Здоров’я зубів і психіки має двосторонній зв’язок

Професор Невзат Тархан пояснив, як депресія, стрес, естетичний тиск, бруксизм і страх стоматолога пов’язані зі здоров’ям рота.

Чер 10, 2026 - 16:07
0
Здоров’я зубів і психіки має двосторонній зв’язок

Ахмет Таш | UA Presa
СТАМБУЛ, ТУРЕЧЧИНА — Психіатр професор Невзат Тархан заявив, що між здоров’ям ротової порожнини та психічним здоров’ям існує сильний і двосторонній зв’язок.

Засновник Університету Üsküdar, голова правління лікарні NPİSTANBUL і психіатр проф. д-р Невзат Тархан оцінив взаємозв’язок між здоров’ям зубів, стресом, депресією, естетичним тиском, страхом стоматолога та сучасними підходами до лікування. За його словами, проблеми з ротовою порожниною не варто розглядати лише як стоматологічне питання, адже вони можуть впливати на самооцінку, соціальні зв’язки, якість життя і навіть на перебіг психічних розладів.

Депресія може послаблювати щоденний догляд

Проф. д-р Невзат Тархан підкреслив, що психічний стан людини безпосередньо впливає на рівень самодогляду. У людей із депресивними симптомами знижується енергія, мотивація і здатність підтримувати щоденні звички.

За словами Тархана, коли людина перебуває у депресивному стані, не отримує задоволення від життя і втрачає інтерес до звичних дій, вона може почати нехтувати особистою гігієною. Зокрема, чистити зуби або регулярно відвідувати стоматолога для таких людей стає значно складніше.

Це є першим напрямком двостороннього зв’язку: психічний стан впливає на здоров’я ротової порожнини. Якщо людина тривалий час не доглядає за зубами, зростає ризик карієсу, запалення ясен, неприємного запаху з рота та інших проблем, які потім самі можуть посилювати психологічний дискомфорт.

Проблеми із зубами впливають на самооцінку

Другий напрямок зв’язку працює у зворотний бік: проблеми із зубами та ротовою порожниною можуть негативно впливати на психічне здоров’я. Проф. Тархан зазначив, що хронічний зубний біль, неприємний запах із рота або естетичні проблеми із зубами можуть шкодити соціальним відносинам.

Людина може почати уникати спілкування, менше усміхатися, соромитися говорити на близькій відстані або відмовлятися від соціальних ситуацій. З часом це може призвести до втрати впевненості, ізоляції та підвищеної тривожності.

Особливо чутливою ця тема є для дітей і підлітків. За словами Тархана, помітні стоматологічні проблеми у дітей іноді стають причиною булінгу з боку однолітків. Такий досвід у ранньому віці може залишити слід у формуванні самооцінки та соціальної сміливості.

Запалення в роті може мати ширший вплив

Проф. Тархан також звернув увагу на біологічний аспект цієї теми. За його словами, запалення в ротовій порожнині може впливати не лише на зуби чи ясна, а й на загальний стан організму.

Він зазначив, що запальні процеси можуть підвищувати показники системного запалення, зокрема CRP. А системне запалення розглядається як один із чинників, пов’язаних із депресивними станами.

Це означає, що здоров’я рота слід розглядати в ширшому контексті загального здоров’я. Хронічний біль, запалення, дискомфорт і постійне відчуття проблеми можуть впливати на сон, настрій, працездатність і соціальну активність людини.

Естетичний тиск цифрової епохи посилює тривогу

Окрему увагу професор приділив естетичному тиску, який посилився в цифрову епоху. За словами Тархана, у світі поширюється хибне уявлення, що зовнішня привабливість автоматично визначає цінність людини.

Цей тиск особливо сильно впливає на молодь. Соціальні мережі, фільтри, ідеалізовані образи обличчя та посмішки можуть формувати завищені стандарти. У результаті навіть маленький дефект зуба, незначна асиметрія або дрібна естетична проблема можуть сприйматися як серйозна вада.

Тархан зазначив, що в клінічній практиці зустрічаються випадки, коли люди через невелику проблему із зовнішністю починають уникати соціального життя або входять у депресивний стан. Він наголосив: естетика зубів може бути важливою для впевненості, однак її не слід перетворювати на абсолютну цінність.

Довіра до стоматолога впливає на результат лікування

Проф. Тархан підкреслив, що у стоматології велике значення має не лише технічна майстерність лікаря, а й психологічна атмосфера лікування. За його словами, сучасний підхід до медицини вимагає терапевтичного союзу між пацієнтом і лікарем.

Стоматологічне крісло для багатьох людей історично асоціюється з болем і страхом. Тому довіра, пояснення процедури, уважне ставлення до емоційного стану пацієнта та повага до його тривоги можуть суттєво впливати на готовність людини лікуватися.

Тархан наголосив, що лікар не має поводитися лише як «ремонтник органа». Він повинен бачити перед собою людину, пояснювати процес і створювати відчуття безпеки.

VR, гіпноз і анестезія можуть зменшувати страх

У випадках сильного страху стоматолога можуть застосовуватися сучасні підтримувальні методи. Проф. Тархан зазначив, що для людей із вираженою стоматологічною фобією використовуються окуляри віртуальної реальності.

За допомогою VR людина може поступово зустрічатися зі своїм страхом у контрольованому середовищі та навчатися знижувати чутливість до нього. Такий підхід допомагає зробити стоматологічний досвід менш травматичним.

Для дітей або людей з особливими потребами, зокрема з аутизмом, у деяких випадках застосовується лікування під загальною анестезією, щоб уникнути сильного стресу чи травматичного досвіду. Крім того, іноді використовуються гіпнотерапевтичні техніки, які можуть допомагати пацієнту розслабитися і краще переносити процедуру.

Скрегіт зубами може бути ознакою прихованого стресу

Одним із найпоширеніших проявів стресу у сфері стоматології є бруксизм — стискання або скрегіт зубами. Проф. Тархан пояснив, що це може бути наслідком гормональних реакцій мозку на хронічний стрес.

Коли мозок не може ефективно впоратися з напругою, стрес може проявлятися у різних частинах тіла. В одних людей це викликає проблеми з кишківником, в інших — стискання зубів, біль у щелепі, головний біль або пошкодження зубної емалі.

Тархан наголосив, що у таких випадках одного стоматологічного апарата може бути недостатньо. Якщо в основі проблеми лежить прихований стрес, тривога або депресія, необхідно оцінювати і психічний стан пацієнта.

У підсумку здоров’я зубів і психічне здоров’я не можна повністю відокремити одне від одного. Депресія може зменшувати самодогляд, стоматологічні проблеми можуть погіршувати самооцінку, стрес може провокувати бруксизм, а естетичний тиск може посилювати тривогу. Саме тому цілісний підхід, співпраця стоматолога і пацієнта, а також своєчасна психологічна підтримка мають важливе значення для якості життя.

www.uapresa.com

Яка ваша реакція?

Подобається Подобається 0
Не подобається Не подобається 0
Любов Любов 0
Смішно Смішно 0
Вау Вау 0
Сумний Сумний 0
Злий Злий 0
editor

UA Presa — українськомовний міжнародний новинний портал, що висвітлює події в Україні та світі, політику, економіку, культуру, безпеку, аналітику та суспільно важливі теми. Редакція UA Presa прагне подавати інформацію відповідально, збалансовано та з повагою до правди, миру і людської гідності.

Коментарі (0)

User