Київ анонсував 40-денну операцію тиску на Росію через дрони

Ahmet Taş | UA Presa
АНКАРА, ТУРЕЧЧИНА — Україна готує новий 40-денний план тиску на Росію, який має посилити удари по військовій, енергетичній та логістичній інфраструктурі РФ.

За повідомленням Euronews, президент України Володимир Зеленський заявив, що затвердив план операції, спрямованої на те, щоб примусити Росію до завершення війни. Оголошення пролунало після серії атак по об’єктах у тимчасово окупованому Криму, по російській логістиці та енергетичній інфраструктурі.

Що відомо про 40-денний план

Зеленський повідомив про затвердження нового плану після зустрічі з керівником Служби безпеки України генерал-майором Євгенієм Хмарою. За словами українського президента, під час наради йому доповіли про “довгостроковий санкційний план”, “середньостроковий санкційний план” та результати, яких СБУ вже досягла.

Подробиці операції Київ не розкриває. Українське військове планування, особливо коли йдеться про далекобійні удари, традиційно залишається закритим. Однак із заяв Зеленського випливає, що йдеться про продовження кампанії, у межах якої СБУ застосовує різні типи безпілотників для ураження російських цілей.

Президент заявив, що СБУ протягом останніх місяців демонструє високу ефективність у захисті українських позицій на фронті та в ударах по силах окупантів. За його словами, йдеться не лише про тактичні операції поблизу лінії бойового зіткнення, а й про середньо- та далекобійний тиск на російську військову систему.

Дрони як інструмент тиску на Росію

Формулювання “середньо- і далекобійні санкції”, яке використовує українська влада, фактично стало одним із способів опису ударів безпілотниками по території Росії та по окупованих українських регіонах.

Останніми тижнями Україна здійснила низку атак по об’єктах, що мають значення для російської логістики, енергетики та військового управління. Серед цілей називалися об’єкти у Криму, логістичні маршрути, енергетична інфраструктура, а також райони, які мають важливе значення для внутрішньої безпеки РФ.

Такі удари мають не лише військовий, а й політичний ефект. Вони показують, що війна дедалі частіше відчувається не тільки на окупованих територіях України, а й у самій Росії. Для Москви це створює додатковий тиск, оскільки доводиться перерозподіляти сили протиповітряної оборони та ресурси для захисту важливих об’єктів.

Москва і Керченський міст у фокусі оборони РФ

За українською військовою розвідкою, Росія була змушена перекинути частину систем протиповітряної оборони для посиленого захисту Москви та незаконно збудованого Керченського мосту. Це, за оцінкою Києва, послаблює повітряну оборону інших регіонів Росії та тимчасово окупованих українських територій.

Зеленський заявив, що фактично російські сили отримали наказ захищати ці два напрямки ціною ослаблення інших ділянок. Йдеться про Москву як політичний і символічний центр Росії, а також про Керченський міст, який залишається ключовим маршрутом постачання для окупаційних сил у Криму.

Невдовзі після заяви Зеленського російська влада повідомила про запуск десятків українських безпілотників у напрямку Москви. Українська сторона традиційно не завжди коментує конкретні удари в режимі реального часу, однак загальна картина свідчить про продовження далекобійної кампанії.

Кримська логістика під посиленим ударом

Окремий напрям української операції стосується тимчасово окупованого Криму. За даними, наведеними у повідомленні, середньодальнобійні удари на відстані приблизно від 20 до 200 км вже створили проблеми для російських логістичних маршрутів на півострові.

Мета Києва полягає в тому, щоб ізолювати Крим від материкової Росії, ускладнити постачання окупаційних військ і вивести з ладу критично важливу інфраструктуру. Українські посадовці неодноразово наголошували, що логістика є однією з головних вразливостей російського угруповання на півострові.

Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров 17 червня заявив, що для російських сил у Криму “починається пекло”, маючи на увазі удари по логістичних лініях та ізоляцію півострова. Після атак повідомлялося про проблеми з пальним, перебої з електропостачанням і від’їзд частини російських туристів із Криму.

Попередження щодо Білорусі

Паралельно Зеленський знову заявив про ризики з боку Білорусі. Після брифінгу Служби зовнішньої розвідки України він повідомив, що на білорусько-українському кордоні добудовуються об’єкти військової інфраструктури.

За словами президента, йдеться про дорожню інфраструктуру, склади боєприпасів і паливні сховища. Зеленський наголосив, що такі об’єкти не мають очевидної цивільної функції й можуть бути використані лише у військових цілях.

Раніше білоруська опозиція в еміграції передала Києву попередження про те, що режим Олександра Лукашенка нібито готує країну до глибшої участі у війні Росії проти України. Опозиційні представники стверджують, що Мінськ поступово перебудовує частину державної системи під воєнні потреби.

Чому це важливо для ходу війни

Нова 40-денна операція, якщо вона буде реалізована у заявленій логіці, може стати спробою України системно посилити тиск на Росію не лише на фронті, а й у тилу. Удари по логістиці, паливу, енергетиці та вузлах управління здатні ускладнити дії російських військ і змусити Москву витрачати більше ресурсів на оборону.

Для України така кампанія також має інформаційний і політичний вимір. Вона демонструє, що Київ зберігає здатність завдавати ударів на великій відстані, а російські об’єкти, які раніше вважалися глибоким тилом, дедалі частіше опиняються під загрозою.

Водночас ризики залишаються високими. Росія може відповісти новими масованими атаками по українських містах та інфраструктурі, а фактор Білорусі зберігає додаткову напругу на північному напрямку.

Українська влада поки не розкриває графік і конкретні цілі 40-денної операції. Проте із заяв Зеленського випливає, що Київ робить ставку на поєднання фронтової оборони, далекобійних ударів і тиску на російські логістичні вузли, щоб змусити Москву переглянути ціну продовження війни.

www.uapresa.com