Родина Андрія Іванова просить підтримати петицію про звання Героя України

Юсуф Інан | UA Presa

БІЛЯЇВКА, ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА — Родина солдата 66-ї окремої механізованої бригади Андрія Іванова, який загинув 25 березня 2025 року біля Новолюбівки на Луганщині, просить підтримати петицію про присвоєння йому звання Героя України посмертно.

Дружина захисника Каріна Іванова звернулася до редакції UA Presa, щоб розповісти про чоловіка. Після його загибелі родина понад рік чекала на звістку, не знаючи напевно, що з ним сталося. Тепер дружина, двоє дітей і батьки військового прагнуть зберегти пам’ять про нього та домогтися розгляду прохання про державне відзначення.

Андрій Іванов виріс у Біляївці

Андрій Іванов народився 13 липня 1987 року в селі Біляївка на Запоріжжі. За інформацією Павлівської сільської ради, навчався у Вільнянську: спершу в школі № 1, згодом — у школі № 3. Після школи здобув професію автослюсаря у місцевому професійно-технічному училищі.

У зверненні до редакції Каріна Іванова розповіла, що її чоловік працював на підприємстві «Мотор Січ», був автомеханіком і водієм. Сільська рада у своїй розповіді про його життя також згадала роботу в будівництві. Для рідних, пише Каріна, він насамперед був люблячим чоловіком, батьком двох дітей і сином, на якого завжди чекали вдома.

У таких спогадах життя Андрія не зводиться до кількох рядків про військову службу. До фронту були навчання, праця, родина і звичайні справи, з яких складалося майбутнє його дітей. Саме цю частину його історії дружина просить не загубити за словами «загинув під час виконання бойового завдання».

Служив стрільцем у 66-й бригаді

За повідомленням Павлівської сільської ради, у 2025 році Андрія Іванова мобілізували до Збройних сил України. В офіційному тексті петиції зазначено, що він проходив службу стрільцем 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго.

25 березня 2025 року солдат загинув під час виконання бойового завдання в районі села Новолюбівка Сватівського району Луганської області. Авторка петиції описує обстріл позиції, на яку висунувся його підрозділ. Обставини бою в цій частині викладені саме в зверненні родини.

На момент загибелі Андрієві було 37 років. Для близьких ця дата стала початком тривалого очікування: підтвердження того, що сталося з військовим, вони отримали значно пізніше.

Понад рік родина чекала на звістку

Після 25 березня Андрія Іванова тривалий час вважали зниклим безвісти. У листі до редакції Каріна розповіла, що вона, діти та батьки чоловіка жили надією на його повернення. За її словами, згодом збіг результатів ДНК-дослідження підтвердив загибель Андрія.

Павлівська сільська рада також повідомляла про довгі місяці невідомості, після яких родина отримала звістку про його смерть. Окремих документів про результати ДНК-дослідження редакції не надано, тому ця подробиця в матеріалі передається зі слів дружини.

Очікування змінилося необхідністю попрощатися. 18 вересня 2026 року в Павлівській громаді провели Андрія Іванова в останню путь. Від дня його загибелі до прощання минуло майже півтора року — час, протягом якого близькі не могли отримати остаточної відповіді на найважче для них запитання.

Дружина просить пам’ятати про чоловіка і батька

У Каріни та Андрія залишилися двоє дітей — донька і син. Пам’ять про нього бережуть також його мати й батько. Дружина пише, що жодне відзначення не поверне дітям тата, а батькам — сина. Водночас для сім’ї важливо, щоб історія Андрія була почута.

Каріна звернулася до читачів із проханням підтримати петицію про присвоєння чоловікові звання Героя України посмертно. Вона називає це зверненням родини, яка втратила найдорожчу людину й хоче, щоб його служба та загибель не залишилися непоміченими.

У своєму листі дружина окремо наголосила: коментар «підтримую» під дописом у соціальній мережі не додає голосу до петиції. Для цього необхідно підписати її на офіційному сайті.

Як підтримати петицію № 22/270718-еп

Каріна Іванова оприлюднила петицію 25 вересня 2026 року. У ній вона просить президента розглянути питання про присвоєння Андрію Іванову звання Героя України посмертно. Станом на перевірку 21 жовтня 2026 року звернення мало 6 428 підписів із необхідних 25 000; кількість голосів змінюється. petition.president.gov.ua

Підтримати саме звернення, яке надіслала родина, можна на офіційній сторінці петиції № 22/270718-еп. Після переходу потрібно авторизуватися на сайті, відкрити текст петиції та натиснути кнопку підпису. Поширення допису допомагає розповісти про Андрія, але саме по собі голосом не є.

Набрання 25 000 підписів означатиме, що електронна петиція підлягатиме розгляду. Воно не означає автоматичного присвоєння звання: рішення про державну нагороду ухвалюють за встановленою процедурою. Родина просить людей підтримати її звернення, водночас пам’ятаючи, що за номером петиції стоїть Андрій — чоловік, батько двох дітей і син, повернення якого близькі чекали понад рік.

UAPresa.com