12-сантиметрову аневризму аорти усунули без відкритої операції

By Ahmet Taş | UA Presa

СТАМБУЛ, ТУРЕЧЧИНА — Шістдесятисемирічному пацієнту з 12-сантиметровою торакоабдомінальною аневризмою аорти провели складне ендоваскулярне втручання через пахові судини, використавши вісім стентів різного розміру.

За інформацією лікарні Memorial Göztepe, Мурат Озгюр мав хронічне обструктивне захворювання легень, через що вважався пацієнтом із високим ризиком для великої відкритої операції. Після детального тривимірного аналізу судин фахівці вирішили застосувати індивідуально сплановану закриту методику.

Операцію провели фахівці відділення серцево-судинної хірургії професор Мехмет Алтуг Тунчер та хірург Хідаєт Демір. Під час процедури лікарі не лише ізолювали розширену частину аорти, а й зберегли кровопостачання кишечника, печінки та нирок.

Пацієнт майже рік шукав можливість лікування

Перші симптоми, за словами Мурата Озгюра, з’явилися раптово. Після виходу з ванної кімнати він відчув сильний біль у грудях і не міг нормально дихати. Біль зберігався до ранку.

Після медичних обстежень чоловікові рекомендували звернутися до серцево-судинного хірурга. У різних медичних центрах йому повідомляли, що операція буде надзвичайно складною, а через супутнє захворювання легень відкрите втручання може становити значний ризик.

Родина приблизно вісім-дев’ять місяців шукала фахівців, які могли б запропонувати альтернативний метод. Після звернення до лікарні в Стамбулі комп’ютерну томографію пацієнта проаналізували з урахуванням діаметрів аорти, розташування судин внутрішніх органів і можливих зон фіксації стентів.

За результатами оцінки команда дійшла висновку, що аневризму можна усунути без великого розрізу грудної клітки або живота.

«Зараз я можу самостійно ходити й нормально пересуватися. До операції я дуже боявся, але тепер почуваюся добре», — розповів Мурат Озгюр.

Для відновлення аорти використали вісім стентів

Втручання виконали через невеликі, приблизно 3-сантиметрові розрізи в паховій ділянці. Через судини до аорти провели основний стент-графт, який ізолював розширену та ослаблену ділянку судини від прямого тиску крові.

Додаткові стенти застосували для збереження кровотоку в артеріях, що живлять нирки, печінку та кишечник. Загалом під час операції використали вісім конструкцій різного діаметра та конфігурації.

Лікарям також потрібно було врахувати вроджену особливість судини, яка забезпечувала кров’ю одну з нирок. Її включили до індивідуального плану втручання, щоб після встановлення основного стент-графта орган не залишився без належного кровопостачання.

Професор Мехмет Алтуг Тунчер повідомив, що на момент звернення діаметр розширеної ділянки аорти сягав приблизно 12 сантиметрів.

«Судини кишечника, печінки та нирок ми з’єднали з основною системою за допомогою спеціальних стентів і завершили процедуру повністю закритим методом», — зазначив Тунчер.

За даними медичного закладу, пацієнта виписали через п’ять днів після операції. Під час первинного післяопераційного спостереження порушень функції нирок не виявили.

Що таке торакоабдомінальна аневризма аорти

Аорта є найбільшою артерією організму. Вона виходить із серця та постачає кров’ю органи й тканини. Торакоабдомінальна частина аорти проходить через грудну клітку й черевну порожнину.

Аневризма виникає, коли стінка судини слабшає, а її діаметр поступово збільшується. Особлива складність торакоабдомінальних аневризм полягає в тому, що з ураженої ділянки можуть відходити артерії, які живлять життєво важливі органи.

Захворювання здатне тривалий час не викликати помітних симптомів. У деяких пацієнтів воно виявляється випадково під час ультразвукового дослідження, комп’ютерної томографії або магнітно-резонансної томографії, проведених з іншої причини.

У разі значного збільшення аневризми зростає ризик розриву судини або розшарування її стінки. Такі стани можуть супроводжуватися раптовим сильним болем у грудях, спині або животі, задишкою, слабкістю, непритомністю та різким падінням артеріального тиску.

Лікарі іноді образно називають аневризму «тихим раком», підкреслюючи її здатність непомітно прогресувати. Водночас це лише метафора: аневризма аорти не є онкологічним захворюванням.

Закритий метод підходить не всім пацієнтам

Торакоабдомінальні аневризми можуть лікувати відкритою операцією або ендоваскулярним методом. Вибір залежить від розташування й розмірів розширення, анатомії судин, віку пацієнта, функції серця, легень і нирок, а також загального операційного ризику.

Під час відкритого втручання хірурги отримують безпосередній доступ до аорти та замінюють уражену частину штучним судинним протезом. Це велика операція, яка в окремих пацієнтів може потребувати тривалого відновлення.

Ендоваскулярний метод передбачає проведення стент-графта до аорти через артерії пахової ділянки. Після розкриття конструкції кров починає рухатися всередині стента, а не тиснути безпосередньо на ослаблену стінку аневризми.

Хірург Хідаєт Демір зазначив, що ще кілька років тому основним варіантом для багатьох подібних пацієнтів залишалася відкрита операція. Розвиток складних стент-систем і методів тривимірного планування розширив можливості лікування.

Закритий підхід може скоротити період госпіталізації та допомогти пацієнтові швидше повернутися до повсякденної активності. Однак він також має ризики, серед яких кровотеча, пошкодження судин, порушення функції нирок, перекриття артерій внутрішніх органів, зміщення стента або потрапляння крові до аневризматичного мішка.

Саме тому такі операції потребують ретельного попереднього планування та досвідченої багатопрофільної команди.

Куріння та високий тиск підвищують ризик

Серед чинників ризику розвитку та збільшення аневризми лікарі називають куріння, артеріальну гіпертензію, похилий вік, атеросклероз, сімейну схильність і деякі спадкові захворювання сполучної тканини.

Пацієнтам із встановленим діагнозом рекомендують контролювати артеріальний тиск, регулярно приймати призначені препарати та відмовитися від куріння.

За словами Хідаєта Деміра, різке підвищення внутрішнього тиску під час піднімання великої ваги, сильного кашлю або надмірного напруження потенційно може збільшувати навантаження на стінку аорти. Допустимий рівень фізичної активності має визначати лікар з урахуванням розміру й розташування аневризми.

Раптовий інтенсивний біль у грудях, спині чи животі, особливо в людини з відомим захворюванням аорти, потребує невідкладної медичної допомоги.

Після операції потрібне довічне спостереження

Навіть успішне встановлення стентів не означає завершення лікування. Пацієнт має регулярно проходити контрольні обстеження, під час яких лікарі перевіряють положення стент-графта, прохідність артерій внутрішніх органів і стан самої аневризми.

За допомогою комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії можна встановити, чи не змістилася конструкція та чи не надходить кров за межі стента до аневризматичного мішка.

Контрольний графік визначають індивідуально залежно від складності втручання, кількості використаних стентів, стану нирок та особливостей судинної анатомії.

Син пацієнта Мерт Озгюр розповів, що до лікування родина постійно побоювалася розриву аорти. Після операції його батько знову зміг самостійно ходити, а показники роботи нирок залишилися стабільними.

Результат одного клінічного випадку не може гарантувати аналогічний перебіг в інших пацієнтів. Людям зі складними аневризмами необхідна індивідуальна оцінка в центрі, який має досвід відкритої та ендоваскулярної хірургії аорти.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію, діагностику або лікування, призначене лікарем. У разі раптового сильного болю в грудях, спині чи животі необхідно звернутися по невідкладну допомогу.

UAPresa.com