Путіну доповіли про бюджетний ризик: війна б’є по економіці Росії

Ахмет Таш | UA Presa
МОСКВА, Росія — Високопосадовці економічного блоку Росії попередили Володимира Путіна, що витрати на війну проти України досягли рівня, який може небезпечно збільшити дефіцит бюджету.

За даними Bloomberg, на які посилається Karar, представники Міністерства фінансів Росії та Центрального банку заявили, що нинішній темп оборонних витрат став серйозним ризиком для державних фінансів. Водночас Міністерство оборони Росії, навпаки, виступає проти скорочення військового бюджету та просить додаткові кошти.

Економічний блок попередив Путіна

За інформацією джерел, близьких до російського уряду, посадовці Мінфіну та Центробанку повідомили Путіну, що оборонні витрати більше не можна розглядати як звичайну статтю бюджету. Вони стали одним із головних факторів, які розхитують фінансову рівновагу держави.

Економічний блок вважає, що без нових скорочень у сфері оборонних витрат бюджетний дефіцит може розширитися до небезпечного рівня. Для Росії, яка вже перебуває під санкціями та веде тривалу війну, це означає зростання тиску на резерви, податкову систему, банки й соціальні зобов’язання.

Головна проблема полягає в тому, що війна, яку Кремль планував як швидку кампанію, перетворилася на довготривале й дороге навантаження для державної економіки.

Міноборони не хоче скорочення витрат

На відміну від фінансового блоку, Міністерство оборони Росії виступає проти скорочення військових видатків. За даними джерел, оборонне відомство не лише не готове до економії, а й просить додаткове фінансування.

Йдеться про можливу потребу до 3 трильйонів рублів, тобто приблизно 36 мільярдів доларів, для покриття військових витрат у поточному році.

Аргумент прихильників високих оборонних витрат полягає в тому, що значна частина російської промисловості вже стала залежною від військових замовлень. Різке скорочення таких витрат може вдарити не лише по армії, а й по заводах, постачальниках, регіональних бюджетах і зайнятості.

Таким чином у Москві формується внутрішній конфлікт між логікою фінансової стабільності та логікою продовження війни.

Путін шукає економію поза обороною

За даними Bloomberg, Путін попросив фінансових чиновників спочатку шукати можливості для економії в інших бюджетних статтях, не чіпаючи безпосередньо військові витрати.

Це означає, що Кремль поки не готовий відкрито обмежувати фінансування війни. Водночас сам факт таких дискусій показує, що тиск на бюджет став надто помітним, щоб його ігнорувати.

Під час підготовки бюджету на 2026 рік у Москві розраховували, що в другій половині року оборонні витрати можуть знизитися. Тоді існувало припущення, що після зустрічі Путіна з президентом США Дональдом Трампом на Алясці війна в Україні може наблизитися до завершення.

Однак ці очікування не справдилися. Війна триває, а разом із нею зростає потреба у фінансуванні армії, виробництва боєприпасів, техніки, логістики та компенсацій.

Дорожча нафта не рятує бюджет

Джерела, близькі до російського уряду, зазначають, що навіть зростання цін на нафту після війни в Ірані не вирішує бюджетних проблем Москви.

Для помітного полегшення ситуації Росії потрібно, щоб ціни на нафту трималися вище 100 доларів за барель щонайменше протягом року. Але навіть такий сценарій не усунув би структурних проблем російської економіки.

Йдеться про слабке зростання, інфляційний тиск, проблеми банківського сектору, санкційні обмеження і зростання залежності економіки від державних військових замовлень.

Це свідчить, що традиційна для Росії ставка на сировинні доходи більше не гарантує достатнього фінансового простору для ведення затяжної війни.

Російська економіка біля межі рецесії

Уповільнення економіки стало одним із головних факторів, який посилює бюджетну тривогу в Кремлі.

Міністерство економіки Росії у травні знизило прогноз зростання ВВП на 2026 рік з 1,3% до 0,4%. За офіційними даними, у першому кварталі економіка скоротилася вперше за три роки.

Путін у квітні вимагав від урядовців пояснити, чому економіка працює гірше, ніж очікувалося. Це стало ознакою того, що Кремль дедалі більше турбується про наслідки війни для внутрішньої стабільності.

Військове виробництво може тимчасово підтримувати промисловість, але така модель не створює здорового довгострокового зростання. Вона збільшує залежність економіки від державного замовлення, підживлює інфляцію і витісняє цивільні інвестиції.

Бюджетний дефіцит перевищив очікування

Офіційні дані показують, що за перші чотири місяці року дефіцит бюджету Росії досяг 5,9 трильйона рублів. Це приблизно 2,5% ВВП і майже на 50% більше, ніж планувалося на весь рік.

Російський бюджет залишається дефіцитним уже четвертий рік поспіль. У 2025 році дефіцит становив 5,6 трильйона рублів.

Хоча нинішній рівень дефіциту нижчий за показники пандемійного 2020 року, сьогодні ситуація для Росії складніша. Країна перебуває під санкціями, має обмежений доступ до міжнародних фінансів, а резерви Фонду національного добробуту, за оцінками, скоротилися приблизно на 60% порівняно з довоєнним періодом.

Це зменшує запас міцності, який раніше дозволяв Кремлю перекривати бюджетні проблеми без радикальних рішень.

Податки та сильний рубль створюють нові проблеми

Російська влада вже підвищувала деякі податки, щоб компенсувати перегрів економіки та підтримати бюджетні правила. Але цього виявилося недостатньо.

Уряд може розглядати нові податкові навантаження для сировинних компаній і банків. Такий крок означатиме, що витрати війни дедалі сильніше перекладатимуться на бізнес і фінансову систему.

Додатковою проблемою став сильний рубль. Він знижує рублеву вартість експортних доходів, що ускладнює наповнення бюджету. Міністр фінансів Антон Силуанов уже заявив, що державним витратам потрібна дисципліна, наголосивши, що резерви не є безмежними.

У парламенті також зростає занепокоєння

Бюджетні ризики обговорюють не лише в уряді, а й у Державній думі. Голова комітету з питань конкуренції Валерій Гартунг розкритикував можливість покривати дефіцит за рахунок друку грошей.

Він нагадав про гіперінфляцію початку 1990-х років після розпаду СРСР і поставив риторичне питання: чи готова Росія повернутися до ситуації, коли ціни щотижня зростали на десятки відсотків.

Ця заява показує, що навіть у межах російської політичної системи зростає занепокоєння щодо того, як довго держава зможе фінансувати війну без серйозних соціально-економічних наслідків.

Кремль опинився перед складним вибором

Російська воєнна економіка має подвійний ефект. З одного боку, вона підтримує оборонну промисловість, зайнятість і частину виробництва. З іншого боку, вона посилює дефіцит бюджету, інфляцію, фінансові ризики та залежність економіки від війни.

Розбіжність між Мінфіном і Центробанком, які говорять про необхідність обмеження витрат, та Міністерством оборони, яке просить більше грошей, стала одним із найпомітніших внутрішніх економічних конфліктів у Москві.

Остаточне рішення, як зазначають джерела, залежатиме від Путіна. Кремль має обрати між двома варіантами: або обмежувати військові витрати, або продовжувати фінансувати війну за рахунок нових податків, скорочень інших видатків і використання резервів.

Якщо Росія не відмовиться від своїх військових цілей в Україні, тиск на бюджет і економіку, ймовірно, лише посилюватиметься.

www.uapresa.com