Мерц запропонував Україні асоційоване членство в ЄС

Yusuf İnan | UA Presa

АНКАРА, Туреччина — Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував надати Україні статус “асоційованого члена” Європейського Союзу до повного вступу, щоб подолати дворічний глухий кут у євроінтеграційному процесі Києва.

За даними Euronews, який ознайомився з листом Мерца до лідерів ЄС, німецький канцлер визнав, що швидко завершити процес вступу України до блоку буде складно через численні перешкоди та політичну складність ратифікаційних процедур у низці держав-членів.

Мерц вважає, що Європейський Союз має перейти до “інноваційних рішень”, які дозволять уже зараз суттєво просунути інтеграцію України.

Мерц пропонує модель асоційованого членства

Запропонована Фрідріхом Мерцом модель “асоційованого членства” має дати Україні тісніший доступ до структур ЄС ще до офіційного повноправного вступу.

За цією ідеєю, Київ міг би брати участь у роботі таких інституцій, як Європейська рада, Європейська комісія та Європейський парламент, однак без права голосу і без окремого портфеля єврокомісара.

План німецького канцлера розглядається як проміжний етап між статусом кандидата і повним членством. Він не має замінити звичайну процедуру вступу, а повинен діяти паралельно з нею.

Мерц зазначив, що така модель може надати Україні можливості, які в середньостроковій перспективі будуть “значною мірою еквівалентними членству”, особливо з огляду на складнощі та затримки, пов’язані з формальною процедурою ратифікації.

Україна може отримати доступ до програм ЄС

Одним із елементів пропозиції є поступовий доступ України до окремих програм, що фінансуються Європейським Союзом.

Це дозволило б Києву ще до повного членства глибше інтегруватися в європейські системи у сферах адміністрування, відбудови, інституційних реформ і державної політики.

Для України такий доступ може мати практичне значення як у воєнний час, так і в період післявоєнної реконструкції. Він також може допомогти українським інституціям швидше наближатися до стандартів ЄС, поки офіційні переговори про вступ тривають.

Таким чином, пропозиція Мерца виходить за межі символічної підтримки. Вона спрямована на створення структурованого проміжного статусу, який дасть Україні більш відчутні політичні, фінансові та інституційні зв’язки з ЄС.

Безпекова гарантія є ключовою частиною плану

Найважливішим елементом пропозиції є її потенційний безпековий вимір.

За задумом Мерца, асоційоване членство дозволить Україні звертатися по допомогу до інших країн ЄС у разі нового нападу з боку Росії. Це має відбуватися в межах статті 42.7 договорів Європейського Союзу.

Ця норма передбачає, що держави-члени мають надати допомогу і підтримку країні ЄС, яка стала жертвою збройної агресії. Хоча формулювання та юридичний обсяг цієї статті відрізняються від статті 5 НАТО, її часто порівнюють із принципом колективної оборони Альянсу.

Стаття 42.7 залишає державам широкий простір у визначенні виду допомоги. Йдеться може йти не лише про військову, а й про економічну, медичну, дипломатичну або логістичну підтримку.

Мерц вважає, що така можливість може стати для України “суттєвою гарантією безпеки” в умовах, коли довгострокова безпекова архітектура країни ще не визначена остаточно.

Механізм відкату має стримувати відступ від реформ

Пропозиція також передбачає створення “механізму відкату” у випадку, якщо Україна відступатиме від ключових реформ.

За словами Мерца, асоційоване членство може бути заморожене, якщо Київ допустить регрес у сферах фундаментальних прав, верховенства права або структурних реформ.

Цей елемент має заспокоїти держави-члени ЄС, які наполягають на тому, що розширення блоку повинно залишатися процесом, заснованим на заслугах і виконанні критеріїв.

Європейські лідери неодноразово наголошували, що підтримують прискорення європейського шляху України, але реформи, незалежність інституцій і стандарти верховенства права мають залишатися обов’язковими умовами.

Зеленський раніше відкидав символічне членство

Ідея Мерца може не повністю збігатися з позицією президента України Володимира Зеленського.

На неформальному саміті лідерів ЄС на Кіпрі Зеленський знову наполягав на пришвидшеному повному членстві України та відкинув пропозиції, які він вважає суто символічними. Український президент заявив, що українці не гинуть “символічно” і хочуть такого самого повного членства, яке мають усі країни ЄС.

За словами Зеленського, вимога України полягає у прискоренні повноправного членства з чіткою датою початку відповідного процесу.

Тому модель асоційованого членства може бути прийнятною для Києва лише в тому випадку, якщо вона розглядатиметься як реальний міст до повного вступу, а не як його заміна. Безпековий елемент і доступ до інституцій ЄС можуть зробити пропозицію більш привабливою, однак українська сторона, ймовірно, вимагатиме гарантій, що це не відкладе повноправне членство.

Пропозиція має стати сильним політичним сигналом

Фрідріх Мерц визнав, що його безпрецедентна пропозиція викличе політичні, технічні та юридичні питання.

Водночас він вважає, що ці питання можна вирішити, якщо лідери ЄС конструктивно поставляться до спеціального статусу, розробленого для країни, яка все ще перебуває у стані війни.

На думку німецького канцлера, така модель стане сильним політичним сигналом для України та її громадян, які продовжують боротьбу проти російської агресії.

Мерц також вважає, що пропозиція може допомогти мирним переговорам у межах майбутнього врегулювання. За його словами, це важливо не лише для України, а й для безпеки всього європейського континенту.

Молдова і Західні Балкани не мають постраждати

Мерц наголосив, що його ідея не повинна зашкодити процесам вступу Молдови та країн Західних Балкан.

Євроінтеграційний шлях Молдови неформально пов’язаний із процесом вступу України, тому будь-який спеціальний статус для Києва може викликати запитання серед інших країн-кандидатів.

За словами Мерца, інші кандидати також мають отримати вигоду від привілейованого доступу до єдиного ринку та тісніших зв’язків з інституціями у Брюсселі.

Окрему пропозицію щодо секторальної інтеграції всіх країн-кандидатів, за даними Euronews, також підготували Австрія, Чехія, Італія, Словаччина та Словенія.

Позиція Угорщини може змінитися

Пропозиція Мерца з’явилася в момент, коли позиція Угорщини щодо вступу України до ЄС може змінюватися.

Колишній прем’єр-міністр Віктор Орбан був одним із найжорсткіших противників українського членства в ЄС. Його наступник Петер Мадяр дав зрозуміти, що готовий зняти вето і дозволити Києву відкрити перший переговорний кластер, відомий як “фундаментальні питання”.

Водночас Мадяр хоче перед цим обговорити із Зеленським становище угорської меншини в Україні. Орбан у минулому неодноразово використовував це питання у суперечках із Києвом.

Будапешт і Київ цього тижня розпочали офіційні консультації з цієї теми.

Якщо прогрес буде достатнім, Україна зможе відкрити перший переговорний кластер до зустрічі лідерів ЄС 18–19 червня у Брюсселі. Решта п’ять кластерів можуть бути відкриті протягом 2026 року.

ЄС шукає нову модель розширення

Пропозиція Мерца щодо асоційованого членства порушує ширше питання: чи готовий Європейський Союз вийти за межі традиційної моделі розширення у випадку України.

Повний вступ навряд чи може бути швидко завершений, поки Україна перебуває у стані війни. Водночас ЄС прагне зберегти Київ міцно прив’язаним до Європи, підтримувати реформи та створити сильнішу безпекову рамку.

Якщо пропозицію буде підтримано, Україна може отримати спеціальний статус ще до повного членства: ближчий доступ до інституцій ЄС, поступову участь у програмах і сильніший політичний безпековий зв’язок із державами-членами.

Чи прийме Київ цю ідею і чи зможуть лідери ЄС погодити юридичні та політичні деталі, стане зрозуміліше найближчими тижнями.

www.uapresa.com