Чотири роки без Олексія та Раїси Вадатурських: пам’ять і спадщина

Ahmet Taş | UA Presa

МИКОЛАЇВ, УКРАЇНА — У Миколаєві 31 липня вшанували пам’ять засновника компанії «НІБУЛОН» Олексія Вадатурського та його дружини Раїси, які загинули чотири роки тому внаслідок російського ракетного удару.

Міський голова Олександр Сєнкевич назвав загибель подружжя тяжкою втратою для міста та нагадав, що Вадатурський залишався у Миколаєві навіть у найскладніший період повномасштабної війни. Його ім’я пов’язане не лише з аграрним бізнесом, а й із розвитком української зернової логістики, річкового судноплавства та суднобудування.

Миколаїв згадав подружжя Вадатурських

У четверту річницю трагедії Олександр Сєнкевич наголосив, що Олексій Вадатурський жив своєю справою і Миколаєвом, умів ухвалювати складні рішення та доводити їх до результату. За словами мера, підприємець у найважчі часи залишався поруч із колективом і продовжував працювати в місті.

«Його справа продовжується. А пам’ять про нього лишається з нами».

Разом з Олексієм Вадатурським миколаївці згадують його дружину Раїсу Михайлівну, яка загинула тієї ж ночі у родинному будинку. Компанія «НІБУЛОН» також щороку вшановує свого засновника, називаючи його життєвий шлях історією людини, яка присвятила себе розвитку півдня України та продовольчої спроможності держави.

Що сталося в ніч на 31 липня 2022 року

У ніч проти 31 липня 2022 року російські війська здійснили масований ракетний обстріл Миколаєва. Одна з ракет влучила у будинок Вадатурських у центральній частині міста. Олексій Опанасович і Раїса Михайлівна загинули.

Офіс Президента України того ж дня офіційно повідомив про загибель генерального директора «НІБУЛОНу», Героя України Олексія Вадатурського та його дружини Раїси внаслідок російського обстрілу. Для Миколаєва це стало однією з найболючіших цивільних втрат перших місяців повномасштабного вторгнення.

Вадатурський свідомо залишався у прифронтовому місті. У компанії згадували, що сама його присутність підтримувала працівників і містян: засновник великого підприємства не виїхав і продовжував керувати роботою в умовах постійної небезпеки.

Шлях від інженера до засновника «НІБУЛОНу»

Олексій Вадатурський народився 1947 року в селі Бендзари поблизу Балти на Одещині. Він здобув профільну освіту в Одеській академії харчових технологій, розпочав трудовий шлях головним енергетиком Трикратського комбінату хлібопродуктів, а згодом працював головним інженером Миколаївського обласного управління хлібопродуктів.

У 1991 році Вадатурський заснував у Миколаєві компанію «НІБУЛОН». Підприємство, що починалося в перші місяці незалежності України, за три десятиліття перетворилося на одного з найвідоміших українських виробників, зернотрейдерів і логістичних операторів.

Його підхід полягав у створенні повного ланцюга — від роботи з агровиробниками та зберігання зерна до транспортування й експорту. Вадатурський послідовно інвестував у регіони, де фермерам бракувало сучасних елеваторів і доступу до ефективної логістики.

Як він змінив зернову логістику України

Одним із головних проєктів Вадатурського стало будівництво у Миколаєві сучасного перевантажувального зернового термінала. У 2003 році компанія розпочала експорт зерна через власну інфраструктуру, а згодом почала розвивати річкові перевезення.

До 2020 року мережа «НІБУЛОНу» налічувала 26 елеваторів. Компанія створила річкові термінали на Дніпрі та Південному Бузі, замовляла баржі й буксири на українських суднобудівних підприємствах і відроджувала перевезення зерна внутрішніми водними шляхами.

Вадатурський наполягав, що флот потрібно будувати в Україні. Перше велике замовлення на 24 баржі та шість буксирів компанія розмістила на миколаївському заводі «Океан». Такий підхід давав роботу не лише аграрному сектору, а й суднобудівникам, металургам, транспортникам і портовим працівникам.

Державні відзнаки та значення для Миколаєва

У 2007 році Олексію Вадатурському присвоїли звання Героя України з врученням ордена Держави за внесок у розвиток агропромислового комплексу та соціальної сфери. У 2008 році він отримав Державну премію України в галузі архітектури за перевантажувальний термінал у Миколаєві, а у 2021 році став почесним громадянином міста.

Його діяльність виходила за межі однієї компанії. «НІБУЛОН» підтримував школи, медичні заклади, місцеві громади та інфраструктурні проєкти. Для Миколаєва Вадатурський став одним із символів сучасної підприємницької історії міста.

У 2024 році в Миколаєві відкрили меморіальну дошку на його честь, а колишню вулицю Фалєєвську перейменували на вулицю Олексія Вадатурського. У міському музеї суднобудування і флоту також проводили виставку, присвячену його внеску в аграрну логістику, флот і розвиток півдня України.

Версія цілеспрямованого удару та розслідування

Після загибелі подружжя українські посадовці припускали, що влучання могло бути не випадковим. У серпні 2022 року генеральний прокурор Андрій Костін повідомив, що однією з версій слідства є цілеспрямоване вбивство Вадатурського та його родини.

За фактом удару було відкрито провадження щодо порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним убивством. На початковому етапі слідчі оглянули місце події, призначили експертизи та опитали понад 50 свідків. Водночас версія навмисного наведення залишалася саме версією слідства, а не встановленим судом фактом.

Син подружжя Андрій Вадатурський пізніше повідомив, що залучив іноземну приватну компанію для окремого вивчення обставин загибелі батьків.

«Я хочу знати правду».

Він пояснював своє рішення бажанням встановити обставини трагедії та домогтися відповідальності причетних.

Справа Вадатурського продовжилася після його загибелі

Після трагедії керівництво «НІБУЛОНом» перейшло до Андрія Вадатурського, який до цього понад 15 років працював у компанії. Йому довелося одночасно зберігати підприємство, перебудовувати логістику через війну та продовжувати систему цінностей, закладену засновником.

Пам’ять про Олексія Вадатурського підтримують не лише меморіальні заходи. У 2025 році в Миколаєві представили документальний фільм «Хлібний капітан України», присвячений його життю, характеру та впливу на український аграрний сектор.

Через чотири роки після ракетного удару його спадщину в Миколаєві описують передусім через створену ним систему: підприємство, флот, термінали, робочі місця і переконання, що великий український бізнес може будувати довгострокові проєкти у власній країні.

Для міста 31 липня залишається днем пам’яті про Олексія та Раїсу Вадатурських — подружжя, життя якого обірвала російська ракета, але чия історія продовжує бути частиною історії Миколаєва.

UAPresa.com