НАТО збило дрон над Литвою, РФ випустила фаєри біля вертольота Данії

By Ahmet Taş | UA Presa

БРЮССЕЛЬ, БЕЛЬГІЯ — У Балтійському регіоні протягом менш ніж доби сталися два окремі військові інциденти: винищувач НАТО збив безпілотник над Литвою, а російський фрегат випустив два сигнальні фаєри у напрямку данського військового вертольота.

Обидва епізоди сталися на тлі зростання напруженості на східному та північному флангах НАТО. Литовська влада з’ясовує походження збитого дрона, тоді як Данія викликала російського посла після інциденту над міжнародними водами біля свого узбережжя. Москва щодо данського епізоду звинуватила військові вертольоти Копенгагена у «небезпечних маневрах».

Винищувач НАТО вперше збив дрон у повітряному просторі Литви

У перші хвилини 15 вересня литовські служби повідомили про безпілотник, який увійшов у повітряний простір країни, ймовірно, з території Білорусі.

У Вільнюсі, Вільнюському районі, Тракай та Електренай оголосили попередження про можливу повітряну небезпеку. Жителів закликали перейти у безпечні місця та чекати подальших повідомлень.

Приблизно через пів години Національний центр управління кризами Литви повідомив, що об’єкт знищили винищувачі, які виконують місію НАТО з охорони повітряного простору Балтії. За уточненими даними, дрон збили у Кайшядорському районі, поблизу села Праткунай у Каунаському повіті.

Reuters повідомив, що перехоплення здійснив італійський винищувач, який бере участь у місії НАТО. За попередніми даними агентства, об’єкт міг бути ударним дроном типу Geran-2 та мав вибухівку. Литовська влада продовжує досліджувати уламки, тому остаточне походження й призначення безпілотника ще мають бути встановлені.

Литва перевіряє, чи дрон був направлений навмисно

Президент Литви Гітанас Науседа підтвердив, що безпілотник був знищений силами НАТО після входження у повітряний простір країни.

Для Литви цей інцидент має особливе значення, оскільки це перший відомий випадок, коли винищувачі НАТО безпосередньо збили дрон у литовському повітряному просторі.

Влада має встановити, чи був безпілотник навмисно спрямований до Литви, чи потрапив туди внаслідок відхилення від маршруту або інших факторів.

Росія станом на момент перших повідомлень не коментувала литовський інцидент.

Литва межує одночасно з Білоруссю та російською Калінінградською областю, тому повітряні інциденти у цьому регіоні НАТО розглядає особливо уважно.

Лише 13 вересня литовська влада вже піднімала винищувач НАТО через повідомлення про можливий дрон поблизу Вільнюса. Тоді після перевірки з’ясувалося, що на радарі за безпілотники помилково прийняли зграю птахів.

Російський фрегат випустив два фаєри у бік данського вертольота

За кілька годин до литовського інциденту напружена ситуація виникла в іншій частині Балтійського моря.

Збройні сили Данії повідомили, що 14 вересня один із їхніх військових вертольотів Fennec виконував звичайну місію з фотографування російського фрегата, який перебував у міжнародних водах біля міста Гедсер.

За офіційною інформацією данського військового командування, російський корабель випустив у напрямку вертольота два фаєри.

Один із них пройшов на невеликій відстані від повітряного судна. Данські військові пояснили, що такі піротехнічні засоби зазвичай використовують на морі як попереджувальні або сигнальні засоби.

Reuters уточнює, що перед пуском фаєрів між російським кораблем та вертольотом не було попереднього радіозв’язку. Данський вертоліт здійснював планову спостережну місію.

Данія викликала російського посла

Після інциденту уряд Данії викликав представника Росії до Міністерства закордонних справ.

Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен назвала дії російського корабля безрозсудними та заявила, що подібна поведінка спрямована на залякування.

Міністр оборони Данії Єппе Бруус також охарактеризував поведінку Росії як дедалі ризикованішу та агресивнішу.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн пов’язала подію з ширшою серією інцидентів, які європейські країни розглядають як російські провокації.

Водночас Данія не заявляла про застосування статті 5 Північноатлантичного договору. Епізод стався в міжнародних водах і не був кваліфікований Копенгагеном як збройний напад на територію держави НАТО.

Москва звинуватила Данію у небезпечних маневрах

Російська сторона представила іншу версію інциденту.

Посол РФ у Данії Володимир Барбін передав Копенгагену офіційну ноту, у якій російська сторона заявила про нібито небезпечні маневри данських військових вертольотів біля російських кораблів.

Москва стверджує, що такі польоти можуть створювати ризики для навігації та безпеки військових суден.

Російська сторона також повідомила, що вивчатиме обставини події. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що не має достатньо інформації для детального коментаря.

Данія, зі свого боку, наполягає, що її вертоліт виконував звичайне завдання в міжнародному повітряному просторі та не створював загрози російському кораблю.

НАТО посилює увагу до Балтійського регіону

Інциденти в Данії та Литві відбуваються на тлі ширшого посилення військової напруженості у Балтійському регіоні.

НАТО протягом останніх років розширює повітряне патрулювання, морський нагляд і захист критичної інфраструктури у Балтійському морі.

Особливу увагу Альянс приділяє країнам Балтії — Литві, Латвії та Естонії — які не мають власних повноцінних винищувальних сил для постійного патрулювання неба і покладаються на ротаційні місії союзників.

Нинішнє збиття дрона показало практичне застосування цієї системи: після виявлення об’єкта винищувачі НАТО були підняті в повітря і знищили його ще до того, як він міг становити подальшу загрозу.

Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто після інциденту наголосив на значенні постійної присутності сил НАТО у Балтії.

Два інциденти посилюють побоювання щодо поширення війни

Події 14–15 вересня стали черговими епізодами, що викликають у європейських столицях занепокоєння щодо можливого поширення наслідків російської війни проти України за межі української території.

Особливу тривогу викликають безпілотники, які можуть потрапляти у повітряний простір країн НАТО, а також дедалі жорсткіші контакти між російськими та натівськими військовими у Балтійському морі.

Поки що литовська сторона не зробила остаточного висновку про походження та маршрут збитого дрона. Так само данський інцидент не переріс у пряме військове зіткнення.

Однак обидві події протягом однієї доби продемонстрували, наскільки невеликим може бути простір для помилки в регіоні, де російські та натівські сили діють у безпосередній близькості одна від одної.

Для НАТО головним завданням залишається одночасно демонструвати готовність захищати повітряний простір і територію союзників та не допустити неконтрольованої ескалації через окремий військовий інцидент.

UAPresa.com