Турецькі F-16 розпочинають цілодобове чергування в Естонії проти загроз з боку РФ

By Ahmet Taş | UA Presa

АНКАРА, ТУРЕЧЧИНА — Військово-повітряні сили Туреччини перекидають до Естонії ескадрилью винищувачів F-16 для виконання місії НАТО з патрулювання повітряного простору країн Балтії, реагуючи на зростаючу активність російської військової авіації та безпілотників.

Ця розгортання, яке є частиною постійних зусиль Альянсу щодо зміцнення східного флангу, передбачає цілодобове чергування турецьких пілотів на передовій лінії зіткнення з потенційними загрозами. В умовах геополітичної напруженості через війну в Україні, присутність бойової авіації НАТО в регіоні стає не просто символом солідарності, а критично важливим елементом протиповітряної оборони. Турецький контингент, що складається з досвідчених пілотів та технічного персоналу, перебирає на себе відповідальність за захист неба над Естонією, Латвією та Литвою, реагуючи на будь-які аномалії чи порушення повітряних кордонів.

Деталі місії та склад турецького контингенту

Як повідомляють турецькі ЗМІ, для виконання цього відповідального завдання до Естонії направляється 181-ша ескадрилья «Парс» (Барс), що базується на 8-й головній реактивній базі в Діярбакирі. Місія триватиме чотири місяці, охоплюючи період із серпня по листопад 2026 року. Угруповання базуватиметься на стратегічно важливій авіабазі Емарі, що розташована поблизу Таллінна. До складу контингенту входять п'ять багатоцільових винищувачів F-16 та 76 військовослужбовців, серед яких льотчики, інженерно-технічний склад, офіцери планування та персонал підтримки. Турецькі сили офіційно переймуть чергування 31 липня, замінивши португальський контингент F-16, який завершує свою ротацію. Це вже не перший досвід для ВПС Туреччини у подібних місіях: раніше вони успішно патрулювали небо над Польщею та Румунією, а також брали участь у місіях у Литві.

Алгоритм дій під час бойового чергування

Основним завданням ескадрильї «Парс» є підтримка стану постійної бойової готовності. Екіпажі винищувачів F-16 чергуватимуть у режимі 24/7, готові піднятися в повітря за лічені хвилини після отримання відповідного наказу. Команду на екстрений зліт (так званий scramble) віддає Об'єднаний центр повітряних операцій НАТО, який базується в Німеччині. Підставою для такого наказу може стати наближення до повітряного простору Альянсу або його порушення літальним апаратом, який не відповідає на запити диспетчерів, рухається без увімкненого транспондера або ігнорує попередньо узгоджений план польоту.

Після зльоту турецькі пілоти повинні наблизитися до підозрілого об'єкта, візуально ідентифікувати його, спробувати встановити радіозв'язок і, за необхідності, супроводити його за межі повітряного простору країн Балтії. «Ми нестимемо чергування 24/7 проти порушень кордонів та невідомих літальних апаратів, а також виконуватимемо спільні завдання з іншими країнами-союзниками», — пояснив специфіку місії командир 181-ї ескадрильї підполковник Оздемір.

Протидія російським провокаціям

Хоча офіційні документи НАТО не визначають конкретну країну як головну ціль місії з повітряного патрулювання (завдання охоплюють реакцію на будь-які аномалії, включно з цивільними літаками, що втратили зв'язок), на практиці переважна більшість бойових вильотів пов'язана з діями російської військової авіації. Російські літаки, здійснюючи перельоти між основною територією РФ та анклавом Калінінград над Балтійським морем, регулярно ігнорують міжнародні правила безпеки польотів. Вони часто летять із вимкненими транспондерами, не надають планів польоту цивільним диспетчерам та відмовляються виходити на зв'язок, що створює серйозну загрозу для комерційного авіасполучення в регіоні. Таким чином, хоча формально місія не спрямована виключно проти Москви, географічні та військові реалії роблять російські винищувачі, розвідники та транспортники головними об'єктами уваги турецьких F-16.

Нещодавні інциденти в небі над Естонією

Напруженість у регіоні яскраво ілюструють інциденти, що сталися нещодавно в естонському повітряному просторі. Наприклад, у травні 2025 року російський важкий винищувач Су-35 без дозволу увійшов у повітряний простір Естонії над Фінською затокою. За повідомленням Сил оборони Естонії, літак рухався без плану польоту, з вимкненим транспондером і не реагував на виклики диспетчерів. Тоді для перехоплення та візуальної ідентифікації порушника з бази Емарі були підняті португальські F-16.

Ще більш серйозний інцидент стався у травні 2026 року, коли безпілотний літальний апарат увійшов у повітряний простір Естонії з боку Росії. Ціль була успішно перехоплена та знищена однією ракетою винищувачем F-16 ВПС Румунії, який виконував місію НАТО. Естонські військові припустили, що БПЛА мав українське походження, але збився з курсу через інтенсивну роботу російських систем радіоелектронної боротьби та підміну GPS-сигналів (спуфінг). Цей випадок продемонстрував, що місія повітряної поліції нині стосується не лише супроводу літаків, а й ліквідації загроз від безпілотників, що опинилися в зоні відповідальності Альянсу.

Трансформація місії та нові повноваження

Прибуття турецького контингенту збігається з концептуальними змінами у підходах НАТО до захисту східного флангу. За повідомленнями естонських ЗМІ, на саміті Альянсу у Вашингтоні в липні було ухвалено рішення про трансформацію місії патрулювання (Air Policing) у більш масштабну та інтегровану місію протиповітряної оборони (Air Defence). Ця модернізація передбачає надання командним структурам НАТО та безпосередньо пілотам більшої гнучкості та ширших повноважень для швидкого реагування на потенційні загрози. Крім того, статус бази Емарі буде підвищено до рівня офіційної оперативної авіабази НАТО. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур підкреслив, що ці зміни чітко визначать повноваження пілотів та суттєво скоротять час на прийняття рішень у кризових ситуаціях. Однак конкретні правила застосування зброї (Rules of Engagement) залишатимуться засекреченими з міркувань оперативної безпеки.

Значення для союзників та Туреччини

Уряд Естонії високо оцінює участь Туреччини у забезпеченні безпеки регіону. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна назвав розгортання турецьких винищувачів на базі Емарі «чітким сигналом про єдність членів Альянсу та їхню готовність зробити внесок у безпеку союзу». Він наголосив, що в умовах нинішнього напруженого безпекового середовища постійна та видима присутність союзних сил у Балтійському регіоні має критичне значення для стримування потенційної агресії.

Для Туреччини участь ескадрильї «Парс» у цій місії також має стратегічне значення. Вона не лише демонструє відданість Анкари колективній обороні НАТО, але й надає турецьким пілотам унікальну можливість здобути прямий практичний досвід роботи в умовах реальних загроз, пов'язаних з активністю російської авіації, загрозами від БПЛА та вдосконалити навички взаємодії з військово-повітряними силами інших країн-членів Альянсу.

UAPresa.com