У дівчаток ризик інфекції сечових шляхів до 4 разів вищий

Ahmet Taş | UA Presa
АНКАРА, ТУРЕЧЧИНА — Інфекції сечових шляхів належать до найпоширеніших інфекцій у дитячому віці, а у дівчаток ризик їх розвитку може бути у 2–4 рази вищим, ніж у хлопчиків.

Про це повідомила доцентка, дитяча нефрологиня та спеціалістка з дитячого здоров’я лікарні Anadolu Sağlık Merkezi Неше Карааслан Бийикли. За її словами, інфекції сечових шляхів у дітей не можна сприймати лише як короткочасну проблему, адже без своєчасного лікування вони можуть призвести до постійного ураження нирок, підвищеного артеріального тиску та ризику ниркової недостатності в майбутньому.

Ризик у дівчаток значно вищий

Неше Карааслан Бийикли зазначила, що частота інфекцій сечових шляхів у дітей змінюється залежно від віку, статі та, у хлопчиків, наявності або відсутності обрізання.

За її словами, серед дітей віком до 2 років, які звертаються до медичних закладів зі скаргою на гарячку, інфекція сечових шляхів виявляється у 1–16% випадків. У старших дітей цей показник може сягати приблизно 8%.

Дівчатка мають вищий ризик через анатомічні особливості. Коротший сечовий канал полегшує проникнення мікроорганізмів до сечового міхура та верхніх відділів сечової системи. Саме тому гігієна, достатнє споживання води, регулярне сечовипускання та своєчасне звернення до лікаря мають особливе значення.

Симптоми можуть бути нечіткими

Інфекція сечових шляхів у дітей не завжди проявляється очевидними симптомами. Особливо у немовлят і маленьких дітей клінічна картина може бути розмитою.

Бийикли пояснила, що біль або печіння під час сечовипускання, часті позиви до туалету, зміна кольору чи запаху сечі можуть свідчити про інфекцію. Водночас блювання, втрата апетиту, біль у животі, неспокій або незрозуміла гарячка також можуть бути сигналами проблеми.

Через це батькам варто уважно ставитися до симптомів, причину яких важко пояснити. Якщо дитина має тривалу або повторну температуру, скаржиться на біль у животі, відмовляється від їжі або стає незвично млявою, лікар може призначити аналіз сечі та посів сечі.

За словами фахівчині, саме лабораторне дослідження допомагає підтвердити інфекцію та підібрати правильне лікування.

Ураження нирок може мати тривалі наслідки

Інфекції сечових шляхів не обмежуються лише сечовим міхуром. У частини дітей інфекція може підніматися вище й уражати нирки.

Бийикли попередила, що інфекції, які досягають нирок, можуть залишати постійні пошкодження. У майбутньому це може підвищити ризик артеріальної гіпертензії та ниркової недостатності.

Особливо уважно слід оцінювати дітей із повторними інфекціями, анатомічними особливостями сечової системи, каменями, звуженнями, порушеннями функції сечового міхура або кишківника.

Тому лікування не повинно обмежуватися лише усуненням поточної інфекції. Важливо зрозуміти, чому вона виникла, чи є ризик повторення та чи не постраждали нирки.

У трьох із 10 дітей може бути рефлюкс сечі

Бийикли пояснила, що інфекції сечових шляхів виникають тоді, коли мікроорганізми потрапляють до сечової системи й починають розмножуватися. Найчастіше вони проникають через ділянку виходу сечі, а потім можуть поширюватися до сечового міхура і нирок.

До факторів ризику належать недостатня гігієна генітальної ділянки, тривале використання одного підгузка у немовлят, попрілості, діарея та паразитарні інфекції.

У хлопчиків додатковими факторами можуть бути проблеми з крайньою плоттю або звуження в ділянці кінчика статевого члена, які ускладнюють нормальний відтік сечі.

Серед важливих причин також називають анатомічні або неврологічні порушення сечової системи, камені та везикоуретеральний рефлюкс. Це стан, коли сеча із сечового міхура повертається назад у напрямку нирок.

За словами Бийикли, такий рефлюкс виявляється приблизно у 30% дітей, які перенесли інфекцію сечових шляхів.

Повторні інфекції потребують обстеження

Інфекції сечових шляхів у дітей мають схильність до повторення. Після першого епізоду повторна інфекція може виникати у 20–30% хлопчиків і у 40–60% дівчаток.

Саме тому дитину, яка вже перенесла інфекцію сечових шляхів, необхідно оцінити щодо можливих причин рецидиву.

Бийикли зазначила, що приблизно у половини таких дітей можуть бути структурні проблеми сечової системи. Витік сечі, звуження, камені або інші анатомічні порушення можуть спричиняти повторні інфекції.

На успіх лікування також впливають порушення роботи сечового міхура та кишківника. Закреп, звичка довго терпіти, відкладання походу до туалету та нерегулярне сечовипускання можуть підвищувати ризик повторення інфекції.

У дівчаток інфекції, перенесені в дитинстві, можуть знову проявлятися в підлітковому та дорослому віці, зокрема під час менструацій або вагітності.

Одного аналізу сечі може бути недостатньо

Фахівчиня наголосила, що у дітей після інфекції сечових шляхів не завжди достатньо лише загального аналізу сечі та посіву.

Якщо є підозра на анатомічні порушення або ризик ураження нирок, потрібне додаткове обстеження. Серед базових методів оцінки — ультразвукове дослідження нирок і сечового міхура.

У деяких дітей може знадобитися сцинтиграфія нирок. Залежно від ризику ураження нирок, сімейного анамнезу та клінічної картини лікар може призначити мікційну цистографію або інші методи візуалізації.

У складніших випадках застосовують МР-урографію, комп’ютерну томографію, MAG3-дослідження та уродинамічні тести.

Лікування залежить від віку дитини, тяжкості інфекції та факторів ризику. Важливо правильно підібрати антибіотик, дозу та тривалість терапії. У частини дітей достатньо перорального лікування, але в окремих випадках може знадобитися ін’єкційна терапія.

Щоденні звички допомагають знизити ризик

Профілактика інфекцій сечових шляхів значною мірою залежить від щоденних звичок.

Бийикли рекомендує стежити за тим, щоб дитина пила достатньо води, не терпіла довго перед сечовипусканням і мала регулярний режим відвідування туалету. Також важливо контролювати закрепи.

У дітей, які користуються підгузками, їх потрібно змінювати часто. Надто тривале використання підгузків може підвищувати ризик подразнення та інфекції.

У дівчаток генітальну ділянку слід очищати спереду назад. У хлопчиків потрібно обережно мити ділянку навколо статевого члена. За словами лікарки, для очищення цієї зони зазвичай достатньо води.

Спеціальні засоби догляду та вологі серветки можуть порушувати природний баланс чутливої ділянки. Також варто уникати тривалих пінних ванн, обирати бавовняну білизну, щодня її змінювати й не дозволяти дитині довго затримувати сечу.

Батькам слід звернутися до педіатра, якщо у дитини з’являються гарячка, печіння під час сечовипускання, часті позиви до туалету, неприємний запах сечі, біль у животі, блювання, втрата апетиту або незрозумілий неспокій.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Для діагностики та лікування дитини необхідно звернутися до педіатра або дитячого нефролога.

www.uapresa.com