Олександр Гайду: аграрний сектор, експорт і відновлення Миколаївщини

Юсуф Інан | UA Presa

МИКОЛАЇВ, УКРАЇНА — Народний депутат від Миколаївщини Олександр Гайду у 2026 році зосереджує парламентську роботу на підтримці аграріїв, збереженні експорту, відновленні виробництва та адаптації українського аграрного законодавства до правил Європейського Союзу.

Для півдня України цей порядок денний має особливе значення. Війна впливає не лише на поля та фермерські господарства, а й на зрошення, логістику, морські маршрути, доступ до кредитування, техніку, зберігання продукції та можливості підприємств продовжувати роботу.

Офіційний портал Верховної Ради вказує, що Олександр Васильович Гайду представляє виборчий округ №128 Миколаївської області, є членом фракції «Слуга Народу» та очолює Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Депутатські повноваження він набув 29 серпня 2019 року.

Від Миколаївщини до керівництва аграрним комітетом

Олександр Гайду народився 28 січня 1976 року в Одесі. За біографічними даними партії «Слуга Народу», він здобув освіту в Одеському державному економічному університеті за напрямом менеджменту та підприємництва, а також в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова за спеціальністю «Правознавство».

До входження у парламент Гайду працював у приватному секторі, зокрема на керівних посадах у промисловій сфері. У 2019 році був обраний до Верховної Ради від одномандатного виборчого округу №128 на Миколаївщині.

Нині його основний парламентський напрям безпосередньо пов'язаний з одним із ключових секторів української економіки — сільським господарством.

Повноваження аграрного комітету охоплюють земельну політику, сільськогосподарське виробництво, продовольчу безпеку, меліорацію, рибне господарство та низку питань, які дедалі більше пов'язані з європейською інтеграцією України.

Для Миколаївської області ця спеціалізація має практичне значення: регіон традиційно поєднує аграрне виробництво, логістичну інфраструктуру та вихід до Чорного моря.

Підтримка прифронтових аграріїв

Одним із центральних питань 2026 року стала підтримка підприємств, які продовжують працювати поблизу зон бойових дій або втратили виробничі потужності через війну.

У квітні Гайду разом із представниками уряду здійснив робочу поїздку на Херсонщину та Миколаївщину. На Миколаївщині під час платформи «Діалог влади та бізнесу» представники парламенту, уряду, ОВА, обласної ради та підприємці обговорювали кредитування, гранти, компенсацію вартості техніки, логістику, зберігання зерна, страхування воєнних ризиків та підтримку підприємств прифронтових територій.

Для аграріїв ці питання пов'язані між собою. Фермерське господарство може мати землю та врожай, але без доступної техніки, оборотного капіталу, сховища або можливості безпечно доставити продукцію до покупця саме виробництво стає економічно нестійким.

У червні парламентський аграрний комітет також провів окремий круглий стіл щодо пріоритетної державної підтримки аграрних підприємств, які постраждали від війни.

Обговорювався механізм, за яким релоковані підприємства та виробники, чиї активи були знищені або пошкоджені внаслідок бойових дій, могли б отримувати пріоритет у межах уже чинних програм державної допомоги.

29 червня Гайду став одним з ініціаторів законопроєкту №15363, присвяченого пріоритетній підтримці релокованих аграрних підприємств та виробників із пошкодженими чи зруйнованими потужностями. Станом на початок вересня документ включено до порядку денного поточної сесії Верховної Ради.

Зрошення, розмінування та повернення землі до виробництва

Для південних областей України аграрне відновлення неможливо розглядати окремо від води та безпеки земель.

Під час квітневої поїздки парламентська та урядова делегація оглядала відновлення системи зрошення на 400 га одного з господарств. Серед питань, які обговорювалися з агровиробниками, були фінансування меліорації та можливе розширення державної компенсації для відповідних проєктів.

Для півдня України зрошення безпосередньо визначає можливість вирощувати культури в умовах посушливого клімату.

Другий фундаментальний напрям — очищення сільськогосподарських земель від мін та інших вибухонебезпечних предметів.

Розмінування впливає не лише на фізичну безпеку. Поле, яке неможливо використовувати, не створює врожаю, робочих місць чи податкових надходжень. Повернення очищених земель до обробітку тому є одночасно гуманітарним і економічним процесом.

Під час регіональних консультацій також порушувалися питання компенсації власникам земель, на яких створюються фортифікаційні споруди.

У цьому контексті Гайду є одним з ініціаторів законопроєкту №14117 щодо використання права земельного сервітуту для військових потреб. 19 серпня 2026 року Верховна Рада прийняла документ за основу з подальшим доопрацюванням до другого читання.

Експорт і логістика залишаються критичними

Одним із головних завдань аграрної політики у другій половині 2026 року стало збереження можливостей для експорту.

13 серпня Гайду назвав серед пріоритетів підтримання ліквідності агробізнесу, доступне кредитування та збереження експортних маршрутів. За його словами, атаки на портову інфраструктуру, термінали та судна створюють ризики для аграрного сектору в цілому.

Наприкінці серпня Комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики окремо розглядав проблеми вивезення зернових.

За даними, які навів Гайду, можливості залізничного транспорту в поточних умовах становлять близько 900 тисяч тонн зернових на місяць, тоді як альтернативні маршрути також мають фізичні та інфраструктурні обмеження.

Міжнародні партнери, за його інформацією, погодили близько $10 млн на закупівлю спеціальних рукавів для зберігання зерна, що має дозволити агровиробникам довше зберігати продукцію у випадку обмежених експортних можливостей.

Для Миколаївщини питання морської логістики має особливий вимір через історичну роль регіону як одного з портових та аграрних центрів півдня.

Тому відновлення економіки області в перспективі залежатиме не тільки від того, скільки продукції зможуть виростити фермери, а й від здатності логістичної системи доставити її на український та міжнародний ринки.

Європейські правила стають частиною аграрної політики

Паралельно з воєнними викликами аграрний сектор проходить процес адаптації до законодавства Європейського Союзу.

У травні аграрний комітет підтримав законодавчі зміни щодо органічної продукції, метою яких є запровадження єдиних правил її вирощування, виробництва та маркування.

Гайду пояснював, що гармонізація правил має одночасно посилити захист споживачів та розширити можливості українських виробників працювати на ринку ЄС.

У серпні парламентський комітет продовжив роботу над комплексним законопроєктом щодо державного регулювання в агропродовольчому секторі.

21 серпня було зареєстровано доопрацьований законопроєкт №15058-д, а 1 вересня його включили до порядку денного Верховної Ради. Гайду визначено доповідачем від профільного комітету.

Значна частина цих змін стосується санітарних і фітосанітарних вимог, безпечності продовольства та інших правил, виконання яких є необхідним для торгівлі з Європейським Союзом.

Таким чином, для українського аграрного сектору євроінтеграція переходить від загальної політичної мети до технічних правил, які мають застосовувати фермери, переробники, експортери та державні контрольні органи.

Данія допомагає впроваджувати європейські стандарти

Для Миколаївщини особливо цікавим є напрям співпраці України з Данією.

14 липня Гайду провів зустріч із представниками данського проєкту стратегічного секторального співробітництва у сфері продовольства та сільського господарства та Посольства Данії в Україні.

Сторони обговорювали безпечність харчових продуктів, здоров'я і благополуччя тварин, захист рослин, ветеринарний і фітосанітарний контроль та розвиток сталого сільського господарства.

Співпраця в цьому напрямі розпочалася ще у 2023 році та передбачає перенесення практичного данського досвіду в українські державні інституції й законодавство.

Цей напрям має подвійне значення.

З одного боку, він допомагає Україні виконувати вимоги, пов'язані з майбутнім членством у ЄС.

З іншого — Данія є одним із ключових міжнародних партнерів саме Миколаєва та Миколаївської області, тому взаємодія двох країн дедалі частіше охоплює не лише відбудову інфраструктури, а й економічні та інституційні сфери.

Рибне господарство та нові напрями розвитку

Ще одним напрямом роботи парламентського комітету стало рибне господарство.

У 2026 році Гайду є одним з ініціаторів законопроєкту №15040 щодо імплементації європейських правил і вдосконалення державного регулювання цієї галузі.

Паралельно парламент продовжує розгляд законопроєкту №12384 про стимулювання економічного розвитку рибного господарства. 1 липня Верховна Рада направила документ на повторне друге читання.

Для південних областей цей напрям логічно доповнює традиційну аграрну політику. Морські й річкові ресурси, аквакультура, переробка та продовольча промисловість можуть стати частиною більш диверсифікованої економіки регіону після війни.

Миколаївщина між відновленням і новою аграрною моделлю

Політична роль Олександра Гайду сьогодні поєднує два рівні.

На національному рівні він очолює парламентський комітет, через який проходять законодавчі рішення щодо аграрного сектору, землі, продовольчої безпеки та європейської інтеграції.

На регіональному рівні він представляє виборців Миколаївської області — території, де наслідки війни для землі, бізнесу, портової інфраструктури та сільськогосподарського виробництва відчуваються особливо гостро.

Найближчі роки для аграрної Миколаївщини визначатимуться кількома взаємопов'язаними процесами: очищенням земель, відновленням зрошення, доступом до фінансування, поверненням виробництва, розвитком переробки, відновленням логістики та переходом на європейські стандарти.

Для регіону важливо не просто повернутися до довоєнної моделі, а сформувати аграрну економіку, яка буде більш технологічною, стійкою до ризиків і здатною конкурувати на європейському ринку.

Саме на перетині відновлення півдня України, продовольчої безпеки, міжнародної торгівлі та європейської інтеграції формується нинішній порядок денний парламентського аграрного комітету, який очолює Олександр Гайду.

UAPresa.com