В Україні протестують проти відставки Федорова з Міноборони

Ahmet Taş | UA Presa
КИЇВ, УКРАЇНА — У Києві та інших українських містах відбулися рідкісні для воєнного часу протести проти рішення не перепризначати Михайла Федорова міністром оборони в новому складі уряду.

Учасники акцій вимагають зберегти Федорова на посаді, називаючи його одним із головних провідників цифровізації армії, розвитку безпілотних систем і реформування оборонних закупівель. Водночас Володимир Зеленський заявив, що рішення щодо нового міністра ще не ухвалене.

Протести охопили Київ та інші міста

У Києві понад тисяча людей зібралася поблизу Офісу президента. Протестувальники скандували «Ганьба!» та тримали плакати із запитаннями до влади, вимогами повернути Федорова і твердженнями, що його відставка послабить обороноздатність країни.

Мирні акції також відбулися у Львові, Дніпрі, Одесі, Харкові, Вінниці, Луцьку, Івано-Франківську та інших містах. Частина протестів отримала назву «картонкових» через саморобні написи на шматках картону — формат, який використовувався і під час попередніх громадських кампаній.

Англомовне державне медіа UNITED24 Media тимчасово призупинило публікацію матеріалів, повідомивши, що частина його журналістів, редакторів і працівників соціальних мереж долучилася до акцій. Редакція назвала протести мирними та повідомила про їх проведення в багатьох містах країни.

Федоров залишається виконувачем обов’язків

Формально зміна керівництва Міноборони стала частиною ширшого переформатування уряду. Верховна Рада сформувала новий Кабінет Міністрів 16 липня, підтримавши його склад 264 голосами. Посади міністрів оборони та закордонних справ до загального переліку не увійшли, оскільки кандидатури на них президент подає парламенту окремо.

Новим прем’єр-міністром став колишній керівник «Нафтогазу» Сергій Корецький, за якого проголосували 289 депутатів. Він назвав оборону, економічну стабільність і вступ України до Європейського Союзу основними пріоритетами нового уряду.

Попри попередні повідомлення про можливе призначення колишнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, Зеленський заявив, що документи до Верховної Ради ще не передані. За його словами, Клименко розглядається лише як один із кандидатів.

Таким чином, Федоров продовжує виконувати обов’язки до окремого голосування парламенту або до перегляду рішення президентом.

Чому Федоров отримав широку підтримку

Михайла Федорова призначили міністром оборони 14 січня 2026 року. Його кандидатуру тоді підтримали 277 народних депутатів, зокрема представники опозиційних фракцій.

До переходу в Міноборони Федоров очолював Міністерство цифрової трансформації. Він був одним із творців застосунку «Дія», а після початку повномасштабного вторгнення займався забезпеченням України терміналами Starlink та розвитком проєкту «Армія дронів».

За його участю також було запроваджено систему, у межах якої військові підрозділи отримували бали за підтверджене ураження російських військових і техніки та могли спрямовувати їх на закупівлю безпілотників й іншого обладнання.

Після призначення міністром Федоров обіцяв перебудувати оборонне відомство на основі цифрових даних, скоротити бюрократію, посилити контроль за закупівлями та прискорити виробництво дронів. Його прихильники пов’язують із цими рішеннями масштабування далекобійних операцій і посилення технологічного складника української армії.

Водночас критики нагадують, що міністр не встиг представити завершену реформу мобілізації та не розв’язав проблему нерівних умов служби для військових, які добровільно вступили до армії на початку війни.

Суперечка Федорова із Сирським вийшла у публічний простір

Однією з головних неофіційних причин зміни міністра називають конфлікт між Федоровим і Головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським.

Під час брифінгу Федоров заявив, що керівництво Генерального штабу блокувало частину ініціатив Міноборони, а проблеми в управлінні військами не обговорювалися достатньо відкрито. Він також повідомив, що раніше пропонував змінити головнокомандувача.

Сирський у відповідь закликав зосередитися на війні та нагадав про роль військового командування в обороні Києва навесні 2022 року.

Зеленський визнав наявність серйозних розбіжностей між Міністерством оборони та військовим командуванням. Президент заявив, що під час війни не може ставати на бік однієї зі сторін і очікує від них єдності. Серед претензій до Федорова він також назвав недостатній прогрес у реформуванні мобілізації.

Командувач дронового напряму оголосив про відставку

Протести вийшли за межі громадських акцій після того, як заступник командувача Повітряних сил Павло Єлізаров заявив про відставку.

Єлізаров, якого вважають одним із ключових командирів українського дронового напряму, назвав усунення Федорова великою шкодою для обороноздатності держави. Його рішення посилило побоювання, що зміна політичного керівництва Міноборони може призвести до відтоку частини реформаторської команди.

Підтримку Федорову висловили військовослужбовці, волонтери, громадські діячі та фахівці оборонної галузі. Європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс також заявив, що можливе звільнення міністра викликає запитання у партнерів, які тісно працювали з його командою над виробництвом озброєнь і використанням європейського фінансування.

Водночас публічна підтримка не означає одностайності в армії чи суспільстві. Частина військових і політиків критикувала Федорова за повільне реформування мобілізаційної системи, невирішені питання ротацій та суперечності між новими контрактними умовами і становищем тих, хто служить із перших років війни.

Федоров відмовився від посади радника

Федоров повідомив, що під час розмови 15 липня Зеленський запропонував йому залишитися в президентській команді як радник або перейти на іншу посаду. Міністр відмовився від консультативної ролі, заявивши, що його метою ніколи не було збереження посади заради самої посади.

Він також висловив переконання, що президент ще може переглянути рішення щодо керівництва Міноборони. За словами Федорова, публічні розбіжності не означають остаточного розриву із Зеленським, з яким він працює з 2019 року.

Сам Зеленський підтвердив, що остаточного кандидата на посаду міністра оборони ще немає. Президент заявив, що прагне уникнути внутрішньої боротьби між політичним і військовим керівництвом під час війни.

Остаточне рішення має ухвалити Верховна Рада

Наступним кроком має стати внесення президентом кандидатури міністра оборони до парламенту. Після цього Верховна Рада проведе окреме голосування.

До ухвалення такого рішення Федоров залишається виконувачем обов’язків. У депутатів також не знайшлося достатньої кількості голосів, щоб запросити його на пленарне засідання для офіційного звіту: відповідну пропозицію підтримали 115 парламентарів.

Ситуація стала одним із найсерйозніших випробувань для довіри до воєнного керівництва України за останній рік. Вона поєднала одразу кілька гострих питань: мобілізацію, відносини між цивільним і військовим командуванням, оборонні закупівлі, розвиток безпілотних систем та прозорість урядових кадрових рішень.

Від того, чи залишиться Федоров у Міноборони та кого Зеленський запропонує замість нього, залежатиме не лише склад нового уряду, а й подальший напрям реформування української армії.

UAPresa.com