Україна намагається перехопити ініціативу, поки наступ РФ сповільнюється
Українська армія сповільнила просування РФ і посилила удари по логістиці, але говорити про остаточний перелом у війні ще зарано.
Ахмет Таш | UA Presa
КИЇВ, Україна — Україна сповільнила просування російських військ на фронті та посилила удари по їхній логістиці, однак експерти поки обережно оцінюють можливість стратегічного перелому у війні.
За аналізом BBC Україна, вперше з 2023 року західні політики, військові аналітики та медіа дедалі частіше говорять про можливий переломний момент на користь України. Київ заявляє про “вікно можливостей”, тоді як російська влада заперечує втрату ініціативи та стверджує, що армія РФ продовжує наступальні дії на всіх напрямках.
Зеленський заявив про зміну ситуації на полі бою
Президент України Володимир Зеленський 16 червня заявив, що ситуація на фронті справді змінюється. За його словами, російська армія втратила ініціативу на деяких напрямках і вже не здатна одночасно ефективно тиснути по всій лінії зіткнення.
Зеленський зазначив, що цього року Росія намагалася наступати на 12 напрямках, однак не досягла очікуваного результату. Нині, за його оцінкою, російські війська зосередилися переважно на 2-3 пріоритетних ділянках, де просуваються повільно і з великими втратами.
Водночас українське військове командування формулює оцінки обережніше. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський говорить, що українська армія має перехоплювати стратегічну ініціативу. Це означає, що в Києві бачать можливість для зміни динаміки війни, але не вважають процес завершеним.
Російське просування суттєво сповільнилося
Найпомітніша зміна — різке зниження темпів російського просування. За даними аналітичного проєкту DeepState, травень 2026 року став для РФ одним із найгірших місяців за приростом окупованої території з жовтня 2023 року.
У травні російські сили, за цими оцінками, окупували лише 14 км² української території. Для порівняння, за весь 2025 рік Росія захопила близько 4,3 тис. км². Така різниця свідчить про серйозне гальмування російської наступальної кампанії.

Сирський також заявив, що у травні ЗСУ звільнили на 100 км² більше території, ніж втратили. Від початку року, за його словами, українські сили повернули під контроль близько 600 км². Це стало одним із головних аргументів тих, хто говорить про можливу зміну балансу на фронті.
Чому говорити про перелом ще рано
Попри позитивні для України сигнали, ситуація залишається далекою від стабільної. Росія зберігає значні ресурси, продовжує тиснути на окремих напрямках і має перевагу в деяких видах озброєння, зокрема у застосуванні керованих авіабомб.
Українські командири також наголошують, що зниження темпів просування не означає повного виснаження ворога. На окремих ділянках фронту кількість штурмів може зменшуватися, але рівень вогневого ураження та загальна активність російських військ залишаються високими.
Саме тому частина військових говорить не про перелом, а про зміну характеру війни. Дедалі більшу роль відіграють дрони, удари по логістиці, боротьба за зв’язок, малі штурмові групи та здатність швидко адаптуватися до нових технологій.
Костянтинівка залишається найнебезпечнішою ділянкою
Найскладнішою точкою фронту в аналізі називається Костянтинівка на Донеччині. Російські війська наблизилися до південних, східних і західних околиць міста, а окремі штурмові групи змогли проникнути в міську забудову.
DeepState попереджає, що в нинішніх умовах падіння Костянтинівки може стати питанням часу. Місто має стратегічне значення, оскільки відкриває шлях до Слов’янсько-Краматорської агломерації. У разі втрати Костянтинівки наступними точками тиску можуть стати Дружківка і Краматорськ.
Українські військові визнають, що ситуація в районі міста складна. Водночас командири вважають, що російський успіх може вичерпатися, якщо ЗСУ зможуть обмежити подальше просування противника та не допустити накопичення більших сил у міській зоні.
Удари по логістиці стали новою перевагою ЗСУ
Другим важливим фактором для України стали системні удари по російській логістиці. ЗСУ активніше використовують дрони середньої та великої дальності для атак на паливозаправники, транспортні колони, склади, мости, дороги, залізничні об’єкти та засоби управління.
Особливо помітною ця кампанія стала в Криму та на шляхах, які ведуть до півострова. Українські сили атакують російський транспорт на ключових маршрутах, зокрема на дорогах через Маріуполь, Бердянськ і Мелітополь у напрямку кримських перешийків, а також на трасах від Керченського мосту до Сімферополя і Севастополя.
За повідомленнями українських структур, вантажний трафік на окремих ділянках скоротився на десятки відсотків. Це не означає повної блокади, але свідчить про серйозне обмеження логістичних можливостей противника.
Крим перетворюється з хабу на вразливий плацдарм
На початку повномасштабного вторгнення Крим був одним із головних логістичних центрів російської армії на південному напрямку. Через нього перекидали техніку, паливо, боєприпаси та особовий склад для наступу на Херсонську, Запорізьку, Миколаївську та Донецьку області.
Зараз ця роль поступово змінюється. Через українські удари морські маршрути стали небезпечнішими, частина поромної інфраструктури виведена з ладу, а значна частина Чорноморського флоту РФ була змушена перейти до більш безпечних портів.
Крим досі залишається важливим військовим плацдармом із базами, аеродромами, портами, ракетними комплексами та системами ППО. Але тепер він потребує постійного постачання і захисту. Його ізоляція підвищує навантаження на всю російську логістичну систему.
Наступні місяці можуть стати вирішальними
Україна отримала реальне “вікно можливостей”: російське просування сповільнилося, якість штурмів на багатьох ділянках знизилася, ЗСУ проводять локальні контратаки, а удари по тиловій логістиці створюють для РФ дедалі більше проблем.
Проте цього ще недостатньо, щоб говорити про остаточний стратегічний перелом. Росія досі має великий ресурс, продовжує атакувати українську логістику, залізницю, енергетику та тилові об’єкти. Москва також намагається адаптуватися до нових умов війни.
Наступні 3-4 місяці можуть показати, чи зможе Україна перетворити локальні успіхи на стійку перевагу. Якщо ЗСУ збережуть технологічний темп, продовжать тиск на російську логістику і не дозволять противнику знайти ефективну відповідь, тоді можна буде говорити про наближення стратегічного перелому.
Поки найточніша оцінка звучить обережно: Україна створила найсильніше за останні роки вікно можливостей, але вирішальний перелом у війні ще не настав.
Яка ваша реакція?
Подобається
0
Не подобається
0
Любов
0
Смішно
0
Вау
0
Сумний
0
Злий
0
Коментарі (0)