Чи спричиняють силіконові імпланти рак: пояснення лікаря

By Ahmet Taş | UA Presa

ІЗМІР, ТУРЕЧЧИНА — Стандартні силіконові імпланти, за наявними науковими даними, не підвищують ризик звичайного раку молочної залози, однак жінкам не слід відкладати мамографію та регулярні обстеження.

Грудні імпланти застосовують для естетичного збільшення грудей, корекції вроджених особливостей форми, а також для реконструкції після лікування онкологічних захворювань. Водночас навколо таких операцій досі поширено чимало помилкових уявлень.

Фахівець із діагностичної радіології Хірургічного медичного центру Batıgöz Balçova доктор Ареш Судманд пояснив, чи можуть імпланти спричинити рак, чи безпечно проходити мамографію, як вони впливають на грудне вигодовування та коли може знадобитися їх заміна.

Стандартні імпланти не пов’язують зі звичайним раком грудей

Одне з найпоширеніших побоювань жінок перед операцією стосується можливого розвитку раку молочної залози.

За словами доктора Ареша Судманда, сучасні наукові дані не свідчать про те, що стандартні силіконові імпланти підвищують ризик виникнення звичайного раку грудей.

Водночас це не означає, що імпланти є повністю позбавленими ризиків медичними виробами. Після операції можуть виникати інфекція, біль, зміна положення імпланта, його пошкодження або ущільнення рубцевої тканини навколо нього.

Окремо фахівець звернув увагу на рідкісне захворювання, відоме як анапластична великоклітинна лімфома, пов’язана з грудними імплантами, або BIA-ALCL.

Це захворювання не є класичним раком молочної залози. Воно належить до лімфом і зазвичай розвивається в рідині або тканині капсули, що формується навколо імпланта.

За словами Судманда, ризик залишається дуже низьким, однак вищу частоту захворювання описували у зв’язку з деякими імплантами з текстурованою, тобто шорсткою, поверхнею.

Ознаками, які потребують медичного обстеження, можуть бути тривалий набряк однієї молочної залози, поява рідини навколо імпланта, біль, ущільнення, асиметрія або зміна форми грудей.

Грудні імпланти не заважають проведенню мамографії

Ще одне поширене помилкове переконання полягає в тому, що жінкам із грудними імплантами не можна проходити мамографію.

Доктор Судманд наголосив, що наявність імпланта не є підставою для відмови від скринінгу раку молочної залози. Обстеження необхідно продовжувати відповідно до віку, сімейного анамнезу та індивідуального ризику.

Перед процедурою пацієнтка повинна обов’язково повідомити радіологічну команду про наявність імплантів. Це дозволяє фахівцям застосувати спеціальні положення та додаткові проєкції.

Імплант може частково закривати тканину молочної залози на стандартних знімках. Тому під час обстеження можуть виконувати так звані знімки зі зміщенням імпланта.

У цьому випадку імплант обережно переміщують у напрямку грудної стінки, а природну тканину молочної залози виводять уперед для детальнішої візуалізації.

Програма спостереження може відрізнятися для жінок, яким реконструкцію грудей провели після мастектомії. Рішення про необхідність мамографії в таких випадках ухвалюють хірург, онколог і радіолог.

Ризик пошкодження під час мамографії дуже низький

Деякі пацієнтки побоюються, що тиск, який застосовують під час мамографії, може спричинити розрив або «вибух» імпланта.

Судманд пояснив, що сучасні силіконові імпланти виготовляють з урахуванням навантажень у повсякденному житті та під час стандартних медичних процедур.

Якщо мамографію проводить досвідчений персонал із застосуванням правильної техніки, пошкодження імпланта не очікується.

Водночас у медицині не можна стверджувати, що ризик дорівнює абсолютному нулю. Дуже рідкісні випадки розриву під час мамографії описувалися, особливо якщо імплант уже був пошкоджений або ослаблений.

Саме тому перед процедурою важливо повідомити персонал про біль, затвердіння грудей, попередні операції, зміну форми або підозру на пошкодження імпланта.

Страх перед можливою шкодою не повинен ставати причиною відмови від рекомендованого скринінгу раку грудей.

Ультразвук і МРТ допомагають оцінити стан імпланта

Мамографія насамперед призначена для оцінки тканини молочної залози та виявлення можливих онкологічних змін.

Ультразвукове дослідження може надати додаткову інформацію про тканини навколо імпланта, наявність рідини, стан капсули та деякі види пошкодження.

У жінок із щільною структурою молочних залоз ультразвук також може застосовуватися як додатковий метод обстеження.

Для оцінки цілісності силіконового імпланта в окремих випадках використовують магнітно-резонансну томографію.

Розрив силіконового імпланта не завжди спричиняє біль або помітну зміну форми грудей. Таке пошкодження іноді називають «тихим розривом».

МРТ може допомогти виявити зміни, які не видно під час огляду або залишаються незрозумілими після ультразвукового дослідження.

Конкретний графік перевірок має визначати лікар з урахуванням типу імпланта, часу після операції, наявності симптомів і медичної історії пацієнтки.

Капсулярна контрактура може спричинити біль і затвердіння

Після встановлення імпланта організм природним чином утворює навколо нього тонкий шар рубцевої тканини. Цей шар називають капсулою.

У більшості випадків капсула залишається м’якою і не спричиняє проблем. Однак у деяких пацієнток вона може потовщуватися та стискати імплант.

Такий стан називають капсулярною контрактурою.

Вона може спричинити затвердіння грудей, біль, асиметрію, деформацію або зміну положення імпланта. У тяжких випадках може знадобитися повторна операція.

Під час хірургічного втручання лікар може видалити або розслабити рубцеву тканину, а також замінити чи повністю видалити імплант.

Пацієнткам рекомендують не чекати планового огляду, якщо з’явилися нове ущільнення, почервоніння, набряк, відчуття тепла, біль, асиметрія або помітна зміна форми грудей.

Імпланти не завжди перешкоджають грудному вигодовуванню

Наявність грудних імплантів не означає автоматичної неможливості годувати дитину грудьми.

Результат залежить від типу операції, місця розрізу, розташування імпланта та того, чи були пошкоджені молочні протоки або нерви.

Під час сучасних операцій хірурги намагаються максимально зберегти структури, необхідні для вироблення молока та чутливості соска.

Імпланти, розміщені під грудним м’язом, зазвичай менше впливають на вироблення молока, ніж імпланти, встановлені над м’язом.

Водночас розрізи навколо ареоли можуть мати більший ризик пошкодження нервів або молочних проток.

Багато жінок після операції здатні годувати грудьми хоча б частково. Проте в окремих випадках кількість молока може бути недостатньою.

Жінкам, які планують вагітність, варто обговорити грудне вигодовування з хірургом ще до операції. Після народження дитини важливо контролювати її вагу та ефективність годування.

Фіксованого строку заміни імпланта не існує

Поширена думка про те, що кожен грудний імплант обов’язково потрібно замінити через десять років, не повністю відповідає сучасному підходу.

Єдиного строку, після якого всі імпланти необхідно автоматично видаляти, не існує.

Якщо імплант не пошкоджений, не спричиняє болю, інфекції, вираженої капсулярної контрактури або естетичних проблем, він може залишатися в організмі багато років.

Водночас грудні імпланти не вважаються виробами, які гарантовано служитимуть усе життя.

Чим довше імплант перебуває в організмі, тим вищою може ставати ймовірність розриву, зміщення, затвердіння капсули або потреби в повторній операції.

Підставами для заміни чи видалення можуть бути пошкодження, інфекція, хронічний біль, виражена зміна форми або бажання пацієнтки змінити естетичний результат.

Судманд наголосив, що жінки з імплантами повинні продовжувати регулярні обстеження молочних залоз і не відкладати мамографію лише через наявність протеза.

План спостереження має враховувати вік, сімейну історію раку, щільність тканини молочної залози, вид і поверхню імпланта, перенесені операції та наявні симптоми.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює особистої консультації, діагностики або лікування у кваліфікованого лікаря.

UAPresa.com