В Україні 6 500 священників отримали відстрочку від мобілізації

Ахмет Таш | UA Presa
КИЇВ, Україна — В Україні 6 500 священників отримали бронювання від мобілізації через механізм резервування, який поширюється на духовенство критично важливих релігійних організацій.

Про це повідомив голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський під час пресконференції у Києві. За його словами, в Україні діє приблизно 35 тисяч релігійних організацій, а понад 10 тисяч із них визнані критично важливими для функціонування економіки та держави.

6 500 священників отримали бронювання

Віктор Єленський заявив, що через механізм бронювання від мобілізації наразі зарезервовано 6 500 священників.

Йдеться про духовних осіб, які служать у релігійних організаціях, визнаних критично важливими. Такий статус дозволяє частині духовенства отримати відстрочку від мобілізації, щоб забезпечити безперервність релігійних, соціальних і духовних послуг у воєнний час.

Єленський коротко підсумував ситуацію словами:

“Таких священників заброньовано 6 500”.

Ця цифра стала предметом суспільної уваги, оскільки питання мобілізації в Україні залишається одним із найчутливіших у період повномасштабної війни.

Хто має право на відстрочку

Право на відстрочку мають не всі священники автоматично. Ключовою умовою є статус релігійної організації, у якій служить духовна особа.

Якщо організація включена до переліку критично важливих для економіки та функціонування держави, її священнослужителі можуть скористатися механізмом бронювання.

За словами Єленського, в Україні діє близько 35 тисяч релігійних організацій. З них понад 10 тисяч мають критично важливий статус. Саме духовенство таких структур може отримувати відстрочку від мобілізації.

Цей механізм подібний до бронювання працівників важливих підприємств, державних установ або організацій, необхідних для підтримки життєдіяльності країни.

Оновлений список релігійних організацій

У травні Державна служба України з етнополітики та свободи совісті затвердила оновлений перелік релігійних організацій, які визнані критично важливими для функціонування економіки країни.

До цього списку увійшли 10 922 релігійні організації.

Такий перелік має практичне значення: саме він визначає, які релігійні структури можуть претендувати на бронювання своїх священнослужителів. В умовах війни держава намагається поєднати потреби оборони з необхідністю підтримувати соціальну, духовну та гуманітарну стабільність у громадах.

Релігійні організації часто працюють із військовими родинами, переселенцями, людьми похилого віку, пораненими, родинами загиблих і громадами, які пережили обстріли або окупацію. Саме тому їхня діяльність у частині випадків розглядається як суспільно важлива.

Московський патріархат не отримає критичного статусу

Окремо Єленський наголосив, що релігійні організації, пов’язані з Українською православною церквою Московського патріархату, не можуть отримати статус стратегічно важливих.

Це означає, що духовенство таких структур не може користуватися відповідним механізмом бронювання на тих самих підставах, що й священнослужителі організацій, визнаних критично важливими.

Ця позиція відображає ширший контекст війни та безпекових ризиків, пов’язаних із російським впливом в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення питання діяльності релігійних структур, пов’язаних із Москвою, стало частиною національної безпеки та суспільної дискусії.

Для української держави це не лише релігійне питання, а й питання довіри, інформаційної безпеки та впливу Росії на внутрішні процеси.

Суспільство розділилося щодо служби духовенства

Єленський також навів дані соціологічних досліджень щодо ставлення українців до служби священників в армії.

За результатами опитувань, 25% громадян вважають, що духовні особи мають проходити військову службу на загальних підставах, як і всі інші громадяни.

Водночас 44% українців підтримують надання священникам особливого статусу та винятків, зокрема звільнення від участі у бойових діях або від мобілізації.

Ці дані показують, що суспільство шукає баланс між принципом рівності під час мобілізації та розумінням особливої ролі духовенства у воєнний час.

Роль священників під час війни

Під час війни духовенство виконує не лише релігійну функцію. Священники часто беруть участь у підтримці військових, їхніх родин, переселенців, поранених, літніх людей і громад, які пережили бойові дії.

Вони проводять поховання загиблих, надають моральну підтримку родинам військовослужбовців, допомагають волонтерам і працюють із людьми, які пережили психологічні травми.

У багатьох громадах священник залишається однією з небагатьох фігур, до якої люди звертаються під час втрати, евакуації, обстрілів або невизначеності.

Саме цим держава може пояснювати необхідність збереження частини духовенства поза мобілізаційним процесом.

Дискусія про справедливість триває

Водночас тема бронювання священників викликає й питання справедливості.

В умовах, коли тисячі громадян проходять службу, будь-які винятки з мобілізації сприймаються чутливо. Частина суспільства вважає, що духовні особи також мають виконувати обов’язок захисту держави на загальних підставах.

Інша частина громадян вважає, що священники виконують важливу гуманітарну та духовну місію, яка також є частиною стійкості суспільства під час війни.

Саме тому механізм бронювання потребує максимальної прозорості: суспільство має розуміти, хто саме отримує відстрочку, за якими критеріями і на який період.

Правила бронювання змінюватимуться

В Україні триває оновлення правил бронювання від мобілізації. Кабінет Міністрів уже змінював порядок бронювання працівників критично важливих підприємств і організацій.

Очікується, що з 1 вересня 2026 року нові правила можуть вплинути на критично важливі підприємства та установи, зокрема на механізми визначення їхнього статусу.

Це означає, що питання бронювання священників також може переглядатися або уточнюватися залежно від оновлених норм.

Для держави головним завданням залишається баланс: з одного боку, потрібно забезпечити фронт необхідним людським ресурсом, з іншого — зберегти роботу критично важливих структур, які підтримують суспільство в тилу.

Баланс між обороною і духовною підтримкою

Рішення про бронювання 6 500 священників показує, що Україна намагається враховувати не лише військові, а й суспільні потреби воєнного часу.

Релігійні організації залишаються важливою частиною життя багатьох громад, особливо в умовах втрат, тривоги, переселення та щоденної небезпеки.

Однак ця система має працювати за зрозумілими правилами, щоб не створювати відчуття нерівності або зловживань.

Подальша дискусія навколо бронювання духовенства, критично важливих релігійних організацій і ролі священників у час війни, ймовірно, залишатиметься частиною ширшої розмови про мобілізацію, справедливість і стійкість українського суспільства.

www.uapresa.com