Росія заявляє, що нова мобілізація не потрібна: що сказав Медведєв

By Ahmet Taş | UA Presa

МОСКВА, РОСІЯ — Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв заявив, що Москва зараз не бачить необхідності в новій хвилі мобілізації, оскільки потреби армії, за його словами, покривають контрактники та добровольці.

В інтерв’ю російській газеті «Ведомости», про яке 10 вересня повідомив «Інтерфакс», Медведєв заявив, що кадрові потреби Збройних сил РФ «повністю задовольняються» за рахунок тих, хто добровільно підписує контракти. Він також пов’язав чутки про нову мобілізацію з інформаційною боротьбою напередодні парламентських виборів у Росії.

Заява пролунала на тлі триваючої війни проти України та зростання суспільної тривоги всередині Росії. Reuters повідомляв, що напередодні виборів 18–20 вересня війна дедалі більше відчувається в російському тилу через атаки безпілотників, економічні наслідки та побоювання частини населення щодо можливого нового призову.

Медведєв: потреби армії покривають контрактники

Основна теза Медведєва полягає в тому, що Росії не потрібно повторювати масштабний примусовий набір резервістів, подібний до мобілізації 2022 року.

«Жодної необхідності в мобілізації немає».

За його словами, необхідну кількість військовослужбовців забезпечують контрактна служба та добровольчі формування. «Інтерфакс» наводить його оцінку, згідно з якою лише за перші шість місяців 2026 року контракт із Міністерством оборони РФ підписали близько 200 тисяч осіб, а понад 16 тисяч вступили до добровольчих формувань.

Ці цифри є даними російської влади і незалежно підтвердити їх у повному обсязі неможливо. Водночас саме їх Москва використовує як аргумент на користь того, що нова примусова мобілізація зараз не потрібна.

Медведєв висловлював аналогічну позицію й раніше. 28 серпня він заявляв, що планів щодо мобілізації немає і кількості добровольців, які підписують контракти, вистачає для поточних потреб армії.

Чому тема мобілізації знову стала актуальною

Незважаючи на заперечення російського керівництва, тема нового призову регулярно повертається до інформаційного простору.

Одна з причин — тривалість війни та потреба російської армії постійно поповнювати особовий склад. Інша — наближення виборів до Державної думи, запланованих на 18–20 вересня.

Reuters повідомляє, що майже через п’ять років після початку повномасштабної війни частина російського суспільства демонструє зростання занепокоєння. Атаки українських безпілотників на російські регіони зробили війну помітнішою далеко від фронту, а пам’ять про мобілізацію 2022 року продовжує впливати на настрої громадян.

Медведєв називає повідомлення про можливу нову мобілізацію інформаційними атаками. Подібну позицію раніше висловлював і президент РФ Володимир Путін, який заявляв, що станом на сьогодні сценарію, який вимагав би додаткової мобілізації, немає.

Втім, такі заяви описують поточну позицію Кремля і не є юридичною гарантією того, що рішення не може змінитися в майбутньому у разі зміни ситуації на фронті.

Мобілізація 2022 року залишається важливим контекстом

Для розуміння нинішньої дискусії потрібно відокремлювати нову хвилю мобілізації від рішення, ухваленого Росією у вересні 2022 року.

21 вересня 2022 року Володимир Путін оголосив так звану часткову мобілізацію. Вона дозволила залучати до військової служби громадян, які перебували в запасі, та стала одним із найчутливіших внутрішньополітичних рішень від початку вторгнення.

Саме тому формулювання «нова мобілізація» означає можливий додатковий масштабний примусовий набір, а не припинення всіх інших форм комплектування російської армії.

Росія продовжує набирати контрактників, залучати добровольців і проводити звичайний призов на строкову військову службу.

Змішування цих механізмів часто створює враження, що будь-який новий призов автоматично означає нову мобілізацію, хоча юридично це різні процедури.

У 2026 році Росія планує призвати 261 тисячу строковиків

Окремо від мобілізації діє система звичайної строкової служби.

Згідно з указом президента РФ від 29 грудня 2025 року, протягом 2026 року планується призвати 261 тисячу громадян віком від 18 до 30 років, які не перебувають у запасі та підлягають строковій військовій службі.

Цей призов триватиме з 1 січня до 31 грудня 2026 року і юридично не є новою мобілізацією.

Одночасно Москва продовжує стимулювати контрактну службу фінансовими виплатами. Reuters повідомляв, що федеральна одноразова виплата за підписання щонайменше річного контракту становить від 400 тисяч рублів, а з урахуванням регіональних виплат загальна сума в окремих регіонах може бути значно більшою.

Така модель дозволяє владі поповнювати війська без повторення політично ризикованого масового призову резервістів.

Питання полягає в тому, чи зможе цей механізм довго забезпечувати потреби армії з огляду на тривалість війни та втрати, які неможливо незалежно й точно оцінити через значні розбіжності між даними Москви та Києва.

Білорусь перевіряє готовність армії «аж до мобілізації»

На цьому тлі увагу привернула й заява Олександра Лукашенка в Білорусі.

11 вересня він повідомив, що перевірки бойової готовності планують поширити на всі Збройні сили країни, включно з мобілізаційними процедурами.

«Перевіримо всіх. Аж до мобілізації».

За словами Лукашенка, зараз перевіряється артилерійська бригада, а раніше аналогічні заходи проводилися у танкових і мотострілецьких підрозділах. Він також заявив, що під час перевірок враховується досвід сучасних війн.

Водночас це не означає оголошення загальної мобілізації в Білорусі.

Йдеться про перевірку готовності військового апарату, зокрема його здатності швидко розгорнути резерви та перевести частини на штат воєнного часу.

Лукашенко пояснив такі заходи формулюванням: «Готуємося до війни, щоб її не було».

Нова мобілізація в Росії зараз не оголошена

Станом на 11 вересня 2026 року публічно оголошеного рішення про нову хвилю мобілізації в Росії немає.

Офіційна позиція Кремля полягає в тому, що кадрові потреби армії покриваються іншими способами — контрактною службою, добровольчими формуваннями та звичайним військовим призовом.

Водночас у публічній дискусії важливо розрізняти щонайменше три процеси: мобілізацію резервістів, строковий призов і добровільне підписання контрактів із Міністерством оборони.

Лише перший із них відповідає тому, що зазвичай мають на увазі під «новою хвилею мобілізації».

Тому повідомлення про 261 тисячу строковиків у 2026 році не є доказом початку нової мобілізації, так само як військові перевірки в Білорусі не означають, що Мінськ уже оголосив мобілізацію.

Подальше рішення залежатиме від перебігу війни

Заява Медведєва дає чітке уявлення про позицію російської влади на цей момент: Москва стверджує, що додатковий примусовий набір їй не потрібен.

Однак подальша ситуація залежатиме від кількох факторів — масштабів втрат, темпів контрактного набору, потреб нових військових формувань та розвитку бойових дій в Україні.

Тому фразу «мобілізації не буде» слід відрізняти від більш точного формулювання: російське керівництво зараз заявляє, що не бачить необхідності в новій мобілізації.

Водночас російська система мобілізаційної підготовки продовжує існувати, звичайний військовий призов триває, а сусідня Білорусь проводить масштабні перевірки здатності власної армії діяти в умовах воєнного часу.

На тлі війни проти України тема людських ресурсів залишається однією з найбільш чутливих як для Кремля, так і для російського суспільства.

UAPresa.com