Україна здійснила найбільшу атаку дронів по Москві від 2022 року

Ахмет Таш | UA Presa
МОСКВА, РОСІЯ — Україна здійснила одну з наймасштабніших атак дронами по Москві від початку повномасштабної війни, уразивши енергетичну інфраструктуру та спричинивши серйозні перебої в роботі столичних аеропортів.

За даними BBC, Reuters та інших міжнародних медіа, 18 червня 2026 року Москва і прилеглі райони стали ціллю великої хвилі безпілотників. Російська влада заявила про роботу ППО, проте частина дронів досягла цілей. Серед уражених об’єктів називають нафтопереробний завод Капотня, який належить російській компанії Gazprom Neft. Московський губернатор Андрій Воробйов повідомив про поранених унаслідок атаки.

Москва стала ціллю великої хвилі БПЛА

За повідомленнями міжнародних медіа, атака стала однією з найбільших українських операцій проти російської столиці з лютого 2022 року. Йдеться приблизно про 200 дронів, які були спрямовані на Москву та область.

Міністерство оборони Росії заявило, що протягом 24 годин по всій країні було нібито перехоплено або знищено близько 1 000 безпілотників і 4 українські крилаті ракети. Незалежно перевірити всі ці цифри неможливо, однак масштаб повітряної тривоги та наслідки в Москві свідчать про незвичайну інтенсивність атаки.

Для жителів російської столиці це стало помітним нагадуванням, що війна дедалі частіше виходить за межі фронту. У соціальних мережах поширювалися відео, на яких видно дрони в небі, вибухи в промислових районах і густий дим над околицями Москви.

Нафтопереробний завод Капотня знову опинився під ударом

Одним із ключових об’єктів, які постраждали під час атаки, став нафтопереробний завод Капотня на південному сході Москви. Це підприємство є важливим елементом паливної інфраструктури Московського регіону.

BBC повідомила, що з району заводу піднімався чорний дим. У медіа також з’явилися повідомлення про пожежу та вибух, унаслідок якого кришку великого резервуара могло відкинути на десятки метрів.

За даними джерел, цей завод уже не вперше стає мішенню українських далекобійних ударів. Повторні атаки по Капотні свідчать про те, що Київ намагається системно тиснути на російську енергетичну інфраструктуру, яка забезпечує економічну та військову машину РФ.

Україна дедалі частіше атакує нафтопереробні заводи, паливні бази, логістичні вузли та промислові об’єкти, пов’язані з російською воєнною економікою.

Аеропорти Москви тимчасово закривалися

Атака вплинула не лише на промислові об’єкти, а й на транспортну систему російської столиці. Чотири московські аеропорти тимчасово припиняли роботу.

За повідомленнями медіа, понад 500 рейсів були скасовані або затримані. Це стало одним із найпомітніших наслідків удару для цивільного життя в Москві.

Навіть якщо фізична шкода від частини дронів була обмеженою, наслідки для авіасполучення, логістики та психологічного стану населення були значними. Тимчасове закриття аеропортів демонструє, що українські далекобійні атаки здатні створювати тиск не лише на військові чи енергетичні об’єкти, а й на щоденне функціонування великого міста.

Також повідомлялося, що уламки безпілотників впали поблизу торговельного центру, спричинивши пожежу, а частину житлових будинків довелося евакуювати.

Зеленський назвав удари “далекобійними санкціями”

Президент України Володимир Зеленський назвав атаки по Московському регіону частиною політики “далекобійних санкцій”. Цим формулюванням Київ описує удари по російській енергетичній, військовій та промисловій інфраструктурі.

Зеленський заявив, що Росія має зробити необхідні кроки в дипломатії, якщо хоче завершення війни. Він також пов’язав масштабну атаку з російськими ударами по Києву, зокрема з нещодавнім обстрілом, який призвів до пожежі у важливій релігійній споруді.

Українська логіка у таких операціях полягає не лише у військовому ефекті. Київ намагається показати російському суспільству, що війна має ціну не тільки для українських міст, а й для самої Росії.

Це політичний і психологічний сигнал: якщо Москва продовжує атакувати українську цивільну та енергетичну інфраструктуру, російські стратегічні об’єкти також не залишатимуться поза зоною ризику.

Росія також атакувала Україну дронами і ракетами

Українська сторона повідомила, що Росія тієї ж ночі запустила по Україні понад 200 дронів і кілька балістичних ракет.

Це показує, що війна дедалі більше перетворюється на протистояння далекобійних ударів. Росія намагається перевантажити українську ППО, атакуючи міста, енергетичну інфраструктуру та цивільні об’єкти. Україна у відповідь розширює кампанію ударів по російських промислових, енергетичних і логістичних цілях.

Такий цикл посилює ескалацію. Удари Росії по українських містах провокують українські атаки по російській інфраструктурі, а ті, своєю чергою, можуть призвести до нових російських масованих обстрілів.

Водночас Україна підкреслює, що її удари спрямовані переважно на об’єкти, пов’язані з воєнною економікою Росії.

Далекобійні можливості України зростають

Перші успішні атаки українських дронів по Москві почалися ще у 2023 році, однак тоді вони були менш регулярними та менш масштабними.

З того часу Україна суттєво наростила власне виробництво далекобійних БПЛА. Це дало Києву можливість бити по об’єктах за сотні кілометрів від кордону, не покладаючись повністю на західні далекобійні ракети.

Москва розташована приблизно за 500 км від українського кордону, однак українські дрони дедалі частіше досягають столичного регіону. Росія створила навколо Москви багаторівневу систему ППО, але великі хвилі дронів можуть перевантажувати її, і частина апаратів усе ж проривається до цілей.

Це має стратегічне значення. Україна демонструє, що здатна завдавати ударів у глибину російської території, навіть коли використання західної зброї обмежене політичними умовами.

Війна повертається в російський тил

Для багатьох жителів Москви війна довгий час залишалася віддаленою подією. Фронт був далеко, а російська державна пропаганда намагалася контролювати сприйняття подій.

Українські атаки по Москві змінюють цю картину. Вони змушують російське суспільство відчути, що війна, розпочата Кремлем проти України, має наслідки і всередині самої Росії.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга написав у соцмережі X, що багато жителів Москви вранці питали: “Що відбувається?” За його словами, відповідь проста: Росія почала агресивну війну проти України і роками вбиває українців.

Цей меседж є частиною ширшої української стратегії: пов’язати дискомфорт російського тилу з рішеннями Кремля продовжувати війну.

Путін не прокоментував атаку публічно

Президент Росії Володимир Путін на момент атаки перебував у Казані, де приймав лідерів країн Південно-Східної Азії.

За повідомленнями медіа, він не зробив негайної публічної заяви щодо масштабного удару по Москві. Така пауза може свідчити про бажання Кремля контролювати політичний ефект атаки.

Надто сильне визнання масштабу удару могло б посилити тривогу серед росіян. Водночас повне ігнорування атаки створює ризик враження безпорадності держави перед українськими дронами.

У найближчі дні стане зрозуміло, чи відповість Росія черговим масованим ударом по Україні.

Нова фаза повітряної війни

Атака по Москві демонструє нову фазу війни. Дрони великої дальності стали центральним інструментом як для України, так і для Росії.

Україна прагне послабити російську паливну, логістичну й промислову базу. Росія, у свою чергу, продовжує бити по українських містах, енергетиці та цивільній інфраструктурі.

Удар 18 червня сам по собі не змінює лінію фронту. Але він змінює стратегічну атмосферу. Україна показує, що може створювати серйозний тиск на російську столицю і змушувати Москву витрачати ресурси на захист власного тилу.

Для Росії це питання ППО, енергетичної безпеки й довіри населення до держави. Для України — демонстрація зростаючої далекобійної спроможності та готовності переносити війну в глибину території агресора.

www.uapresa.com