Польща спростувала призупинення військової допомоги Україні через рік УПА

Міноборони Польщі спростувало повідомлення про зупинку військової допомоги Україні після рішення Львівської облради проголосити 2027-й роком УПА.

22.10.2026 - 21:31
Оновлено: 49 хвилини тому
0
Польща спростувала призупинення військової допомоги Україні через рік УПА

Ахмет Таш | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА — Міністерство оборони Польщі заперечило повідомлення про зупинку великої партії військової допомоги Україні через рішення Львівської облради щодо вшанування УПА у 2027 році, назвавши цю інформацію неправдивою.

Спростування пролунало після повідомлення українського видання про можливе призупинення постачання. Суперечка виникла довкола ухвалених у Львові рішень проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Історичне питання викликало реакцію Варшави й критику з боку Міністерства закордонних справ України.

Що відповіло польське Міноборони

Речник Міністерства оборони Польщі Януш Сеймей у коментарі польському виданню Fakt заперечив інформацію про призупинення постачання військової допомоги Україні. Він назвав повідомлення неправдивим.

Йшлося про твердження, нібито Варшава зупинила передачу великої партії допомоги через рішення Львівської обласної ради. Польське оборонне відомство не підтвердило такого зв’язку й спростувало саме повідомлення про зупинку.

У наведеному коментарі речник не розкрив склад пакета, графік його передачі чи подробиці міжурядових домовленостей. Отже, зі спростування не випливає окрема інформація про обсяг або дату прибуття допомоги. Підтверджена позиція відомства полягає в тому, що повідомлення про її призупинення є неправдивим.

Звідки з’явилося повідомлення про зупинку

Про ймовірне призупинення поставок раніше написало українське видання «Європейська правда», пославшись на неназване джерело в уряді України. За версією цього співрозмовника, рішення львівських депутатів спричинило проблему саме тоді, коли Польща готувала до передачі значний пакет військової допомоги.

Оскільки джерело залишилося анонімним, його твердження потребувало підтвердження від установи, відповідальної за постачання. Fakt звернувся до польського Міноборони та отримав протилежну відповідь від речника відомства.

Таким чином, у публічному просторі прозвучали два різні повідомлення: твердження анонімного співрозмовника про зупинку та офіційне заперечення польського оборонного відомства. Даних про конкретну партію озброєння або документ, який засвідчував би рішення зупинити її передачу, в оприлюднених повідомленнях немає.

Яке рішення ухвалила Львівська облрада

Львівська обласна рада повідомила, що 20 жовтня її депутати проголосували за проголошення 2027 року на Львівщині роком Української повстанської армії, роком Романа Шухевича та роком Олега Ольжича.

За поясненням облради, відзначення року УПА приурочили до 85-річчя її створення, а рішення щодо Шухевича й Ольжича — до 120-річчя від дня їхнього народження. На наступний рік рада планувала меморіальні, наукові, культурні та просвітницькі заходи.

Ініціативу підтримував голова профільної комісії облради Святослав Шеремета. У повідомленні ради він пояснював, що проголошення пам’ятних років дасть змогу сформувати робочу групу й підготувати перелік заходів.

Це рішення ухвалив орган місцевого самоврядування. Воно не було рішенням уряду України або Міністерства закордонних справ, що згодом окремо наголосило на відсутності попередніх консультацій із дипломатами.

Як відреагувало МЗС України

Міністерство закордонних справ України назвало рішення Львівської облради контрпродуктивним для зусиль, спрямованих на розвиток відносин із Польщею. У відповіді журналістам відомство зазначило, що депутати не зверталися до центральних органів влади по оцінку можливих дипломатичних наслідків перед голосуванням.

МЗС нагадало про прогрес у співпраці двох країн, зокрема в питаннях безпеки, історичного діалогу та пошуково-ексгумаційних робіт. На думку відомства, рішення регіонального органу влади з чутливого історичного питання не має шкодити ширшим національним інтересам України.

Українські дипломати водночас закликали польську сторону утримуватися від різких кроків і підтвердили готовність розв’язувати спірні питання дипломатичними каналами. Ця позиція стосується історичної суперечки та двостороннього діалогу; вона не є підтвердженням повідомлення про зупинку військових поставок.

Реакція польських посадовців

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш розкритикували рішення львівських депутатів. Польські посадовці пов’язують його з болючими для Польщі питаннями історичної пам’яті та застерігають від погіршення співпраці між країнами.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив про подання щодо внесення Святослава Шеремети до списку осіб, небажаних у Польщі. Цей крок стосувався депутата, який просував рішення про пам’ятні роки, і є окремим від заяв польського Міноборони про військову допомогу.

Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький також заявив, що отримав запевнення від представників команди президента України Володимира Зеленського: рішення облради не набуде чинності. Це повідомлення передає позицію польського посадовця. Окремого повідомлення самої Львівської облради про скасування голосування в наведених заявах немає.

Що відомо про подальший розвиток подій

На 22 жовтня ключова відповідь щодо військової допомоги прозвучала від польського Міноборони: його речник відкинув твердження про зупинку передачі великої партії Україні. Деталі постачання відомство в цьому коментарі не оприлюднило.

Щодо рішення Львівської облради публічно висловилися обидві держави, а польська сторона повідомила про отримані дипломатичні запевнення. Подальший статус ухвалених радою рішень має бути з’ясований через повідомлення уповноважених українських органів.

Питання військової допомоги та суперечка про історичне вшанування залишаються пов’язаними в політичній дискусії. Водночас повідомлення про фактичне призупинення постачання не отримало підтвердження від польського відомства, яке відповідає за оборону.

UAPresa.com

Яка ваша реакція?

Подобається Подобається 0
Не подобається Не подобається 0
Любов Любов 0
Смішно Смішно 0
Вау Вау 0
Сумний Сумний 0
Злий Злий 0
Ахмет Таш

Ахмет Таш — журналіст, редактор і керівник турецького офісу медіагрупи UA Presa. Має досвід роботи у сфері журналістики та цифрових медіа, займається редакційною діяльністю й розвитком медійних проєктів.

Коментарі (0)

User