Страх безробіття підштовхує жителів Німеччини відкривати власну справу

Ахмет Таш | UA Presa

БЕРЛІН, НІМЕЧЧИНА — Страх втратити роботу та нестача привабливих вакансій дедалі частіше спонукають жителів Німеччини розглядати самозайнятість як джерело доходу й особисту стратегію економічної безпеки.

За даними Німецької торгово-промислової палати DIHK, попит на консультації щодо відкриття бізнесу помітно зріс. Водночас організація застерігає, що йдеться не про загальнонаціональний стартап-бум: значна частина людей звертається по допомогу через слабкі перспективи працевлаштування, економічну невизначеність і побоювання щодо скорочення робочих місць. Цю тенденцію також висвітлило DW Türkçe.

Кількість звернень щодо відкриття бізнесу помітно зросла

У 2025 році регіональні торгово-промислові палати Німеччини провели 143 756 початкових консультацій із потенційними підприємцями — на 13% більше, ніж роком раніше. Ще 27 637 людей отримали поглиблені консультації щодо створення бізнесу, що означає зростання на 15%. Загалом це понад 171 тисяча звернень.

Звіт DIHK ґрунтується приблизно на 200 тисячах контактів із консультаційними службами палат і відповідях 791 засновника, представника стартапу або молодого підприємства. Дані охоплюють не лише технологічні стартапи, а й торгівлю, послуги, промисловість, готельний сектор і традиційні малі підприємства.

Президент DIHK Петер Адріан наголосив, що підвищений інтерес ще не свідчить про широкий підприємницький прорив. Частина кандидатів справді прагне реалізувати нову ідею, однак дедалі більше людей бачать у самозайнятості запасний вихід на випадок втрати постійної роботи.

Понад третина шукає альтернативу найманій праці

Тридцять шість відсотків людей, які отримували поглиблені консультації в торгово-промислових палатах, заявили, що насамперед хочуть заснувати бізнес через відсутність прийнятних можливостей працевлаштування. Це найвищий показник за останні 11 років.

DIHK пов’язує зміну мотивації зі слабкою економічною кон’юнктурою, нестабільними перспективами зайнятості та збільшенням кількості корпоративних банкрутств. У цих умовах самозайнятість для багатьох перетворюється на спосіб отримати додатковий дохід або зменшити залежність від одного роботодавця.

Стан ринку праці пояснює частину тривоги. У червні 2026 року в Німеччині налічувалося 2,936 млн зареєстрованих безробітних, що на 22 тисячі більше, ніж роком раніше. Рівень безробіття становив 6,2%, а кількість працівників із соціальним страхуванням продовжувала помірно скорочуватися.

Ці цифри не доводять, що кожен новий підприємець відкрив справу саме через безробіття. Вони, однак, показують економічне середовище, у якому працівники частіше шукають запасні джерела доходу та альтернативні кар’єрні моделі.

Більшість нових справ починають як додаткову зайнятість

Окреме репрезентативне дослідження KfW показало, що у 2025 році підприємницьку діяльність у Німеччині розпочали приблизно 690 тисяч осіб проти 585 тисяч роком раніше. Проте основне зростання забезпечили не повноцінні компанії, а бізнеси, започатковані паралельно з основною роботою.

Кількість підприємців із неповною зайнятістю або додатковою справою досягла 483 тисяч, тоді як число тих, хто повністю перейшов у підприємництво, залишилося майже незмінним — близько 206 тисяч. Частка додаткової самозайнятості зросла до рекордних 70%.

Головною причиною такого формату KfW називає бажання отримувати додатковий дохід. Вищі витрати на життя та складніший доступ до невеликих підробітків могли посилити тенденцію. Водночас дві третини опитаних засновників повідомили, що загалом віддають перевагу самозайнятості перед найманою працею.

Початок бізнесу без звільнення з основної роботи дає можливість перевірити попит і зменшити фінансові ризики. Однак підприємець повинен враховувати податки, соціальне страхування, бухгалтерський облік і можливі обмеження щодо додаткової діяльності у трудовому договорі.

Штучний інтелект відкриває нові ринки

Економічний тиск є не єдиною причиною зростання інтересу. DIHK також фіксує підприємницькі проєкти, що виникають у технологічних компаніях, університетах і дослідницькому середовищі.

Штучний інтелект полегшує вихід у деякі сфери самозайнятості, скорочуючи витрати на створення програм, аналіз даних, підготовку контенту, підтримку клієнтів та адміністративні процеси. DIHK також відзначає можливості у робототехніці, зв’язку, космічних технологіях, безпеці й обороні.

Дані KfW підтверджують посилення цифрової складової. У 2025 році 44% нових підприємницьких проєктів ґрунтувалися на цифрових продуктах або послугах. Роком раніше цей показник становив 36%, а нинішній результат став рекордним для дослідження.

Проте доступ до інструментів штучного інтелекту не гарантує життєздатності компанії. Засновникам усе одно потрібні чітка цільова аудиторія, реальна потреба на ринку, модель доходу, захист даних і достатній запас коштів.

У багатьох бізнес-планах бракує підготовки

Зростання кількості консультацій виявило й проблеми з якістю проєктів. Майже половина поданих концепцій мала недоліки у базових комерційних знаннях, а 44% заявників недостатньо ретельно продумали фінансування бізнес-ідеї.

Такі недоліки особливо небезпечні для людей, які починають підприємницьку діяльність під тиском можливої втрати роботи. Поспішне рішення може призвести до завищених прогнозів продажів, недостатніх резервів і неврахованих податкових або страхових витрат.

DIHK зазначає, що поряд із добре підготовленими засновниками з університетів і промислових компаній зростає група людей, які розглядають бізнес через відсутність альтернатив і нерідко мають слабшу підготовку.

Саме тому консультації палат охоплюють не лише реєстрацію компанії, а й перевірку бізнес-плану, фінансування, правової форми, податкових зобов’язань, соціального страхування та реалістичності ринку.

Інтерес жінок зростає, але повний перехід у бізнес відбувається рідше

Жінки становили 44% учасників консультацій торгово-промислових палат у 2025 році. На початку 2000-х років їхня частка була близькою до однієї третини. Загалом палати супроводили приблизно 75 тисяч жінок під час початкових і поглиблених консультацій.

Водночас частка жінок серед тих, хто фактично розпочав підприємницьку діяльність, була нижчою. За даними KfW, у 2025 році жінки становили 35% засновників. Серед підприємців із додатковою зайнятістю їх було 38%, а серед тих, хто повністю перейшов у бізнес, — лише 27%.

Різниця між зацікавленістю та фактичним відкриттям повноцінної справи може бути пов’язана з доступом до фінансування, сімейними обов’язками, ризиком втрати стабільного доходу та складністю переходу від планування до повної самозайнятості.

Підприємці вимагають простіших правил

Учасники дослідження DIHK оцінили умови для створення бізнесу в Німеччині лише на 3,5 бала за німецькою шкалою, що відповідає слабкому задовільному результату. Серед головних проблем вони назвали бюрократію, високі витрати та економічну невизначеність.

Сімдесят три відсотки опитаних хочуть швидших і простіших адміністративних процедур, а 61% — зрозумілішого податкового законодавства. DIHK підтримує ідею повністю цифрової реєстрації бізнесу, за якої дані вводяться один раз і автоматично передаються між державними установами.

Отже, Німеччина справді переживає помітне зростання підприємницької активності, однак ця тенденція має дві сторони. Штучний інтелект і цифровізація створюють нові можливості, тоді як невпевненість на ринку праці змушує багатьох людей шукати економічний захист у самозайнятості.

Чи перетворяться нові проєкти на стабільні підприємства, залежатиме від якості бізнес-планів, доступу до капіталу, професійного консультування та здатності Німеччини спростити адміністративні правила для малого бізнесу.

UAPresa.com