Глава Сбербанку Греф попередив: економіка Росії не витримує війну

Ahmet Taş | UA Presa
АНКАРА, ТУРЕЧЧИНА — Глава найбільшого державного банку Росії Сбербанк Герман Греф заявив, що економіка країни не може довго витримувати одночасний тиск війни, високих процентних ставок, дефіциту пального та падіння інвестицій.

Греф, один із найвпливовіших представників російського фінансового сектору, закликав до якнайшвидшого завершення війни проти України. За його словами, нинішній економічний тягар стає дедалі важчим для країни.

Його заява прозвучала на тлі четвертого року повномасштабної війни, високих витрат на оборону, санкційного тиску, проблем із паливним ринком і дискусій про стійкість російської економічної моделі.

Греф закликав до завершення війни

Виступаючи на російському державному телебаченні, Герман Греф заявив, що завершення військового конфлікту має бути головним пріоритетом для країни.

За його словами, майже всі в Росії стурбовані одним і тим самим питанням — необхідністю якнайшвидше припинити війну.

“Я не думаю, що в цій країні є хтось, для кого існує важливіший пріоритет, ніж якнайшвидше завершення військового конфлікту”, — сказав Греф.

Ця заява привернула увагу, оскільки пролунала від керівника Сбербанку — найбільшого банку Росії та однієї з ключових установ фінансової системи країни.

“Економіка не може довго нести цей тягар”

Одним із головних пунктів критики Грефа стали високі реальні процентні ставки.

Глава Сбербанку заявив, що російська економіка не може довго витримувати настільки високий рівень ставок. На його думку, нинішня грошово-кредитна політика надто сильно стримує економічну активність.

Греф назвав підхід до боротьби з інфляцією надмірно жорстким і зазначив, що економіку сповільнили більше, ніж потрібно.

Він вважає, що ставки мають знижуватися, інакше Росія може зіткнутися з подальшим падінням інвестицій, скороченням доходів населення та ризиком звільнень.

Центробанк Росії тримав ставки на високому рівні

Центральний банк Росії наприкінці 2024 року підвищив ключову ставку до 21%, що стало найвищим рівнем за два десятиліття.

У червні ставку знизили до 14,25%. Проте бюджетний дефіцит, витрати на війну та перебої на внутрішньому паливному ринку можуть змусити регулятора довше зберігати жорстку політику.

Критика Грефа показує, що частина російських фінансових і ділових кіл дедалі більше занепокоєна тим, що висока ставка пригнічує інвестиції, кредитування та розвиток бізнесу.

Для компаній дорогі кредити означають відкладені проєкти, нижчу виробничу активність і більший ризик скорочень.

Падіння інвестицій стало тривожним сигналом

Греф заявив, що інвестиції в Росії вже впали більш ніж на 14% і цього року можуть знизитися ще на 3%.

Це один із найнебезпечніших сигналів для російської економіки. Високі військові витрати можуть підтримувати окремі галузі, пов’язані з обороною, але водночас приватні інвестиції та довгостроковий розвиток слабшають.

Падіння інвестицій може зачепити промисловість, будівництво, технології, інфраструктуру, енергетику й ринок праці.

Греф також попередив, що на тлі такої динаміки можливі падіння зарплат і звільнення.

Дефіцит пального посилює економічний тиск

Росія стикається не лише з високими ставками, а й із проблемами на паливному ринку.

Останніми місяцями Україна активізувала далекобійні удари по російській енергетичній інфраструктурі, зокрема по нафтопереробних заводах, паливних складах і логістичних об’єктах.

Це посилило побоювання щодо стабільності внутрішнього постачання пального в окремих регіонах Росії.

Для однієї з найбільших енергетичних держав світу проблеми з паливом є не лише економічним, а й політичним сигналом. Війна змушує Москву одночасно фінансувати оборонні витрати, підтримувати інфраструктуру, боротися з інфляцією та реагувати на удари по енергетичних об’єктах.

Греф і Путін уже розходилися в оцінках

Герман Греф і раніше робив заяви про стан російської економіки, які не збігалися з офіційно оптимістичною позицією Кремля.

Минулого року він говорив про ризики економічної стагнації. Президент Росії Володимир Путін тоді не погодився з такою оцінкою і заявив, що уряд правильно бореться з інфляцією.

Нинішній виступ Грефа тому має не лише економічне, а й політичне значення.

Він прямо не атакував політику Кремля щодо війни, однак теза про те, що завершення військового конфлікту має бути головним пріоритетом, прозвучала як один із найчіткіших сигналів тривоги з боку російської фінансової еліти.

Вартість війни стає дедалі помітнішою

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія намагалася демонструвати, що її економіка здатна витримати санкції та воєнні витрати.

Певний час високі енергетичні доходи, державні замовлення і військове виробництво дозволяли Москві пом’якшувати частину ударів.

Однак заява Грефа показує, що навантаження стає дедалі важче приховувати. Високі ставки, падіння інвестицій, проблеми з пальним, тиск на зарплати та ризики звільнень свідчать про глибші структурні проблеми.

Попередження глави Сбербанку — це не лише скарга банківського сектору.

Це сигнал про те, що російська економіка може наближатися до межі, за якою витрати війни вже неможливо компенсувати лише високими ставками, бюджетними вливаннями та офіційними заявами про стабільність.

UAPresa.com