Київ насторожі: Росія і Білорусь провели ядерні навчання

Ahmet Taş | UA Presa

АНКАРА, Туреччина — Росія і Білорусь провели спільні навчання, пов’язані з ядерною зброєю, у момент, коли Київ попереджає про ризик нових дій Москви з білоруського напрямку проти України або східного флангу НАТО.

Навчання відбулися на тлі зростання напруженості між Росією та НАТО, невизначеності навколо контролю над ядерними озброєннями між Москвою і Вашингтоном, а також нових побоювань України щодо можливого використання території Білорусі для військової ескалації.

Білорусь оголосила про ядерну підготовку

Міністерство оборони Білорусі заявило, що в межах навчань відпрацьовуватимуться питання транспортування ядерних боєприпасів і підготовки до їх можливого бойового застосування у взаємодії з російською стороною.

За даними Мінська, до навчань залучені підрозділи військово-повітряних сил і ракетних військ. Білоруська сторона назвала тренування плановими і заявила, що вони нібито не спрямовані проти третіх країн та не створюють загрози регіональній безпеці.

Однак такі пояснення навряд чи знижують занепокоєння в Києві та європейських столицях. Саме територія Білорусі використовувалася російськими військами на початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, коли атаки йшли на північні регіони та Київську область.

Київ посилює північний напрямок

Президент України Володимир Зеленський минулого тижня доручив посилити підрозділи поблизу кордону з Білоруссю. Він попередив, що Москва може знову розглядати операції з білоруської території.

Після наради з представниками Генерального штабу, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Служби зовнішньої розвідки та Служби безпеки України Зеленський заявив, що Росія оцінює можливі плани дій із території Білорусі у південному та північному напрямках.

За словами українського президента, такі плани можуть стосуватися як Чернігівсько-Київського напрямку в Україні, так і однієї з країн НАТО. Це свідчить, що Київ розглядає північний кордон не лише як українську оборонну проблему, а як частину ширшого регіонального ризику.

Кремль відкинув заяви Києва

Кремль назвав попередження Зеленського спробою додатково розпалити напруженість. Москва наполягає, що її військова активність разом із Білоруссю має оборонний характер.

Втім, постійне використання Росією ядерної риторики під час війни робить такі пояснення малопереконливими для України та союзників НАТО. Президент Росії Володимир Путін неодноразово згадував ядерні можливості країни, особливо в періоди, коли Захід розширював військову підтримку Києва.

Саме тому російсько-білоруські навчання розглядаються не лише як військове тренування, а й як політичний сигнал Україні та Заходу.

Розміщення «Орешника» посилило напруження

Напруженість навколо білоруського напрямку зросла після того, як Росія розмістила в Білорусі новий гіперзвуковий ракетний комплекс «Орешник», здатний нести ядерну бойову частину. Це рішення посилило занепокоєння на східному фланзі НАТО.

Географічне положення Білорусі робить ситуацію особливо чутливою. Країна межує з Україною, Польщею, Литвою та Латвією. Будь-яка російська військова спроможність, розміщена на білоруській території, має пряме значення як для Києва, так і для НАТО.

Мінськ заявляє, що військова активність не спрямована проти третіх країн. Але попередній досвід використання Білорусі як плацдарму для російського нападу на Україну змушує сприймати такі заяви з обережністю.

Тест «Сармата» додав ядерної тривоги

Росія також нещодавно випробувала міжконтинентальну балістичну ракету «Сармат», яка здатна нести ядерні боєголовки. Це випробування відбулося в умовах ослаблення режиму контролю над ядерними озброєннями між Москвою і Вашингтоном.

Після завершення дії Договору New START у лютому було знято багато обмежень, які залишалися між двома найбільшими ядерними державами світу. Це посилило занепокоєння щодо прозорості, взаємної перевірки та ризику помилкових розрахунків.

Послаблення механізмів контролю над ядерною зброєю впливає не лише на відносини США і Росії. Воно безпосередньо торкається безпеки Європи, де будь-який ядерний сигнал із боку Москви сприймається як фактор дестабілізації.

Білорусь дедалі залежніша від Москви

Білоруссю понад 30 років керує Олександр Лукашенко, один із найближчих союзників Путіна. Політично, економічно і військово Мінськ значною мірою залежить від Москви.

Хоча Білорусь формально не відправляла власні війська до України, її територія використовувалася Росією під час війни. Це зробило Білорусь важливою частиною російської військової архітектури навіть без прямої участі білоруських військових у бойових діях.

Участь Мінська у ядерних навчаннях відображає військову глибину цієї залежності. Білоруська влада подає це як суверенне оборонне планування, тоді як Київ і західні уряди дедалі частіше розглядають Білорусь як продовження стратегічного простору Росії.

НАТО уважно стежить за східним флангом

Навчання уважно відстежують країни НАТО на східному фланзі Альянсу. Польща, Литва та Латвія давно вважають військову активність у Білорусі прямим безпековим ризиком.

Якщо Москва використає Білорусь для відкриття нового північного фронту проти України або для збільшення тиску біля кордонів НАТО, це може спричинити ширшу кризу європейської безпеки.

Саме тому тривога Києва не обмежується лише українськими оборонними приготуваннями. Вона також ставить питання перед НАТО щодо стримування, обміну розвідданими та військової готовності на східному кордоні Альянсу.

Ядерний сигнал затінює війну

Росія зазнала значних військових втрат і зіткнулася з високою ціною війни проти України. У цьому контексті ядерна риторика Москви часто сприймається як спроба стримати Захід від подальшого розширення військової допомоги Києву.

Спільні навчання з Білоруссю вписуються у цю ширшу логіку. Навіть якщо Москва і Мінськ називають їх плановими та неагресивними, відпрацювання питань, пов’язаних із ядерними боєприпасами, є серйозним сигналом для сусідніх держав.

Для Києва це нагадування, що білоруський напрямок залишається активним джерелом ризику. Можливість використання території Білорусі Росією для тиску, ескалації або нових операцій проти України не зникла.

Найближчі дні покажуть, чи залишаться ці навчання обмеженим сигналом, чи стануть частиною ширшої військової позиції Москви і Мінська вздовж північного кордону України та східного флангу НАТО.

www.uapresa.com