Аналіз: життя новобранців РФ на фронті нібито вимірюють хвилинами

BY AHMET TAŞ | UA PRESA
КИЇВ, Україна — Новий аналіз про війну Росії проти України описує різке зростання втрат російських військ на фронті, проблеми з набором особового складу та наслідки ударів по енергетичній інфраструктурі РФ.

За матеріалами, оприлюдненими в іноземній пресі, професор глобальної історії Оксфордського університету Peter Frankopan у Foreign Policy звернув увагу на оцінки російських військових блогерів щодо ситуації на фронті. Водночас президент Росії Володимир Путін визнав, що країна проходить через “складний етап”, а українські удари по нафтовій інфраструктурі посилили тиск на паливний ринок РФ.

У центрі аналізу — втрати на передовій

У матеріалі, на який посилається турецька преса, стверджується, що війна в Україні наближається до позначки чотирьох з половиною років, а втрати російської армії на лінії фронту залишаються надзвичайно високими.

Frankopan у своєму аналізі посилається на повідомлення російських військових блогерів. За їхніми оцінками, нові російські військові, яких відправляють на передову, часто потрапляють у зону інтенсивних обстрілів і атак безпілотників майже одразу після прибуття.

Саме тому в аналізі з’явилася резонансна оцінка, що тривалість життя частини новобранців після вступу в активний бій може вимірюватися не днями, а хвилинами.

Йдеться про 20-35 хвилин після входу в бій

За наведеними в аналізі оцінками, середній час виживання нових російських військових після безпосереднього входу в бойову зону може становити від 20 до 35 хвилин.

Окремо зазначається, що від моменту підписання контракту до загибелі деякі військові можуть прожити в середньому від 10 днів до трьох тижнів. Ці дані подаються як оцінки, що базуються на повідомленнях російських військових блогерів, а не як офіційна статистика.

Такі цифри неможливо незалежно підтвердити з відкритих джерел у повному обсязі. Однак вони відображають ширшу картину війни, в якій передова стала простором постійного спостереження, дронових атак, артилерійських ударів і швидкого знищення живої сили.

Росія стикається з труднощами набору військових

У матеріалі також ідеться про проблеми Росії з поповненням армії. Російські посадовці раніше заявляли, що протягом року до війська за контрактом долучилися понад 420 тисяч осіб.

Водночас у публікації стверджується, що навіть державні медіа РФ визнавали зниження темпів набору порівняно з попереднім роком приблизно на 30%.

Щоб залучити нових добровольців, російські регіони пропонують значні фінансові стимули. У матеріалі згадуються виплати, які в окремих випадках можуть сягати 80 тисяч доларів, а також можливість списання боргів до 140 тисяч доларів.

З огляду на те, що середня зарплата в Росії значно нижча за такі суми, ці пропозиції можуть бути особливо привабливими для людей з економічно слабших регіонів.

Добровольців швидко відправляють на фронт

За оцінками російських військових блогерів, Росія все ще може щодня залучати приблизно від 800 до 1.000 контрактників. Однак частина з них, як стверджується, проходить лише коротку підготовку перед відправленням на фронт.

Це може пояснювати високі втрати серед нових підрозділів. Брак тривалого навчання, слабка адаптація до умов сучасної війни та масове застосування дронів роблять перебування на передовій особливо небезпечним.

Для російського командування такий підхід може забезпечувати постійне поповнення лінії фронту, але водночас створює проблему якості підготовки і морального стану військ.

Дрони стали одним із головних факторів втрат

У аналізі особливо наголошується на ролі українських безпілотників. Саме масове використання дронів, за оцінками авторів і військових спостерігачів, стало одним із ключових чинників високих втрат російської армії.

Українські сили застосовують БПЛА як для розвідки, так і для ударів по особовому складу, техніці, складах, логістиці та енергетичних об’єктах. Це змінює саму природу фронту: укриття, пересування і підвезення боєприпасів стають значно ризикованішими.

У матеріалі також зазначається, що українські дрони дедалі частіше вражають об’єкти глибоко на території Росії. Такі удари мають на меті послабити військову логістику та енергетичну спроможність РФ.

Удари по НПЗ посилили паливну кризу

Окрема частина аналізу стосується атак на російську нафтову інфраструктуру. Українські удари по нафтопереробних заводах і паливних об’єктах, за повідомленнями західних агентств, уже призвели до перебоїв у частині регіонів РФ.

У матеріалі згадується оцінка, що російська добова потужність переробки нафти могла скоротитися приблизно на 700 тисяч барелів. На цьому тлі в низці регіонів повідомлялося про обмеження продажу пального, черги на АЗС і спроби влади стабілізувати постачання.

Удари по енергетичних об’єктах стали для України способом перенести тиск на російську економіку та військову логістику. Для Москви це створює додаткові виклики, оскільки пальне потрібне не лише армії, а й сільському господарству, транспорту та промисловості.

Путін визнав складний етап для Росії

Президент Росії Володимир Путін у своїх останніх заявах визнав, що країна проходить через складний період. Він заявив, що цей процес “багато чому навчив” Росію і нібито допоміг відчути “суть поняття громадянин Росії”.

Крім того, Путін визнавав наявність проблем із паливом у частині регіонів, хоча російська влада намагається представити ситуацію як контрольовану.

Такі заяви свідчать, що війна дедалі сильніше впливає не лише на фронт, а й на внутрішнє життя РФ: економіку, мобілізаційні можливості, енергетичну систему та суспільні настрої.

Війна переходить у фазу виснаження

Описана в аналізі ситуація показує, що війна Росії проти України дедалі більше набуває характеру війни на виснаження. На фронті це проявляється у великих людських втратах, короткій підготовці мобілізованих і залежності від постійного поповнення.

В тилу РФ тиск проявляється через удари по НПЗ, паливні перебої, фінансові стимули для контрактників і зростання вартості продовження війни.

Водночас усі наведені оцінки потребують обережного трактування: частина даних походить із військових блогів, аналітичних матеріалів і неофіційних оцінок. Але загальна тенденція очевидна: війна стає дедалі дорожчою для Росії — як у людському, так і в економічному вимірі.

www.uapresa.com