Португалія дедалі більше потребує іноземних працівників

Ahmet Taş | UA Presa
ЛЕЙРІЯ, ПОРТУГАЛІЯ — Португалія дедалі більше залежить від іноземних працівників, хоча політична риторика проти мігрантів посилюється після останніх виборів і нових обмежень у міграційному законодавстві.

За даними, наведеними Deutsche Welle, у країні нині проживають близько 1,5 млн іноземців. Це приблизно 14% населення Португалії, і переважна більшість цих людей приїхала працювати. Водночас у публічному просторі дедалі частіше звучать твердження, що мігранти нібито живуть за рахунок соціальних виплат. Такі гасла використовує, зокрема, ультраправа партія Chega, чиї передвиборчі плакати залишаються помітними в різних регіонах країни.

Чому мігранти стали ключовою частиною економіки

Факти, які наводять дослідники, показують іншу картину: іноземні працівники не лише не є надмірним тягарем для соціальної системи, а й стали однією з умов її фінансової стійкості. Без їхньої праці португальський ринок послуг, будівництво, туризм і сільське господарство зіткнулися б із гострим дефіцитом робочих рук.

Португалія має одну з найшвидше старіючих демографічних структур у Європейському Союзі. Це означає, що система соціального забезпечення має дедалі більше витрат на пенсії, медичні послуги та інші виплати. Молодші іноземні працівники, які сплачують внески, допомагають утримувати баланс у цій системі.

Соціальні внески зросли у кілька разів

Дослідження Португальської обсерваторії міграції, оприлюднене міграційним агентством AIMA, свідчить, що торік близько 1,1 млн іноземців легально працювали в Португалії та сплачували внески до системи соціального страхування. За десять років кількість таких платників зросла на 447%.

Обсяг сплачених внесків збільшився ще швидше — на 763%, до майже 4,2 млрд євро. Це становить близько 14% усіх надходжень до системи соціального забезпечення. У 2025 році різниця між внесками іноземних застрахованих осіб і отриманими ними соціальними виплатами становила приблизно 3,3 млрд євро на користь системи.

Без іноземних працівників бракувало б робочих рук

Соціолог Елізіу Естанке, який багато років досліджує трудову міграцію, вважає, що Португалія вже не може ігнорувати економічну роль іноземців. За його словами, країна потребує їхніх внесків, оскільки пенсійні та медичні витрати зростають разом зі старінням населення.

Естанке наголошує, що мігранти підтримують не лише бюджет, а й повсякденне життя міст. Найбільшу групу іноземців становлять бразильці, які працюють у торгівлі, сфері послуг, доставці їжі, таксі та малому бізнесі. У багатьох магазинах, кав’ярнях і сервісних службах саме вони виконують роботу, на яку складно знайти місцевих працівників.

Історія однієї родини з Бразилії

Бразилійка Вероніка Сантос переїхала до Португалії три місяці тому. Вона працює в ресторані в місті Лейрія, а її чоловік зайнятий на будівництві. За словами Сантос, подружжя швидко знайшло роботу й не зіткнулося з нестачею вакансій.

Вона пояснює свій переїзд не лише рівнем доходів, а й питанням безпеки. У Бразилії, за її словами, зарплати нижчі, а злочинність значно вища. Португалія здається їй спокійнішою країною для життя і праці. На тлі зростання ксенофобії Сантос говорить обережно: расизм існує всюди, і вона не знає простого способу, як із ним боротися.

Популістична риторика посилює напругу

Економіст Жуан Невеш, викладач Політехнічного інституту Лейрії, вважає, що такі партії, як Chega, використовують мігрантів як зручних винуватців соціальних проблем. На його думку, ці заяви не відповідають економічній реальності.

“Без іноземних працівників деякі сектори просто мали б закритися”, — зазначив Невеш.

Він додає, що навіть суттєве підвищення зарплат не розв’язало б проблему повністю, адже місцевої робочої сили недостатньо. Португальські компанії вже зараз шукають працівників у сферах, де навантаження високе, сезонність сильна, а зарплати залишаються порівняно низькими.

Туризм і сільське господарство залежать від мігрантів

Особливо помітною залежність від іноземної праці є в туризмі, який формує близько 20% валового внутрішнього продукту країни. Готелі, ресторани, служби прибирання, транспорт і доставка значною мірою спираються на працівників з-за кордону. Без них частина бізнесу не змогла б працювати у нинішньому масштабі.

Схожа ситуація склалася в сільському господарстві. На збиранні ягід, фруктів та іншої продукції, що йде на експорт, працює багато сезонних працівників з Азії та інших регіонів. Якщо цей потік робочої сили різко скоротиться, виробники можуть втратити врожай, контракти й частину експортних доходів.

Політика короткого перебування може збільшити вразливість

Попри економічну користь міграції, у Португалії бракує довгострокової інтеграційної політики. Естанке визнає, що в попередні роки приїзд іноземців був надто слабко контрольований, а соціальна інфраструктура не встигала за змінами. У результаті в окремих районах накопичувалися житлові, трудові й соціальні проблеми, які стали ґрунтом для страхів і політичних маніпуляцій.

Однак, на думку соціолога, відповідь влади не має повторювати помилки. Ідеї скоротити дозволений період перебування мігрантів до шести місяців можуть зробити людей ще більш залежними від роботодавців. Якщо працівники прагнутимуть швидко заробити якомога більше, вони легше погоджуватимуться на погані умови, надмірні години та нижчий рівень захисту.

Португалія шукає довгострокову відповідь

Невеш також вважає, що країні потрібна послідовна міграційна стратегія, а не лише обмеження, ухвалені під тиском політичних настроїв. Він нагадує, що сама Португалія ще кілька десятиліть тому була країною еміграції: багато португальців виїжджали працювати до інших європейських держав.

Сьогодні ситуація змінилася, але історичний досвід, за словами економіста, мав би допомогти суспільству краще зрозуміти становище тих, хто приїжджає на заробітки. Поки що Португалія отримує значні податкові й соціальні надходження від іноземців, але не пропонує достатньо зрозумілої системи інтеграції та захисту.

Особливо спірним залишається питання соціальних внесків. На відміну від деяких країн, іноземні працівники, які залишають Португалію і повертаються додому, не можуть забрати сплачені внески. Ці кошти залишаються в португальській системі, підтримуючи пенсії, лікарняні та допомоги для тих, хто живе в країні.

www.uapresa.com