином реагуватимуть на його порушення.

Пропозиція фактично передбачає спочатку зупинити активні бойові дії, а питання територій, безпеки та остаточного мирного врегулювання обговорювати на наступному етапі.

Казахстан не оголосив себе офіційним посередником

Токаєв зазначив, що до нього звертаються з пропозиціями сприяти завершенню війни. Водночас у наведених повідомленнях не йдеться про те, що Казахстан отримав офіційний мандат посередника від Києва та Москви.

Астана протягом війни намагалася підтримувати робочі відносини як із Росією, так і з Україною та західними державами. Казахстан неодноразово виступав за дипломатичне врегулювання, однак водночас зберігав тісне економічне, політичне та безпекове співробітництво з Москвою.

У вересні 2024 року Токаєв уже заявляв, що можливість досягти перемир’я під час переговорів 2022 року була втрачена, але дипломатичний шлях залишається відкритим. Тоді він також закликав розглядати мирні ініціативи різних держав і спочатку домагатися припинення бойових дій.

Заяви Токаєва частково повторюють тези Москви

Під час зустрічі президент Казахстану назвав українців і росіян близькими або «братніми» народами та висловив жаль через загибель молодих людей з обох боків.

Він також припустив, що продовження війни вигідне противникам України та Росії. Подібне формулювання часто використовується представниками Кремля, які намагаються покласти частину відповідальності за тривалість війни на західні країни.

Водночас повномасштабна війна почалася 24 лютого 2022 року після вторгнення російських військ в Україну. Київ наполягає, що припинення бойових дій має супроводжуватися дієвими гарантіями безпеки та не може створити для Росії можливість перегрупувати сили й відновити наступ.

Українська влада також відкидає твердження Москви про те, що саме Київ блокує переговори, та наголошує, що російські вимоги щодо територій і обмеження української армії залишаються неприйнятними.

Що обговорювали у Стамбулі

Перші російсько-українські переговори у Стамбулі відбувалися навесні 2022 року, невдовзі після початку повномасштабного вторгнення. Сторони обговорювали можливий нейтральний статус України, міжнародні гарантії безпеки та обмеження, пов’язані з військовою сферою.

Однак остаточну мирну угоду тоді не підписали. Між сторонами зберігалися фундаментальні розбіжності щодо окупованих територій, чисельності українських Збройних сил, механізму міжнародних гарантій та права держав-гарантів реагувати у разі нового нападу.

Тому словосполучення «стамбульська формула 2.0» не означає повернення до готового й узгодженого договору. Йдеться радше про спробу використати частину попередніх напрацювань як основу для нового раунду переговорів.

У 2025 році Україна та Росія знову проводили прямі зустрічі у Стамбулі. Вони дозволили домовитися про обміни полоненими та інші гуманітарні кроки, але не привели до всеосяжного припинення вогню.

Позиції Києва та Москви залишаються далекими

Українська дорожня карта, представлена на стамбульських переговорах у червні 2025 року, передбачала повне припинення вогню щонайменше на 30 днів, повернення військовополонених та депортованих українських дітей, а також подальшу зустріч президентів України й Росії.

Київ також наполягав, що після укладення мирної угоди не повинно бути обмежень на чисельність або спроможності української армії. Україна відмовляється юридично визнавати російський суверенітет над окупованими територіями.

Москва, зі свого боку, неодноразово вимагала враховувати так звані «реалії на землі», тобто російський контроль над частиною української території. У червні 2026 року Путін знову заявив, що Росія готова вести переговори на основі стамбульських напрацювань, попередніх російсько-американських контактів і ситуації на фронті.

Саме ці протилежні позиції залишаються головною перешкодою для переходу від закликів до конкретного мирного процесу.

Токаєв підтвердив союзницькі відносини з Росією

Окремо президент Казахстану наголосив, що його країна вважає Росію великою державою та залишається прихильною до стратегічного партнерства і союзницьких відносин.

Казахстан і Росія тісно співпрацюють у торгівлі, енергетиці, транспорті, промисловості та в межах регіональних організацій. У спільній заяві про поглиблення стратегічного партнерства сторони раніше підтвердили намір розвивати політичний діалог і координувати позиції з питань регіональної безпеки.

Цей контекст має значення для оцінки пропозиції Токаєва: його звернення пролунало не від нейтральної держави, віддаленої від сторін війни, а від президента країни, яка має тривалі союзницькі зв’язки з Москвою.

Реакції України та Росії поки не оголошені

На момент підготовки матеріалу Кремль не оголосив про прийняття запропонованої Токаєвим «стамбульської формули 2.0». Офіційної реакції української влади на його слова також не було оприлюднено.

Не повідомлялося й про погодження конкретної дати наступного раунду переговорів, складу делегацій або механізму можливого припинення вогню.

Таким чином, заява Токаєва залишається дипломатичною пропозицією одного з найближчих регіональних партнерів Росії. Її практичне значення залежатиме від того, чи погодяться Київ і Москва обговорювати припинення бойових дій на спільно визначених умовах та з гарантіями, прийнятними для України.

UAPresa.com