Ратко Младич помер у Гаазі: його засудили за геноцид у Сребрениці

Ahmet Taş | UA Presa

ГААГА, НІДЕРЛАНДИ — Колишній командувач армії боснійських сербів Ратко Младич, засуджений до довічного ув’язнення за геноцид у Сребрениці та інші злочини під час війни в Боснії і Герцеговині, помер у Гаазі у віці 84 років.

Про смерть Младича спочатку повідомили сербські ЗМІ. За даними DW Türkçe, сербське державне телебачення RTS заявило, що він помер під час перебування під вартою в Гаазі. Згодом інформацію підтвердив представник Організації Об’єднаних Націй.

Младич був одним із головних військових керівників боснійських сербів під час війни 1992–1995 років і в міжнародних медіа часто отримував прізвисько «Боснійський м’ясник». Міжнародний трибунал визнав його відповідальним, зокрема, за геноцид у Сребрениці, де в липні 1995 року були вбиті понад 8 тисяч боснійських мусульман — переважно чоловіків і хлопців.

Смерть Младича підтвердили сербські джерела та ООН

Перші повідомлення про смерть колишнього генерала з’явилися у сербських медіа.

Державний телеканал RTS повідомив, що Младич помер у Гаазі, де перебував під вартою після винесення йому довічного вироку.

Сербське агентство Tanjug також передало підтвердження з посиланням на посадовицю Сербії з питань прав людини Лідію Павичевич, яка заявила, що отримала інформацію про смерть від родини Младича.

Після публікацій у міжнародній пресі смерть засудженого підтвердив і представник ООН.

За останні роки стан здоров’я Младича суттєво погіршився. Повідомлялося, що він переніс кілька інсультів, а його родина та представники Сербії намагалися домогтися переведення до військового госпіталю в Сербії.

Його син Дарко Младич незадовго до смерті заявляв про тяжкий стан батька та вимагав його переведення.

Геноцид у Сребрениці став центральним епізодом справи

Найважчим злочином, за який Младича було засуджено, став геноцид у Сребрениці в липні 1995 року.

Сили боснійських сербів захопили територію Сребрениці, яку ООН раніше оголосила «зоною безпеки».

Після падіння анклаву тисячі боснійських мусульман були відокремлені від жінок, дітей та літніх людей. У наступні дні понад 8 тисяч чоловіків і хлопців були вбиті.

Міжнародні судові інстанції кваліфікували ці масові вбивства як геноцид.

Младич, який командував армією боснійських сербів, був визнаний одним із ключових організаторів військової операції та подальших злочинів.

Сребрениця стала найбільшим масовим убивством у Європі після Другої світової війни та одним із головних символів війни в Боснії.

Младича засудили також за облогу Сараєва та інші злочини

Судовий процес проти Младича не обмежувався подіями у Сребрениці.

Міжнародний трибунал також визнав його відповідальним за злочини, скоєні під час багаторічної облоги Сараєва.

Сили боснійських сербів протягом війни обстрілювали місто артилерією та застосовували снайперський вогонь, унаслідок чого загинули тисячі цивільних.

Суд визнав Младича винним у переслідуваннях, вбивствах, депортаціях, насильницькому переміщенні населення, терорі проти цивільних та інших воєнних злочинах і злочинах проти людяності.

Слідство дійшло висновку, що кампанія боснійських сербських сил була спрямована, зокрема, на насильницьке витіснення босняків-мусульман та хорватів із територій, які керівництво боснійських сербів прагнуло контролювати.

Після війни він 16 років переховувався

Після завершення війни Ратко Младич тривалий час залишався одним із найбільш розшукуваних підозрюваних у воєнних злочинах у Європі.

Він переховувався приблизно 16 років.

У травні 2011 року Младича затримали в Сербії, після чого передали до Гааги для судового процесу.

У 2017 році Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії визнав його винним у геноциді, злочинах проти людяності та воєнних злочинах і призначив довічне ув’язнення.

8 червня 2021 року апеляційна інстанція залишила вирок у силі.

Сам Младич протягом судового процесу не визнавав своєї вини та заперечував легітимність суду.

Під час одного із засідань він заявляв, що не визнає трибунал, а після оголошення довічного вироку називав звинувачення неправдивими.

Війна в Боснії забрала близько 100 тисяч життів

Ратко Младич став однією з центральних постатей війни в Боснії і Герцеговині, яка тривала з 1992 до 1995 року після розпаду Югославії.

Конфлікт супроводжувався етнічними чистками, масовими вбивствами, депортаціями, утриманням людей у таборах та масштабним переміщенням населення.

За оцінками, під час війни загинули близько 100 тисяч людей, а приблизно 2,2 мільйона були змушені залишити свої домівки.

Війна завершилася після укладення Дейтонської мирної угоди наприкінці 1995 року.

Після цього міжнародні судові органи протягом десятиліть розглядали справи політичних і військових керівників, яких звинувачували у злочинах проти цивільного населення.

Окрім Младича, до довічного ув’язнення був засуджений і колишній політичний лідер боснійських сербів Радован Караджич.

Смерть Младича не змінює міжнародних судових рішень

Смерть колишнього генерала завершує його особисту історію відбування покарання, але не змінює юридичних висновків міжнародних судів щодо злочинів, скоєних під час війни.

Для родичів убитих у Сребрениці та інших містах Боснії вироки міжнародних судів залишаються важливою частиною встановлення відповідальності за події 1990-х років.

Через понад три десятиліття після завершення війни питання Сребрениці й досі залишається політично чутливим у Боснії і Герцеговині та Сербії.

Міжнародні суди однозначно кваліфікували масові вбивства у Сребрениці як геноцид, однак окремі політичні сили в регіоні продовжують заперечувати або применшувати характер злочинів.

Младич для частини сербських націоналістичних кіл залишався військовим героєм, тоді як для сімей жертв і міжнародних правозахисних організацій він був одним із головних символів воєнних злочинів у Боснії.

У Гаазі завершилося довічне ув’язнення одного з головних фігурантів війни

Младич перебував під вартою в Гаазі з 2011 року.

Останніми роками стан його здоров’я регулярно ставав предметом судових звернень його адвокатів і родини. Вони вимагали звільнення або переведення на лікування через тяжкі захворювання.

Однак довічний вирок залишався чинним до його смерті.

Таким чином, Младич помер як засуджений міжнародним судом за геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини.

Його смерть у віці 84 років ставить крапку у відбуванні покарання, але не завершує суспільну дискусію про відповідальність, пам’ять жертв та заперечення воєнних злочинів на Балканах.

Через 31 рік після геноциду у Сребрениці сотні жертв досі не ідентифіковані повністю, а родини загиблих продовжують пошук останків своїх близьких.

Історична та юридична спадщина справи Младича тому залишатиметься частиною ширшого питання про те, як Європа пам’ятає та оцінює злочини, скоєні під час розпаду Югославії.

UAPresa.com