Україна: стрілянина між СБУ та ГУР у Києві — що відомо про конфлікт

By Ahmet Taş | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА — У Києві під час слідчих дій Служби безпеки України сталася стрілянина за участю військовослужбовців, пов’язаних із Головним управлінням розвідки Міноборони, що спричинило резонанс і вимоги встановити відповідальних.

За версією, яку наводить видання «Новини-N», співробітники СБУ проводили санкціоновані слідчі дії в межах кримінального провадження, коли до місця операції прибула група озброєних осіб. Після загострення ситуації було залучено спецпідрозділ СБУ «Альфа», а під час протистояння застосували вогнепальну зброю.

Пізніше, за даними публікації, з’ясувалося, що частина озброєних учасників інциденту була чинними військовослужбовцями українських Сил оборони, пов’язаними з ГУР. Остаточну картину події, зокрема хто першим застосував зброю та чи були дії сторін законними, мають встановити слідчі.

Що таке СБУ та ГУР

Служба безпеки України (СБУ) — спеціальний державний орган, до завдань якого належать контррозвідка, боротьба з тероризмом, шпигунством, диверсіями та іншими загрозами державній безпеці.

Під час повномасштабної війни СБУ також виконує значний обсяг спеціальних та бойових завдань.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО) — орган військової розвідки, який збирає інформацію про противника, проводить спеціальні операції та працює з підрозділами, залученими до виконання військових завдань.

Саме тому можливе застосування зброї між представниками двох державних силових структур у столиці стало надзвичайно чутливою темою для української системи безпеки.

СБУ заявляла про операцію у справі щодо можливої діяльності ФСБ

За описом подій у «Новини-N», співробітники СБУ проводили обшук у межах кримінального провадження, пов’язаного з нібито підготовкою російською Федеральною службою безпеки замаху на одного з представників російської опозиції, який перебував в Україні.

Коли слідчі дії наближалися до завершення, до місця події, за версією СБУ, прибули озброєні люди на кількох автомобілях.

У публікації стверджується, що вони заблокували співробітників СБУ та намагалися перешкодити проведенню операції. Після цього на допомогу було викликано бійців Центру спеціальних операцій «Альфа».

Далі ситуація переросла у збройне протистояння. Повідомлялося про поранених та затриманих.

Водночас ці обставини залишаються предметом розслідування, а остаточна юридична оцінка дій усіх учасників ще не встановлена.

У центрі справи називають Степана Каплунова

Важливу роль у конфлікті, за інформацією неофіційних джерел, відіграє Степан Каплунов, якого називають заступником командира Російського добровольчого корпусу.

Російський добровольчий корпус, або РДК, складається переважно з громадян Росії, які воюють на боці України проти російських військ. У публікації зазначається, що структура пов’язана з українською військовою розвідкою.

За версією, викладеною «Новини-N», співробітники ГУР могли сприйняти дії СБУ щодо Каплунова як незаконне затримання або «викрадення» військовослужбовця.

Водночас твердження про те, що керівництво ГУР нібито віддало наказ силою перехопити співробітників СБУ та звільнити Каплунова, у матеріалі ґрунтується на неофіційних джерелах.

Офіційно підтвердженого висновку слідства щодо такого наказу в наведеному матеріалі немає.

Тому цю версію слід розглядати саме як одну з версій подій, а не як встановлений факт.

Зеленський зажадав пояснень від силових структур

Інцидент швидко набув політичного значення.

У матеріалі зазначається, що Президент України Володимир Зеленський через свого радника Дмитра Литвина зажадав від керівників силових структур надати суспільству чітке пояснення обставин події.

Особливу увагу також привернула реакція керівника Офісу Президента Кирила Буданова, який раніше очолював ГУР.

За даними публікації, Буданов критично висловився щодо практики незаконного затримання військовослужбовців і наголосив, що ніхто не має права віддавати злочинні накази чи влаштовувати стрілянину на вулицях українських міст.

При цьому його заяву не можна автоматично трактувати як юридичне встановлення вини однієї зі сторін. Визначення відповідальності належить до компетенції слідчих органів та суду.

ДБР має встановити, хто і за яких обставин застосував зброю

Окрему роль у справі має відіграти Державне бюро розслідувань (ДБР).

Цей орган розслідує, зокрема, кримінальні правопорушення, в яких можуть бути причетні правоохоронці, військовослужбовці та посадовці.

За матеріалом «Новини-N», Офіс Генерального прокурора розглядав дії окремих учасників зі сторони ГУР як можливий збройний напад на правоохоронців, які виконували службові обов’язки.

Однак остаточне рішення про кримінальну відповідальність може бути ухвалене лише після встановлення всіх обставин.

Для слідства ключовими будуть питання: хто першим відкрив вогонь, які накази отримували учасники, чи знали сторони про належність одна одної до державних структур та чи було застосування зброї пропорційним ситуації.

Версія про давнє суперництво відомств залишається оцінкою

Автори вихідного матеріалу пов’язують стрілянину з можливою давньою конкуренцією між СБУ та ГУР.

На користь цієї версії вони наводять розширення функцій обох структур після початку повномасштабної війни.

СБУ, яка традиційно відповідала насамперед за внутрішню контррозвідку, отримала значний досвід у бойових та спеціальних операціях.

ГУР, своєю чергою, активно використовує підрозділи спеціального призначення та працює зі збройними формуваннями, які беруть участь у війні проти Росії.

Окремою точкою потенційного перетину інтересів є іноземні добровольчі формування. ГУР може використовувати їх у військових операціях, тоді як СБУ зобов’язана контролювати контррозвідувальні ризики всередині країни.

Проте твердження, що саме міжвідомча боротьба стала безпосередньою причиною київської стрілянини, поки не є встановленим результатом офіційного розслідування.

Інцидент став тестом для координації силового блоку

Подія в Києві порушила ширше питання координації між державними силовими структурами під час війни.

Якщо різні відомства проводять засекречені операції щодо одних і тих самих осіб або об’єктів без достатньої координації, ризик помилкової ідентифікації, конфлікту повноважень і силового протистояння суттєво зростає.

Саме тому значення розслідування виходить за межі можливої відповідальності окремих співробітників.

Влада має встановити, чи був інцидент результатом помилки на оперативному рівні, неправомірних наказів, недостатньої координації або глибшої системної проблеми.

На цей момент підтвердженим залишається сам факт серйозного конфлікту за участю представників державних силових структур та застосування зброї.

Натомість версії про мотиви, накази керівництва, роль Степана Каплунова і можливе міжвідомче суперництво потребують перевірки та не повинні подаватися як остаточно встановлені обставини.

Результати розслідування ДБР мають дати відповідь на головне питання — як представники українських структур безпеки дійшли до збройного протистояння у столиці країни, яка перебуває у стані війни.

UAPresa.com