Ердоган: Енергетична безпека є фундаментальним питанням національної безпеки

Юсуф Інан | UA Presa

АНКАРА, ТУРЕЧЧИНА — Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган під час масової церемонії відкриття нових об'єктів відновлюваної енергетики заявив, що безпека енергопостачання є не лише питанням економічного розвитку, а й життєво важливим елементом суверенітету та національної безпеки країни.

За участю міністра енергетики та природних ресурсів Алпарслана Байрактара по всій країні було офіційно введено в експлуатацію понад сім тисяч нових електростанцій. Загальна вартість цих інвестицій перевищує п'ять з половиною мільярдів доларів. Було зазначено, що ці масштабні проєкти є історичним етапом у досягненні мети з мінімізації зовнішньої залежності Туреччини та підвищення її стійкості до глобальних економічних шоків.

Економічні наслідки глобальних енергетичних криз

Під час свого виступу Ердоган детально проаналізував макроекономічні наслідки світових потрясінь, зокрема триваючої війни між Росією та Україною, а також проблем із судноплавством в Ормузькій протоці. Згадавши про другий Стамбульський саміт природних ресурсів (INRES), який зібрав провідних експертів галузі, президент Туреччини підкреслив, що цей захід став важливою платформою для глибокого обговорення актуальних питань у сферах енергетики, видобутку корисних копалин та вуглеводнів.

У світлі поточних глобальних подій стає абсолютно очевидним, що Туреччина перетворюється на регіональний центр тяжіння в енергетичній сфері. Ердоган звернув увагу на те, що численні статті у міжнародній пресі та заяви провідних експертів постійно наголошують на стратегічній цінності країни, яка зростає з кожним днем. Це ще більше посилює геополітичні позиції Туреччини на світовій арені.

Збої в ланцюгах постачання та зростання інфляції

Критична роль Туреччини у глобальному енергопостачанні стала ще більш очевидною на тлі поточної кризи на Близькому Сході. Президент нагадав, що наслідки цих подій продовжують відчуватися в усьому світі. Через фактичне блокування Ормузької протоки, яка є найважливішими воротами країн Перської затоки до відкритого моря, стався найбільший в історії перебій у постачанні нафти за визначенням Міжнародного енергетичного агентства.

Це призвело до миттєвого виведення з ринку близько двадцяти відсотків світової пропозиції нафти та двадцяти відсотків торгівлі скрапленим природним газом (СПГ). Ціни на барель нафти, які трималися на рівні шістдесяти доларів, швидко подвоїлися. Аналогічне безпрецедентне зростання цін спостерігалося на СПГ, а також на добрива, пластик та інші стратегічні товари, що є похідними нафти. Оцінюючи серйозність ситуації, Ердоган зазначив:

«Школи були закриті, введено обмеження на виїзд приватних автомобілів. Відбулося масове скасування авіарейсів. Перед автозаправними станціями утворилися довгі черги. Синхронно із цінами на нафту та природний газ у світі почала зростати інфляція. Ще кілька місяців тому очікувалося відновлення глобальної економіки, але в міру затягування кризи багато країн сьогодні готуються до рецесії».

Враховуючи ці важкі економічні наслідки, які охоплюють широкий спектр від ринку праці до туризму, промисловості та сільського господарства, питання стабільного енергопостачання набуває життєво важливого значення.

Зростання економіки та збільшення попиту на енергію

Найважливішим уроком геополітичних криз стала гостра необхідність інвестування в альтернативні джерела енергії, окрім викопного палива. Зі зростанням рівня індустріалізації, урбанізації, чисельності населення та використання нових технологій національна потреба в енергії стрімко збільшується.

Очікується, що лише центри обробки даних, орієнтовані на штучний інтелект, подвоять своє глобальне споживання електроенергії протягом наступних п'яти років. За останні двадцять років енергетичні потреби Туреччини вже зросли вдвічі. Очікується, що до 2035 року попит на електроенергію збільшиться щонайменше на п'ятдесят відсотків. Наразі частка імпорту в енергопостачанні країни становить близько п'ятдесяти семи відсотків, що щороку формує рахунок за імпорт у розмірі від шістдесяти до ста мільярдів доларів.

Туреччина є шістнадцятою за величиною економікою світу та шостою в Європі. За останні двадцять три роки країна демонструвала середнє економічне зростання на рівні 5,3 відсотка. У першому кварталі поточного року турецька економіка зросла ще на 2,5 відсотка, продовжуючи безперервний цикл розвитку попри всі міжнародні виклики.

Стратегічні цілі у сфері відновлюваної енергетики

Основною метою національної енергетичної та гірничодобувної політики є зведення до нуля залежності від зовнішніх джерел через максимальне використання місцевих і відновлюваних ресурсів. Туреччина наразі посідає п'яте місце в Європі та одинадцяте у світі за встановленою потужністю відновлюваної енергетики, але Національний енергетичний план ставить ще амбітніші цілі.

Планується збільшити поточну встановлену потужність сонячної та вітрової генерації з сорока тисяч мегават до ста двадцяти тисяч мегават. Для досягнення цієї мети буде залучено вісімдесят мільярдів доларів нових інвестицій, а також побудовано масштабну «зелену» інфраструктуру передачі електроенергії для безперешкодної інтеграції нових станцій у національну мережу. Крім того, заявлено про намір створити п'ять тисяч мегават нових потужностей офшорних вітрових електростанцій. Загальна частка відновлюваних джерел енергії у встановленій потужності вже досягла історичного показника у 62,5 відсотка.

Масштабні об'єкти, що зменшують зовнішню залежність

На церемонії було введено в експлуатацію 7110 нових електростанцій, побудованих у 78 провінціях. Загальна вартість цих об'єктів становить приблизно 5,6 мільярда доларів, а їхня встановлена потужність — 8313 мегават. Більшість цих потужностей припадає на сонячні та вітрові електростанції.

Річна виробнича потужність цих стратегічних об'єктів становить 17,3 терават-години. За словами Ердогана, якби ця електроенергія вироблялася з імпортного природного газу замість відновлюваних джерел, країні знадобилося б додатково 3,5 мільярда кубометрів блакитного палива. Це створило б для економіки додатковий тягар у розмірі 1,8 мільярда доларів. Завдяки новим підприємствам чистих технологій Туреччина успішно уникла цих витрат.

Критика політичної опозиції та захист інвестицій

Наприкінці свого виступу президент Ердоган піддав жорсткій критиці групи, які під виглядом захисту довкілля намагаються саботувати інвестиції у відновлювану енергетику, а також опозицію за відсутність стратегічного бачення. Він наголосив, що національні ресурси країни продовжуватимуть слугувати народу за будь-яку ціну через розвиток гідроелектростанцій, вітрових, сонячних чи атомних об'єктів.

Зазначивши, що головна опозиційна партія не цікавиться реальними проблемами країни чи геополітичними змінами, Ердоган додав:

«У їхньому порядку денному лише боротьба за крісла, образи та демонстрації. Тих, кого вони вчора оголошували героями, сьогодні таврують як зрадників. Попри потворні висловлювання на адресу нашої особи, уряду, партії та нашого альянсу, ми продовжуємо зберігати спокій із великою обережністю. Ми не беремо до уваги нападки карикатурних персонажів, які виходять за межі ввічливості, наче діти, у яких відібрали цукрову вату».

Ердоган додав, що ніхто не має права кидати тінь на репутацію політичних інститутів та якість турецької демократії.

Офіційна церемонія та національне бачення

Після завершення промов міністр енергетики та природних ресурсів Алпарслан Байрактар вручив президенту Ердогану пам'ятну картину з каліграфією. Надалі відбулися одночасні прямі включення з Баликесіра, Ескішехіра, Мардіна, Шанлиурфи та Трабзона, під час яких було урочисто відкрито нові об'єкти.

Спостерігаючи за сучасними вітровими та сонячними електростанціями на екранах, Ердоган зазначив, що такі передові технологічні інвестиції додають країні особливої цінності та краси. Програма офіційно завершилася молитвою та традиційним перерізанням стрічки за участю членів протоколу.

www.uapresa.com