Герой України Євген Пальченко: танкіст, який вивів бригаду з оточення

Юсуф Інан | UA Presa

ВІННИЧЧИНА, УКРАЇНА — Євген Пальченко став одним із наймолодших Героїв України після того, як у перші дні повномасштабної війни, командуючи танковим підрозділом, допоміг бригаді вийти з оточення.

На момент подвигу йому було лише 23 роки. Молодий офіцер із Вінниччини служив у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка та у лютому 2022 року опинився серед тих, хто прийняв один із найважчих перших ударів російського вторгнення на південному напрямку.

Хто такий Євген Пальченко

Євген Михайлович Пальченко народився 22 січня 1999 року на Вінниччині. У відкритих біографічних джерелах його пов’язують із Гайсинщиною, зокрема з Ометинцями та Райгородською громадою.

Після школи він обрав військову освіту. Пальченко закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Після випуску отримав офіцерське звання і розпочав службу у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка.

Спочатку він служив командиром танкового взводу, а згодом у відкритих джерелах згадувався вже як командир танкової роти. Саме танковий підрозділ під його командуванням відіграв важливу роль у боях на півдні України на початку повномасштабного вторгнення.

Подвиг у перші дні вторгнення

24 лютого 2022 року південний напрямок став одним із найскладніших для українських військ. Російські сили швидко просувалися з боку тимчасово окупованого Криму, а українські підрозділи на Херсонщині опинилися під сильним тиском переважаючих сил противника.

Євген Пальченко керував танкістами, які брали участь у боях поблизу Олешок та мостів на Херсонщині. За офіційним описом його подвигу, наприкінці лютого він, керуючи взводом танків, допоміг особовому складу бригади вийти з оточення під Олешками.

Його підрозділ також утримував оборону місцевого мосту протягом трьох днів, знищував ворожу техніку та після цього брав участь в обороні Мішково-Погорілового на підступах до Миколаєва.

Танки, які стримували наступ

Історія Пальченка стала відомою не лише через сам факт нагородження. Вона показала, яку роль у перші дні війни відіграли невеликі, але рішучі підрозділи, що діяли в умовах хаосу, нестачі часу, постійних обстрілів і переваги противника.

У розповідях про ті бої згадується, що українські танкісти діяли біля Олешківського та Антонівського мостів. Сам Пальченко в інтерв’ю згадував, що підрозділ отримував накази швидко змінювати позиції, перекривати напрямки руху противника і прикривати відхід інших українських військових.

За його словами, у критичні моменти техніка виходила з ладу, бракувало пального, зв’язок порушувався, а противник тиснув з кількох боків. Попри це, танкісти продовжували виконувати завдання і поверталися на позиції, коли це було необхідно для стримування російського наступу.

Звання Героя України

2 березня 2022 року Євгену Пальченку було присвоєно звання Героя України за особисту мужність і героїзм. У повідомленнях того часу він згадувався як 23-річний лейтенант, командир взводу танків, який прикрив вихід бригади з оточення та врятував життя побратимів.

23 травня 2022 року Президент України Володимир Зеленський вручив йому орден “Золота Зірка”. Під час церемонії у Маріїнському палаці Пальченка відзначили серед військовослужбовців, чиї дії дали змогу зберегти життя людей і стримати ворога у перші, найважчі дні вторгнення.

Для українського суспільства історія молодого танкіста стала одним із прикладів того, як рішення кількох командирів на місцях впливали на перебіг оборони цілих напрямків.

Служба у 59-й бригаді

59-та окрема мотопіхотна бригада імені Якова Гандзюка стала одним із підрозділів, які зустріли російське вторгнення на південному напрямку. Саме з цією бригадою пов’язана бойова біографія Євгена Пальченка.

Після випуску з академії він служив у бригаді як командир танкового взводу. Надалі, за біографічними даними, обіймав посаду командира танкової роти. У 2024 році у повідомленнях Вінницької обласної військової адміністрації він уже згадувався як молодий капітан із Вінниччини.

Це важлива деталь для коректного викладу біографії: у 2022 році, коли Пальченко отримав звання Героя України, він був молодим офіцером-танкістом, а в пізніших джерелах його військова кар’єра описується вже з урахуванням підвищення звання та посади.

Родина і очікування перемоги

У публікаціях про Євгена Пальченка згадувалося, що вдома на нього чекали дружина і маленька дитина. Ця деталь робить історію Героя України не лише військовою, а й дуже людською.

За кожним подвигом на фронті стоїть родина, яка чекає повернення, переживає за життя близької людини і живе між новинами з передової та вірою в перемогу. У випадку Пальченка ця особиста сторона особливо відчутна: молодий офіцер, який у 23 роки вже мав бойову відповідальність за людей, водночас залишався чоловіком і батьком.

Саме тому історія Євгена Пальченка сприймається як історія покоління українських військових, які дуже рано взяли на себе дорослу відповідальність за державу.

Чому ця історія важлива

Подвиг Євгена Пальченка має ширший зміст, ніж одна бойова операція. Він нагадує про перші дні повномасштабної війни, коли доля багатьох напрямків вирішувалася не лише штабними рішеннями, а й діями конкретних командирів на полі бою.

Пальченко і його танкісти діяли в умовах переваги противника, ризику оточення та постійної загрози з повітря і землі. Їхнє завдання було не просто воювати, а дати іншим підрозділам шанс вийти, перегрупуватися і продовжити оборону.

У цьому сенсі його історія — це частина великої історії спротиву України. Історії, у якій молоді офіцери, сержанти й солдати своїми рішеннями зупиняли просування російської армії та зберігали життя побратимів.

Євген Пальченко увійшов у цю історію як танкіст, командир і Герой України, чий вчинок став символом мужності перших днів великої війни.

UAPresa.com