Світлана Полтава: три роки від загибелі санітарки, матері 5 дітей

Юсуф Інан | UA Presa

ВІЛЬШАНКА, УКРАЇНА — 15 жовтня 2026 року минуло три роки від загибелі Світлани Полтави — матері п’ятьох дітей і санітарки медичної роти ЗСУ, яка допомагала пораненим та загинула внаслідок російського авіаудару на Харківщині.

За повідомленням Вільшанської селищної ради, старша солдатка з села Вівсяники Кіровоградської області служила у війську з 2017 року. До цього вона працювала у соціальній сфері та місцевому фельдшерсько-акушерському пункті. На фронті її робота була пов’язана з допомогою пораненим військовослужбовцям і їхнім супроводом до госпіталю.

Її життєпис зберігся не лише в повідомленнях громади та регіональних медіа: біографію захисниці включили до документальної виставки Державного архіву Кіровоградської області, присвяченої пам’яті загиблих оборонців України.

Авіаудар по розташуванню медичної роти

Світлана Анатоліївна Полтава загинула 15 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання в Ізюмському районі Харківської області. Як повідомляло Суспільне Кропивницький із посиланням на Вільшанську селищну раду, російського авіаудару зазнало місце розташування особового складу медичної роти.

На момент загибелі військовослужбовиці було 49 років. Вона обіймала посаду санітарки лікувального відділення медичної роти та мала військове звання старшого солдата. Саме ці відомості наведені в офіційному повідомленні громади, оприлюдненому 19 жовтня 2023 року.

Третя річниця її загибелі припала на 15 жовтня 2026 року. Для родини це дата втрати матері п’ятьох дітей, а для Вільшанської громади — день пам’яті землячки, яка служила в українському війську ще до повномасштабного російського вторгнення.

Дитинство в Первомайську та Вівсяниках

За біографічними відомостями селищної ради, Світлана народилася 29 червня 1974 року в Первомайську Миколаївської області. До школи пішла 1981 року у рідному місті, а з 1982 року продовжила навчання у Вівсяниківській загальноосвітній школі на Кіровоградщині. Шкільне навчання завершила 1989 року.

Після школи вона здобула професію швачки-мотористки у СПТУ № 22 міста Первомайська. Певний час працювала за отриманим фахом у цьому ж місті. Згодом її сімейне та трудове життя було пов’язане з Вівсяниками.

Таким чином, у біографії захисниці поєдналися два регіони: Миколаївщина, де вона народилася й отримала професійну освіту, та Кіровоградщина, де навчалася, створила родину і працювала до служби у Збройних силах України.

П’ятеро дітей і робота в соціальній службі

У 1995 році Світлана вийшла заміж за Сергія Полтаву. У подружжя народилося п’ятеро дітей. Вільшанська селищна рада у повідомленні про загибель військовослужбовиці зазначала, що, попри життєві труднощі, вона знаходила сили працювати та виховувати дітей.

Перша електронна газета, посилаючись на пресслужбу ради, повідомляла, що з 1995 до 2014 року Полтава працювала у відділенні соціальної допомоги вдома. Вона допомагала самотнім літнім людям по господарству. Цій роботі присвятила майже два десятиліття свого цивільного життя.

Пізніше, за даними громади, працювала на фермі та в місцевому фельдшерсько-акушерському пункті. Перед вступом до війська її трудовий шлях охоплював швейну справу, соціальну допомогу, сільське господарство та роботу в сільському закладі охорони здоров’я.

Після її загибелі п’ятеро дітей залишилися без матері. Саме про цю родинну втрату окремо повідомляли Суспільне Кропивницький та регіональні видання, які оприлюднили відомості про захисницю восени 2023 року.

Служба за контрактом і допомога пораненим

До Збройних сил України Світлана Полтава долучилася 2017 року. За інформацією Вільшанської селищної ради, вона вирішила піти на фронт, щоб допомагати в обороні східних рубежів держави. Її контрактна служба тривала до загибелі 2023 року; у 2021 році вона поновила контракт.

Суспільне Кропивницький повідомляло, що на фронті Полтава витягувала поранених із поля бою та супроводжувала їх до госпіталю. У повідомленні громади її роботу описували як сумлінну, зазначаючи повагу й авторитет, які військовослужбовиця мала серед побратимів.

Загальний контекст цієї роботи пояснює Міністерство оборони України: медичне забезпечення війська охоплює допомогу як на передовій, так і в тилу, евакуацію, подальше лікування та відновлення військовослужбовців. Медичні підрозділи й установи утворюють систему, у якій допомога пораненому не обмежується одним етапом.

Якою її запам’ятала вчителька

Окрему частину повідомлень про Світлану становлять спогади людей, які знали її до військової служби. Видання «Гречка» з посиланням на інформацію Вільшанської громади передавало спогад її вчительки Валентини Шпілівенко.

Педагогиня згадувала колишню ученицю з теплотою, характеризуючи її як сильну жінку та люблячу матір. Цей спогад доповнює службові відомості про Полтаву: у ньому йдеться про людину, яку пам’ятали зі шкільних років і знали в повсякденному житті громади.

У повідомленні про загибель селищна рада висловила співчуття рідним і близьким військовослужбовиці. Для місцевої громади вона була не лише захисницею України, а й мешканкою Вівсяників, із якою були пов’язані роки навчання, роботи та родинного життя.

Біографія захисниці в державному архіві

Державний архів Кіровоградської області представив біографію Світлани Полтави у виставці документів і матеріалів «Героям Слава», підготовленій до Дня пам’яті захисників України. Сторінка виставки датована 28 серпня 2024 року.

У переліку експонатів вона зазначена як захисниця з Вільшанської селищної територіальної громади Голованівського району, яка загинула у російсько-українській війні. Її біографія має конкретне архівне посилання: фонд 8132, опис 1, справа 51, аркуш 1.

За поясненням архіву, виставка охоплює документи та матеріали 2014–2023 років. Вони розповідають про загиблих військовослужбовців і добровольців із Кіровоградщини. Серед представлених матеріалів є біографії, фотографії, спогади та повідомлення про вшанування полеглих.

Архів також закликав долучатися до документування подій війни та поповнення колекцій. У цьому зібранні зберігається й життєпис Світлани Полтави — уродженки Первомайська, мешканки Вівсяників, матері п’ятьох дітей і військовослужбовиці, яка допомагала пораненим на фронті.

У Вільшанській громаді пам’ять про загиблих земляків підтримують і під час спільних заходів. Зокрема, за повідомленням селищної ради, 24 лютого 2025 року представники місцевої влади вшанували військових і цивільних хвилиною мовчання та поклали квіти до Дошки пам’яті загиблим воїнам-захисникам «Честь і Слава Героям України» й Алеї пам’яті воїнам АТО. Захід був присвячений третій річниці повномасштабного вторгнення Росії. Це окремий приклад того, як громада зберігає пам’ять про свої втрати поряд із документальними свідченнями, серед яких — біографія Світлани Полтави.

UAPresa.com