BILD: Росія може посилити зимові удари по енергетиці України

Ahmet Taş | UA Presa

АНКАРА, ТУРЕЧЧИНА — Росія може використати зимовий період для посилення тиску на Україну, зосередивши удари на енергетичній та іншій критичній інфраструктурі, вважає австрійський військовий експерт Маркус Райснер.

Як повідомляє німецьке видання BILD, Райснер пов’язує можливу зміну акцентів у російській кампанії з відносно стабільною лінією фронту. На його думку, Москва може спробувати виснажити українське суспільство ударами по електроенергетиці, логістиці та об’єктах, від яких залежить повсякденне життя населення.

Йдеться про аналітичну оцінку експерта, а не про офіційно підтверджений оперативний план Росії.

Енергетика може знову стати головною ціллю взимку

За оцінкою Райснера, російське керівництво може розглядати холодну пору року як можливість посилити економічний і психологічний тиск на Україну.

Експерт вважає, що за умов відсутності масштабних змін на фронті удари по енергетичних об’єктах можуть відігравати дедалі більшу роль у російській стратегії.

Пошкодження електростанцій, підстанцій та мереж передачі електроенергії взимку здатне впливати не лише на постачання електрики, а й на опалення, водопостачання, транспорт, зв’язок та роботу підприємств.

Райснер припустив, що президент Росії Володимир Путін розраховує на те, що зимові труднощі посилять тиск на Україну.

«Путін глибоко переконаний, що взимку остаточно змусить Україну капітулювати», — передає слова експерта BILD.

Водночас у матеріалі не наводяться офіційні документи Кремля, які підтверджували б такий конкретний план.

Експерт заявив про значні пошкодження критичної інфраструктури

Райснер також звернув увагу на масштаб руйнувань, яких українська критична інфраструктура вже зазнала під час війни.

За його оцінкою, яку наводить BILD, близько 80% критичної інфраструктури України було пошкоджено або знищено.

У вихідному матеріалі ця цифра подається як оцінка військового експерта і не супроводжується окремим офіційним підтвердженням українських державних органів.

Саме наявні пошкодження, на думку Райснера, можуть зробити енергосистему особливо вразливою до нової хвилі ударів у холодний період.

Для України це означає необхідність одночасно захищати об’єкти від нових атак, ремонтувати пошкоджене обладнання та підтримувати стабільність енергосистеми в умовах підвищеного зимового споживання.

Дефіцит ракет для Patriot залишається проблемою

Окремим ризиком для України експерт назвав ситуацію із засобами протиповітряної оборони.

За словами Райснера, одним із проблемних питань залишається обмежена кількість ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

Він вважає, що російська сторона добре розуміє цю вразливість і може враховувати її під час планування масованих повітряних атак.

Одночасне застосування великої кількості ракет і безпілотників змушує українську ППО захищати багато об’єктів у різних регіонах, що збільшує витрати боєприпасів.

Саме тому наявність достатньої кількості ракет для систем протиповітряної оборони може стати одним із ключових чинників захисту української енергетики протягом зимового періоду.

Україна протягом війни неодноразово зверталася до міжнародних партнерів із проханнями збільшити постачання систем ППО та боєприпасів до них.

BILD повідомляє про розвиток російських ударних дронів

За інформацією BILD, Росія також продовжує нарощувати можливості у сфері безпілотних систем.

У матеріалі йдеться про створення нових майданчиків для запуску дронів та появу сучасніших безпілотників, які, за наведеними даними, можуть розвивати швидкість до 600 км/год.

Якщо такі апарати застосовуватимуться масово, це може скоротити час реагування української ППО та ускладнити перехоплення цілей.

Водночас у вихідному матеріалі не уточнюється, про які саме типи безпілотників ідеться, скільки таких апаратів Росія має або якими темпами вони можуть вироблятися.

Безпілотні системи загалом відіграють дедалі більшу роль у війні з обох боків.

Україна, зі свого боку, також частіше застосовує далекобійні безпілотники для ударів по об’єктах на території Росії.

Під ударами опиняються склади та логістичні центри

За даними BILD, у серпні та вересні російські удари пошкодили склади й логістичні центри українських мереж супермаркетів.

Видання повідомляє, що після окремих атак частина полиць у київських магазинах певний час залишалася порожньою.

Пошкодження великих логістичних об’єктів може створювати проблеми не лише для конкретних компаній, а й для постачання продуктів та інших товарів до міст.

Таким чином, можливий зимовий тиск може охоплювати не тільки енергетичну систему, а й транспортну, складську та торговельну інфраструктуру.

На цьому тлі Україна також посилює власні операції із застосуванням дронів по об’єктах у Росії, зокрема пов’язаних із військовою, енергетичною та логістичною інфраструктурою.

Це свідчить про те, що значна частина протистояння давно вийшла за межі безпосередньої лінії фронту.

Райснер попередив про ризик гібридних атак у Європі

Австрійський військовий експерт також висловив занепокоєння можливим зростанням загроз для європейських країн.

За інформацією BILD, Райснер не виключає активізації диверсій та інших форм гібридного впливу.

Він також припустив можливість обмежених дій проти східного флангу Європейського Союзу.

Ці заяви є оцінкою ризиків з боку експерта. У вихідному матеріалі не наведено підтверджень існування конкретного російського плану ударів по країнах ЄС або НАТО.

Напередодні зими ключовими факторами для України залишатимуться стійкість енергосистеми, запаси боєприпасів для ППО, можливості Росії щодо виробництва ракет і безпілотників, а також обсяг подальшої військової допомоги від міжнародних партнерів.

Навіть якщо лінія фронту залишатиметься відносно стабільною, боротьба навколо енергетичної, логістичної та критичної інфраструктури може стати одним із головних напрямів війни в зимовий період.

UAPresa.com