Сербія може ускладнити подальші переговори України про вступ до ЄС

АХМЕТ ТАШ | UA PRESA

БРЮССЕЛЬ, БЕЛЬГІЯ — Подальше просування України до Європейського Союзу може ускладнитися через вимоги окремих держав паралельно розблокувати переговори із Сербією, чий вступний процес залишається фактично замороженим.

Формального об’єднання двох кандидатських досьє наразі не відбулося. Проте дипломати побоюються, що прихильники прискореного вступу Західних Балкан можуть пов’язати відкриття нових кластерів для України й Молдови з поступками Белграду.

Україна відкрила два з шести переговорних кластерів

Україна останніми тижнями зробила два важливі кроки у переговорах про членство. Рада ЄС 15 червня відкрила перший кластер — «Основи», до якого належать верховенство права, основоположні права, робота демократичних інституцій, державне управління та економічні критерії.

Чотирнадцятого липня сторони відкрили шостий кластер — «Зовнішні відносини». Він охоплює зовнішню торгівлю, міжнародну політику, а також питання спільної зовнішньої, безпекової та оборонної політики Євросоюзу.

Нерозпочатими залишаються переговори за чотирма напрямами: внутрішній ринок, конкурентоспроможність та інклюзивне зростання, зелений порядок денний і стала взаємопов’язаність, а також ресурси, сільське господарство та політика згуртованості. Європейська комісія вважає Україну й Молдову технічно готовими до відкриття цих кластерів, але кожне рішення потребує одностайної підтримки держав ЄС.

Чому в українському процесі з’явилася Сербія

Паралельно з просуванням України частина держав ЄС домагається прискорення європейської інтеграції Західних Балкан. Особливу увагу вони приділяють Сербії, переговори якої щодо наступного кластера не просуваються з грудня 2021 року.

Сербія є найбільшою за населенням та економікою країною Західних Балкан і має значний політичний вплив у регіоні. Водночас Чорногорія й Албанія останніми роками рухаються до членства швидше, що посилює внутрішній тиск на сербську владу.

Белград має пояснювати виборцям, чому його кандидатський процес залишається заблокованим, тоді як держави, які подали заявки значно пізніше, швидко переходять до предметних переговорів. Саме цей аргумент використовують країни, які закликають ЄС дотримуватися географічного балансу та однакового ставлення до кандидатів.

Вісім країн виступили проти нового кластера для Сербії

Європейська комісія на початку липня знову рекомендувала відкрити для Сербії кластер 3 — «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».

Комісія заявила, що Белград скасував суперечливі зміни до законів про судоустрій і досяг певного прогресу в питаннях медіасвободи, виборчого законодавства та співпраці із зовнішньополітичними структурами ЄС. Водночас Брюссель визнав, що реформи судової та прокурорської систем залишаються незавершеними.

Консенсусу серед держав-членів досягти не вдалося. Проти відкриття кластера виступили Нідерланди, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Швеція, Естонія, Латвія та Литва.

Представники цих країн висловили занепокоєння станом верховенства права в Сербії та недостатнім узгодженням її зовнішньої політики з позиціями ЄС. Белград, зокрема, не приєднався до європейських санкцій проти Росії після повномасштабного вторгнення в Україну.

Сербія водночас підтримує територіальну цілісність України, голосувала за відповідні резолюції в Організації Об’єднаних Націй і розширила політичні контакти з Києвом. Проте країна продовжує балансувати між відносинами з Європейським Союзом і традиційними зв’язками з Москвою.

Прихильники Західних Балкан вимагають рівного ставлення

До неформальної групи «Друзі Західних Балкан» належать Італія, Греція, Словаччина, Австрія, Чехія, Хорватія та Словенія. Більшість цих держав вважає, що геополітична підтримка України не повинна створювати подвійні стандарти для балканських кандидатів.

До прихильників просування Сербії також належать Франція та Іспанія. Вони підтримують позицію Єврокомісії, за якою здійснених Белградом реформ достатньо для переходу до наступного етапу переговорів.

Водночас Хорватія, попри участь у групі друзів регіону, опинилася серед восьми держав, які виступили проти негайного відкриття кластера 3 для Сербії.

Один із дипломатів ЄС пояснив Euronews, що просування одного кандидата неминуче створює політичний тиск щодо інших:

«Рух уперед на одному напрямку створює тиск для просування на іншому».

Небезпека для Києва полягає в тому, що окремі столиці можуть відмовитися підтримати нові українські кластери, доки не буде знайдено компроміс щодо Сербії. Однак станом на кінець липня такого формального пакета або прямої умови не існує.

Позиція Угорщини змінилася після виборів

Відкриття перших двох кластерів для України стало можливим після зміни влади в Угорщині. Правоцентристська партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром перемогла на парламентських виборах у квітні, завершивши 16-річне правління Віктора Орбана. У травні Мадяр обійняв посаду прем’єр-міністра.

Новий уряд розпочав переговори з Києвом щодо становища угорської меншини на Закарпатті та зняв блокування першого переговорного кластера.

Проте Будапешт не погодився одночасно відкрити всі шість напрямів. Угорська влада віддає перевагу поступовому процесу, пояснюючи це необхідністю враховувати внутрішню громадську думку та багаторічне очікування країн Західних Балкан.

За часів Орбана Угорщина вже намагалася порівнювати швидкість інтеграції Сербії та України. Після політичної зміни в Будапешті це питання втратило ідеологічний характер, але може повернутися у формі переговорів про географічний баланс розширення.

Що може статися до кінця року

Європейська комісія та Україна прагнуть відкрити решту чотирьох кластерів до завершення 2026 року. Рішення, ймовірно, розглядатимуть поетапно після завершення літньої перерви в європейських інституціях.

Єврокомісія також сподівається восени знову винести на обговорення відкриття кластера 3 для Сербії. Для позитивного рішення Белграду потрібно переконати всі держави ЄС у реальному прогресі судової реформи, свободі медіа та поступовому узгодженні зовнішньої політики з європейською.

Саме тоді може посилитися політичний торг між прихильниками прискореної інтеграції України та державами, які наполягають на одночасному просуванні Західних Балкан.

Водночас дипломати наголошують, що офіційно вступ кожного кандидата залишається індивідуальним процесом, заснованим на виконанні встановлених критеріїв. Відкриття кластера для Сербії не є юридичною передумовою для продовження переговорів з Україною.

Отже, Сербія наразі не блокує український вступ безпосередньо. Ризик полягає в можливому політичному поєднанні двох окремих досьє, яке може ускладнити досягнення одностайності серед 27 держав Євросоюзу.

UAPresa.com