Партія Пашиняна перемогла у Вірменії: виборці підтримали Захід

Ахмет Таш | UA Presa
ЄРЕВАН, ВІРМЕНІЯ — Партія прем’єр-міністра Нікола Пашиняна здобула найбільшу підтримку на парламентських виборах у Вірменії, де виборці фактично оцінювали курс країни на зближення із Заходом.

За даними виборчої комісії, центристська партія Пашиняна «Громадянський договір» отримала 49,8% голосів на виборах, що відбулися 7 червня. Блок «Сильна Вірменія» посів друге місце з 23,2%, а «Вірменський альянс» набрав 9,9%. Явка, за попередніми даними, становила близько 59%.

Як повідомляє BBC Türkçe, Пашинян ще під час підрахунку голосів заявив про перемогу своєї політичної сили. На пресконференції він сказав, що його команда перемогла на парламентських виборах і формуватиме уряд. Голосування стало одним із найважливіших політичних тестів для Вірменії після втрати контролю над Карабахом та на тлі різкого погіршення відносин із Москвою.

Перемога Пашиняна і новий мандат для уряду

Результат партії «Громадянський договір» дає Пашиняну можливість зберегти політичну ініціативу, попри падіння його популярності в останні роки. Після приходу до влади у 2018 році він позиціонував себе як лідер, який має оновити Вірменію, зменшити залежність від Росії та відкрити країні ширший простір для співпраці з Європейським Союзом і США.

Цього разу вибори проходили не лише як внутрішньополітичне змагання. Вони стали референдумом щодо стратегічного напрямку країни. Частина виборців підтримала курс Пашиняна на мир з Азербайджаном, розвиток зв’язків із ЄС і поступовий відхід від російської безпекової орбіти. Його опоненти, навпаки, вважали такий курс небезпечним і звинувачували уряд у поступках Баку та ослабленні традиційних союзів.

Попри критику, підсумки голосування показали, що значна частина виборців не хоче повернення до старої політичної системи, яку асоціюють із корупцією, авторитарними практиками та тіснішою залежністю від Москви.

Вибори між Заходом і Росією

Головною темою кампанії стала зовнішньополітична орієнтація Вірменії. Протягом останніх років Єреван послідовно поглиблював відносини із Заходом. Уряд Пашиняна ухвалив законодавчі кроки, пов’язані з можливим майбутнім рухом до ЄС, активізував контакти з Брюсселем і Вашингтоном, а також прискорив мирний процес з Азербайджаном за підтримки США.

Водночас Вірменія залишається економічно пов’язаною з Росією. Москва є найбільшим торговельним партнером країни. У 2025 році на Росію припадало 36% зовнішньої торгівлі Вірменії. Саме тому питання зближення із Заходом має не лише політичний, а й економічний вимір.

Російський президент Володимир Путін перед виборами попереджав про можливі економічні наслідки для Вірменії у разі подальшого руху в бік ЄС. Москва також наголошувала, що Єреван має визначитися між участю в Євразійському економічному союзі та європейським напрямком.

Пашинян на це відповідав обережно. Він заявляв, що Вірменія продовжить працювати в межах ЄАЕС доти, доки вибір між чинною інтеграцією та ЄС не стане практично неминучим. За його словами, сьогодні така дилема ще має радше теоретичний характер.

Росія використала економічний тиск

Під час виборчої кампанії вплив Москви відчувався не лише в політичних заявах. За два тижні до голосування Росія запровадила обмеження на імпорт низки товарів із Вірменії, зокрема квітів, мінеральної води, коньяку, свіжих овочів і фруктів.

Експерти в Єревані розцінили ці кроки як спробу вплинути на політичну ситуацію. Вірменський соціально-економічний дослідник Айказ Фанян заявив, що Москва намагалася вплинути на остаточний результат голосування. За його словами, економіка залишається одним із небагатьох напрямків, через які Росія ще може чинити істотний тиск на Вірменію.

Особливо важливим залишається питання енергетики. Росія постачає Вірменії газ за ціною 177,50 долара за 1.000 кубометрів, тоді як на європейському ринку ця ціна може перевищувати 600 доларів. Така різниця робить газове питання вагомим інструментом впливу.

Європейський Союз, зі свого боку, пообіцяв підтримати Єреван. 4 червня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила про виділення Вірменії 50 млн євро допомоги. У Брюсселі також зазначили, що Росія використовує економічні зв’язки як політичний інструмент тиску.

Карабах залишається головним болючим питанням

Попри перемогу Пашиняна, тема Карабаху продовжує розділяти вірменське суспільство. Після того як Азербайджан у 2023 році відновив контроль над регіоном, який раніше був населений приблизно 100 тис. етнічних вірмен, частина виборців покладає відповідальність за цю втрату саме на чинний уряд.

Критики Пашиняна вважають, що він зробив надто багато поступок заради мирної угоди з Азербайджаном. Окреме невдоволення викликає те, що, на думку опонентів, влада недостатньо активно домагається звільнення колишніх лідерів Карабаху, які перебувають під арештом в Азербайджані.

Ставлення до мирної угоди також залишається майже рівно поділеним. За даними опитувань, близько 44% громадян підтримують домовленості з Азербайджаном, тоді як 41% виступають проти. Це означає, що навіть після виборчої перемоги уряд Пашиняна має справу з глибоко розділеним суспільством.

Для частини виборців мир із Баку є шансом на стабільність, відкриття кордонів і економічний розвиток. Для інших — символом поразки, втрати історичних позицій і небезпечної зміни національної політики.

Опозиція робила ставку на повернення до Росії

Основні опоненти Пашиняна виступали за відновлення тісніших військових та економічних відносин із Росією. Серед них був «Вірменський альянс» колишнього президента Роберта Кочаряна. Інший колишній президент, Серж Саргсян, не виставляв окремого кандидата, але закликав своїх прихильників голосувати проти чинної влади.

Одним із помітних суперників Пашиняна був мільярдер Самвел Карапетян, який заробив статки в Росії. Він перебуває під домашнім арештом за звинуваченням у змові з метою повалення уряду, а кампанію вів через свого племінника.

Опозиція звинувачувала Пашиняна в авторитарних тенденціях, використанні адміністративного ресурсу та тиску на опонентів. Представники «Вірменського альянсу» заявляли, що кампанія проходила в атмосфері страху та шантажу.

Уряд ці звинувачення відкидав. Пашинян будував кампанію навколо гасла «Встань за мир» і концепції «Справжньої Вірменії». Ця доктрина передбачає країну, яка живе в мирі з Азербайджаном, поглиблює інтеграцію з Європою та відмовляється від територіальних претензій і надмірної залежності від Москви.

Західний курс отримав підтримку, але ризики залишаються

Перемога партії Пашиняна не означає, що всі проблеми для уряду вирішені. Навпаки, новий мандат супроводжується високими ризиками. Вірменія має одночасно рухатися до Європи, не розриваючи різко економічні зв’язки з Росією, продовжувати складний мирний процес з Азербайджаном і відповідати на невдоволення частини суспільства через Карабах.

Західний курс отримав підтримку виборців, але його економічна ціна залишається відкритим питанням. Росія вже показала, що може використовувати торгівлю, газ і доступ до ринку як інструменти тиску. ЄС натомість пропонує політичну підтримку й фінансову допомогу, але повноцінна перспектива членства для Вірменії поки що залишається віддаленою.

Для Пашиняна ці вибори стали перемогою, але не остаточним розв’язанням кризи. Попереду — формування уряду, продовження переговорів з Азербайджаном, балансування між ЄС і ЄАЕС та спроба переконати громадян, що обраний курс принесе Вірменії не лише політичну самостійність, а й економічну безпеку.

www.uapresa.com