Зеленський: Росія посилює військову співпрацю з Іраном

BY AHMET TAŞ | UA PRESA

КИЇВ, УКРАЇНА — Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія поглиблює військову співпрацю з Іраном, тоді як Київ відстежує можливі нові постачання ракет, військових і технологій для російської армії.

В інтерв’ю Sky News Зеленський сказав, що Іран фактично долучився до війни ще після передачі Росії ударних безпілотників Shahed, технологій та ліцензій для їхнього виробництва. Він також закликав не допустити відкриття нового фронту між Києвом і Тегераном, але наголосив, що Україна має бути готовою до подальшої ескалації.

Окремо президент попередив про можливе постачання Іраном додаткових балістичних ракет, підготовку Росії до приймання ще 30 тисяч військових із Північної Кореї та зовнішню технологічну допомогу, яка може підвищити точність російських ударів. Частина цих тверджень ґрунтується на українських розвідувальних оцінках і поки не має повного незалежного підтвердження.

Зеленський заявив, що Іран уже долучився до війни

Під час інтерв’ю Зеленського запитали, чи побоюється він прямої атаки Ірану після погроз, пов’язаних з українським ударом по судну в Каспійському морі.

Президент відповів, що Тегеран уже завдав шкоди Україні, коли передав Москві безпілотники, військові технології та можливості для організації їхнього виробництва в Росії. За його словами, йшлося про тисячі дронів у перший період повномасштабної війни.

«Ми маємо бути готові до всього й знати, що не можемо довіряти цим людям», — сказав Зеленський.

Водночас глава держави зазначив, що Україна має діяти обережно й робити все можливе, щоб не допустити появи нового фронту. Він поставив Іран і Північну Корею в один ряд як держави, які допомагали Росії дронами, ракетами, боєприпасами та військовим персоналом.

Ці слова є позицією українського керівництва. Тегеран упродовж війни заперечував передачу Росії зброї для використання проти України, хоча західні уряди та Київ неодноразово наводили інші оцінки.

Що відомо про іранські ракети для Росії

Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки та колишній міністр економіки України, переказав заяву Зеленського про три головні загрози. Однією з них він назвав передання Росії іранських балістичних ракет.

У публічних повідомленнях не уточнюється, чи йдеться про вже погоджену нову партію ракет, підготовку до постачання або загальний ризик продовження попередньої співпраці.

Водночас сам факт попередніх ракетних контактів між Москвою та Тегераном підтверджували американські органи. Міністерство фінансів США повідомило у вересні 2024 року, що Росія отримала першу партію іранських ракет малої дальності Project 360, відомих також як Fath-360. За американськими даними, російські військові перед цим проходили навчання в Ірані.

Вашингтон також запровадив санкції проти фізичних осіб, компаній, авіаперевізника та суден, які, за його оцінкою, брали участь у транспортуванні іранських безпілотників, ракет і військових компонентів до Росії.

Іран заперечував передачу балістичних ракет. Російська влада також не підтверджувала отримання таких систем, хоча Кремль визнавав співпрацю з Тегераном у чутливих сферах.

Тому повідомлення про нові ракети слід подавати як актуальне попередження української сторони, а не як уже незалежно підтверджену доставку.

Росія може залучити ще 30 тисяч військових КНДР

Другим напрямом загрози Зеленський назвав поглиблення військових зв’язків між Росією та Північною Кореєю.

У зверненні 25 липня президент заявив, що Росія хоче отримати ще 30 тисяч північнокорейських військових. За його словами, з червня у Воронезькій області Росії готують інфраструктуру для їхнього приймання. Зеленський також повідомив про можливу передачу Росії нових північнокорейських пускових установок для балістичних ракет.

Незалежного підтвердження прибуття нового контингенту чисельністю 30 тисяч осіб поки немає.

Раніше Північна Корея направила до Росії приблизно 14 тисяч військових, які брали участь у бойових діях у Курській області. Москва і Пхеньян згодом публічно визнали участь північнокорейських підрозділів.

За оцінками південнокорейських, українських і західних посадовців, понад 6 тисяч північнокорейських військових загинули під час цих операцій. Водночас різні повідомлення розвідок не завжди однаково розрізняють загиблих, поранених і загальні бойові втрати, тому відповідні цифри потребують обережного формулювання.

Супутникові дані: дві різні лінії звинувачень

У дописі Милованова третю й найбільшу загрозу сформульовано як допомогу Китаю Росії супутниками та технологіями наведення, які нібито дозволяють точніше атакувати українські об’єкти.

Це твердження потрібно відрізняти від іншої, детальніше викладеної заяви Зеленського про обмін супутниковими даними між Росією та Іраном.

У зверненні 25 липня президент повідомив, що українська розвідка зафіксувала активну російську супутникову зйомку держав Перської затоки та розташованих там американських військових об’єктів. За його словами, ці зображення потім опинялися в Ірану й могли застосовуватися до та після іранських ударів.

Зеленський стверджував, що лише 19 і 20 липня російські супутники спостерігали за чотирма авіабазами: двома у Бахрейні, однією в Йорданії та однією в Кувейті. Україна не оприлюднила первинні супутникові дані або матеріали про їхню передачу, тому ці висновки залишаються розвідувальною оцінкою Києва.

Отже, в інформаційному просторі одночасно фігурують два різні твердження: про китайські технології, які можуть допомагати Росії точніше бити по Україні, та про російську супутникову розвідку, яку Москва нібито передає Ірану. Їх не слід подавати як один і той самий підтверджений епізод.

Удар у Каспійському морі загострив відносини Києва і Тегерана

Напруження між Україною та Іраном посилилося після атаки на іранське комерційне судно в Каспійському морі.

Міністерство закордонних справ Ірану заявило, що внаслідок вибуху на судні загинув один моряк, ще один був поранений. Тегеран назвав подію актом агресії, викликав українського дипломата й заявив про право захищати свої національні інтереси.

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі згодом заявив, що напад «не може залишитися без відповіді». Він обговорив інцидент із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим та представниками Європейського Союзу.

Зеленський раніше повідомив про українські удари по російському військовому кораблю та суднах, які, за твердженням Києва, використовувалися для перевезення пов’язаних з Іраном військових вантажів. Іран наполягає, що атаковане судно було цивільним.

Наявна інформація не дозволяє незалежно встановити повний характер вантажу, статус судна в момент атаки та всі обставини удару.

Які твердження підтверджені, а які ще перевіряються

Попередня передача Росії іранських безпілотників і технологій їхнього виробництва має широку документальну базу. Сполучені Штати також офіційно заявляли про отримання Росією іранських ракет Fath-360 у 2024 році.

Проте можливе нове постачання іранських балістичних ракет у 2026 році ще не підтверджене незалежними джерелами. Так само немає публічного підтвердження фактичного прибуття 30 тисяч нових військових КНДР.

Звинувачення щодо супутникових даних і технологій наведення також значною мірою спираються на українські розвідувальні оцінки. Для повної верифікації потрібні відомості про операторів супутників, час зйомки, маршрути передавання даних і їхній зв’язок із конкретними ударами.

Заяви Зеленського показують, що Київ розглядає співпрацю Росії з Іраном, Північною Кореєю та Китаєм не як окремі епізоди, а як взаємопов’язану систему зовнішньої підтримки російської війни.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи оприлюднить Україна додаткові розвідувальні матеріали, чи відбудуться нові постачання ракет і військових та як Тегеран відповість на інцидент у Каспійському морі.

UAPresa.com