Путін і війна в Україні: у Росії зростає ризик розколу еліт

Ахмет Таш | UA Presa
МОСКВА, Росія — Аналіз Financial Times вказує, що затяжна війна Росії проти України може мати особисті політичні наслідки для Володимира Путіна, оскільки військові цілі Москви залишаються недосягнутими, а ціна війни зростає.

За матеріалом, який цитує Karar, Кремль дедалі важче може приховувати наслідки війни від російського суспільства. Удар по військовій репутації, людські втрати, економічний тиск і ознаки невдоволення серед частини російських еліт створюють нові питання щодо довгострокової стійкості путінської системи.

Москва вже не поза війною

Одним із ключових висновків аналізу є те, що Кремлю дедалі складніше утримувати війну лише в межах фронту. Протягом тривалого часу Москва та Санкт-Петербург намагалися жити так, ніби війна залишається далеко від політичного й економічного центру Росії.

Однак ця картина змінюється. Українські безпілотники досягають цілей на російській території, великі аеропорти Москви періодично закриваються з міркувань безпеки, мобільний інтернет у деякі моменти обмежується, а атаки на нафтопереробні заводи впливають на паливний ринок.

У матеріалі також згадується, що окремі високопоставлені військові фігури ставали мішенями навіть у російській столиці. Це створює для Кремля складну політичну реальність: війна, яку Путін називав “спеціальною військовою операцією”, дедалі більше повертається всередину самої Росії.

Символізм 9 травня став слабшим

Financial Times звертає увагу і на цьогорічні урочистості до Дня перемоги 9 травня. Традиційний військовий парад у Москві завжди був для Кремля демонстрацією сили, історичної спадкоємності та контролю над державою.

Однак відсутність танків і важкої техніки на параді була розцінена як символічний сигнал. У матеріалі це пов’язується з побоюваннями Кремля щодо можливих атак українських дронів.

Для Росії День перемоги є не лише історичною датою, а й одним із головних елементів державної ідеології. Тому будь-яке скорочення військової демонстрації на цьому тлі виглядає політично чутливо. Воно показує, що навіть найбільш контрольовані символи російської державності вже не можуть ігнорувати ризики, створені війною проти України.

Людська й економічна ціна зростає

В аналізі йдеться, що людська та економічна ціна війни для Росії стає дедалі важчою.

З посиланням на оцінку очільниці британської розвідки GCHQ Енн Кіст-Батлер зазначається, що у війні могли загинути близько 500 тисяч росіян, а ще значно більше зазнали тяжких поранень. Для країни, яка ще до вторгнення стикалася з демографічним спадом, такі втрати можуть мати довгострокові наслідки.

У матеріалі також підкреслюється, що Росія воює в Україні довше, ніж Радянський Союз воював проти нацистської Німеччини під час Другої світової війни. Попри це, Москва так і не змогла повністю захопити Донбас і в окремі періоди зазнавала втрат територій.

Це створює небезпечний контраст для Кремля: війна триває довго, коштує дорого, а заявлені політичні та військові цілі залишаються недосягнутими.

У російських елітах помітні ознаки занепокоєння

Financial Times вказує, що в російському середовищі, близькому до системи, з’являються ознаки публічного занепокоєння щодо цілей війни.

Зокрема, згадується стаття у виданні Russia in Global Affairs, яке вважається близьким до російського політичного істеблішменту. У ній, за даними аналізу, стверджувалося, що мета усунення прозахідної влади в Києві є “фундаментально недосяжною”, якщо Росія не окупує всю Україну.

Також у публікації нібито висловлювалася думка, що для Росії вигіднішим може бути переговорний мир. Такі заяви не означають негайного політичного заколоту проти Путіна, але демонструють, що в Москві дедалі складніше говорити про війну лише мовою перемоги.

Якщо навіть частина системних аналітиків починає ставити питання про реалістичність початкових цілей, це може свідчити про глибше невдоволення всередині еліт.

Російська історія знає політичні наслідки військових невдач

Аналіз нагадує, що в російській історії військові поразки часто мали серйозні політичні наслідки.

Поразка у Російсько-японській війні 1905 року спричинила масові заворушення і стала поштовхом до конституційних змін у царській Росії. Невдачі у Першій світовій війні створили умови для Російської революції.

Також згадується, що сприйняття провалу під час Карибської кризи стало одним із чинників усунення Микити Хрущова від влади у 1964 році. Війна в Афганістані, своєю чергою, відіграла важливу роль у процесах, які привели до ослаблення та розпаду Радянського Союзу.

Звичайно, це не означає автоматичного повторення історії. Росія Путіна є набагато більш контрольованою системою, ніж багато попередніх режимів. Але історичні приклади показують, що затяжні й дорогі війни можуть підривати навіть дуже жорсткі політичні конструкції.

Шлях відходу Путіна залишається незрозумілим

Попри зростання тиску, аналіз визнає, що механізм можливого усунення Путіна від влади залишається незрозумілим.

Масові протести або класична виборча політика в нинішній Росії виглядають малоймовірним шляхом до змін. Протести 2011–2012, 2019 і 2021 років були придушені затриманнями та силовими методами.

Смерть Бориса Нємцова біля Кремля у 2015 році, смерть Олексія Навального в ув’язненні у 2024 році, а також еміграція або ув’язнення інших опозиційних фігур значно послабили можливість організованого вуличного тиску.

Саме тому, як зазначає аналіз, найбільш реалістичним ризиком для Путіна може бути не масовий протест, а розкол у силових структурах або серед еліт, які дійдуть висновку, що війна стала надто небезпечною для майбутнього Росії.

Заколот Пригожина залишається важливим попередженням

У матеріалі згадується заколот засновника ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина у 2023 році як момент, коли Путін був найближче до втрати контролю з 1999 року.

Заколот зазнав поразки, а Пригожин згодом загинув у підозрілій авіакатастрофі. Після цього Кремль посилив контроль над силовими структурами та приватними збройними формуваннями.

Однак сам факт заколоту показав, що вертикаль влади може виявитися вразливою, якщо військове невдоволення, особисті амбіції та невпевненість еліт збігаються в один момент.

Сьогодні Путін виглядає більш підготовленим до таких сценаріїв. Але затяжна війна, великі втрати й обмежені результати можуть з часом змінити розрахунки людей, які нині залишаються лояльними до Кремля.

Для еліт Путін усе ще може бути безпечнішим варіантом

Financial Times також підкреслює, чому російські еліти не поспішають виступати проти Путіна.

За оцінкою Александра Габуєва з Carnegie Russia Eurasia Center, значна частина нинішніх еліт була відібрана самим Путіним і залишається особисто залежною від нього. Деякі з цих людей отримують вигоду від поточної системи, перебувають під західними санкціями й не мають достатньої довіри один до одного для змови.

Тому навіть ті представники еліт, які можуть бути незадоволені ходом війни, можуть вважати продовження лояльності до Путіна менш ризикованим варіантом.

У цьому полягає головний парадокс: війна може стратегічно послаблювати Росію, але внутрішня система ще може триматися, бо ціна відкритого виступу проти Путіна для еліт залишається надто високою.

Війна веде Росію на дедалі менш стійкий шлях

Аналіз Financial Times визнає, що найближчим часом усунення Путіна від влади не виглядає простим сценарієм. Російська політична система залишається репресивною, опозиція ослаблена, еліти роз’єднані, а силовий апарат поки що контролюється Кремлем.

Водночас загальний напрям війни описується як дедалі менш стійкий. Війна триває значно довше, ніж очікувала Москва, забирає величезні людські й економічні ресурси та дедалі сильніше відчувається всередині самої Росії.

Ключовий висновок полягає в тому, що час і механізм політичних змін у Росії передбачити важко. Але якщо війна й надалі вимагатиме дедалі більшої ціни без вирішальної перемоги, тиск на путінську систему зростатиме.

Financial Times завершує аналіз фразою, яку часто використовують на фінансових ринках: те, що не може тривати вічно, зрештою зупиняється.

Для Путіна головне питання полягає в тому, чи зупиниться війна в Україні раніше, ніж вона змусить саму Росію пройти через внутрішнє політичне потрясіння.

www.uapresa.com