Метаболічний джетлаг може пояснити постійну втому і ризики для здоров’я

Ahmet Taş | UA Presa
СТАМБУЛ, ТУРЕЧЧИНА — Постійна втома, порушення сну, складнощі з контролем ваги та метаболічні ризики можуть бути пов’язані не лише з тим, що людина їсть, а й з тим, коли вона їсть, спить і рухається.

Консультант Acıbadem Life, декан факультету наук про здоров’я Університету Acıbadem Mehmet Ali Aydınlar проф. д-р Мурат Баш заявив, що в організмі людини працює чутливий біологічний годинник, який регулює сон, апетит, ситість, артеріальний тиск, імунну систему і навіть настрій. За його словами, пізні перекуси, нерегулярний сон, нічне користування екранами та хаотичний режим дня можуть порушити цей ритм і спричинити стан, який науковці називають “метаболічним джетлагом”.

Що таке метаболічний джетлаг

Метаболічний джетлаг — це стан, коли організм переживає внутрішню часову плутанину без перельоту між часовими поясами. Звичайний джетлаг виникає після далеких авіаперельотів, коли тіло ще живе за старим часом, а зовнішній світ уже диктує новий ритм. Подібна ситуація, за словами фахівців, може виникати і в повсякденному житті.

Проф. д-р Мурат Баш пояснив, що нічні зміни, пізнє засинання, тривале перебування перед екранами, пропущені прийоми їжі та нічні перекуси можуть збивати біологічний годинник так само, як зміна часових поясів.

У такому випадку організм не отримує чітких сигналів, коли йому потрібно перетравлювати їжу, коли витрачати енергію, коли відновлюватися і коли готуватися до сну. Це може поступово впливати на обмін речовин, гормональні процеси і загальне самопочуття.

В організму є не один внутрішній годинник

Біологічний годинник часто пов’язують лише зі сном і пробудженням. Однак, за словами проф. д-ра Баша, система значно складніша. Центральну роль відіграє невелика зона мозку, яка називається супрахіазматичним ядром. Саме вона допомагає організму орієнтуватися в денному і нічному циклі.

Водночас власні ритми мають також печінка, підшлункова залоза, кишківник і жирова тканина. Коли ці внутрішні “годинники” працюють узгоджено між собою та з зовнішнім світом, організм функціонує стабільніше.

Проблема виникає тоді, коли спосіб життя суперечить природному ритму. Наприклад, людина отримує мало денного світла вранці, багато синього світла ввечері, їсть пізно вночі і щодня засинає в різний час. У такій ситуації органи можуть працювати ніби за різними графіками.

Порушений ритм впливає на цукор і серце

Метаболічний джетлаг не обмежується втомою. За словами проф. д-ра Мурата Баша, коли ритм організму порушується, страждають і механізми, які регулюють рівень цукру в крові.

У таких умовах може знижуватися чутливість до інсуліну. Підшлункова залоза змушена працювати інтенсивніше, а з часом може зростати ризик розвитку діабету 2 типу. Особливо високий ризик, за словами фахівця, спостерігається у людей, які працюють у нічні зміни.

Серцево-судинна система також залежить від добового ритму. У здорової людини артеріальний тиск уночі знижується, а вранці поступово підвищується. Якщо біологічний годинник збитий, цей захисний механізм може порушуватися. У довгостроковій перспективі це пов’язують із ризиками інфаркту, інсульту та порушень серцевого ритму.

Печінка, холестерин і імунітет також реагують

Проф. д-р Баш зазначив, що хронічне порушення ритму може впливати на печінку, рівень холестерину та імунну систему. Дослідження, за його словами, показують зв’язок між порушеним біологічним годинником, накопиченням жиру в печінці, підвищенням рівня “поганого” холестерину LDL і хронічним низькорівневим запаленням.

Якщо такий стан зберігається довго, він може сприяти розвитку метаболічного синдрому. Це комплекс порушень, який включає ожиріння, підвищений артеріальний тиск, високий рівень цукру та несприятливі зміни холестерину.

За словами фахівця, тому метаболічний джетлаг не варто сприймати лише як тимчасову втому або наслідок напруженого графіка. Це може бути сигналом, що організм живе в режимі постійної внутрішньої неузгодженості.

Кишкова мікробіота теж має власний ритм

Окрему увагу проф. д-р Мурат Баш звернув на кишкову мікробіоту. За його словами, бактерії кишківника також мають добовий ритм, а його порушення може впливати на травлення, проникність кишкової стінки та системне запалення.

Коли людина їсть у різні години, часто перекушує вночі або не має стабільного режиму сну, кишкова система також може втрачати ритм. Це може проявлятися дискомфортом у животі, порушенням травлення, змінами апетиту і загальним погіршенням самопочуття.

Фахівець також зазначив, що хронічне порушення біологічного ритму може негативно впливати на увагу, пам’ять і психічну гнучкість. Крім того, воно може підвищувати ризик депресії та тривожних розладів.

Ранкове світло допомагає налаштувати внутрішній годинник

За словами проф. д-ра Баша, біологічний годинник можна підтримати без ліків. Найважливіше — узгодити щоденні звички з природним ритмом організму.

Перший важливий крок — ранкове природне світло. Кілька хвилин на денному світлі після пробудження допомагають організму “перезапустити” внутрішній годинник і чіткіше відрізняти день від ночі.

Натомість вечірнє та нічне синє світло від телефону, планшета чи комп’ютера може відсувати біологічний час назад і ускладнювати засинання. Саме тому фахівці радять обмежити екрани щонайменше за годину до сну.

Час їжі, руху і сну має значення

Другий важливий чинник — регулярність прийомів їжі. Проф. д-р Баш зазначив, що харчування в стабільні години і переважно вдень допомагає печінці та кишківнику зберігати власний ритм. Він також звернув увагу на підхід “обмеженого в часі харчування”, коли всі прийоми їжі вкладаються приблизно у 10–12-годинне вікно. За його словами, такий підхід може позитивно впливати на рівень цукру, масу тіла та показники запалення.

Третій чинник — рух і сон. Деякі дослідження вказують, що фізична активність у другій половині дня може мати метаболічні переваги порівняно з ранковими тренуваннями. Водночас проф. д-р Баш підкреслює, що найкращий час для фізичної активності — той, який реально підходить способу життя людини.

Найважливішою основою залишається регулярний сон. Засинання і пробудження в близькі години щодня допомагають підтримувати біологічний годинник. За словами проф. д-ра Баша, сучасна наука дедалі чіткіше показує: для здоров’я важливо не лише що ми їмо, а й коли їмо, коли спимо і коли рухаємося.

www.uapresa.com