Анкара перед самітом НАТО: розвідка і стійкість у центрі уваги

Yusuf İnan | UA Presa
АНКАРА, ТУРЕЧЧИНА — В Анкарі напередодні 36-го саміту НАТО відбулася міжнародна програма, присвячена ролі розвідки, стійкості союзників і новим безпековим викликам.

За даними Anadolu Agency, захід “Саміт НАТО в Анкарі: розвідка і стійкість” та панель “Невидимий зв’язок НАТО: розвідка” організувала Національна розвідувальна академія Туреччини. Програма пройшла перед самітом лідерів НАТО, який Анкара прийматиме 7–8 липня 2026 року. Участь у заході взяли голова Національної розвідувальної організації Туреччини Ібрагім Калин, президент Національної розвідувальної академії професор Талха Кьосе, заступник генерального секретаря НАТО з питань розвідки та безпеки Скотт W. Брей, дипломати, науковці та експерти з безпеки.

Анкара стала майданчиком для безпекової дискусії

Міжнародна програма в Анкарі стала одним із підготовчих майданчиків перед самітом НАТО. У центрі обговорення були не лише класичні оборонні питання, а й теми, які дедалі більше визначають сучасну безпекову політику: розвідка, технології, кіберзагрози, стійкість держав, критична інфраструктура та стратегічна координація між союзниками.

Організатори винесли на обговорення питання, як НАТО має діяти в умовах, коли загрози стають багатовимірними. Сучасна безпека вже не обмежується військовою силою. Вона охоплює енергетику, економіку, інформаційний простір, цифрову інфраструктуру, суспільну згуртованість і здатність держав швидко реагувати на кризи.

Для Туреччини проведення такої програми мало і дипломатичне, і стратегічне значення. Анкара не лише прийматиме саміт Альянсу, а й прагне формувати порядок денний навколо нових понять безпеки.

Калин: НАТО залишиться ключовою опорою безпеки

Голова турецької розвідки Ібрагім Калин заявив, що світ проходить через період, у якому силова конкуренція посилюється, а загрози стають дедалі складнішими. За його словами, події від Близького Сходу до Східного Середземномор’я, від Чорного моря до європейської безпеки знову показують важливість НАТО.

Калин наголосив, що НАТО і в майбутньому залишатиметься одним із головних стовпів міжнародної архітектури безпеки. Водночас він підкреслив, що збереження ролі Альянсу неможливе без переосмислення його пріоритетів.

“НАТО, як і сьогодні, у майбутньому продовжить залишатися одним із найважливіших елементів міжнародної архітектури безпеки”, — заявив Калин.

За його словами, нова епоха вимагає від союзників стійких суспільств, сильних інституцій, ефективної розвідувальної спроможності, технологічної підготовки та спільного стратегічного мислення.

Нові загрози змінюють природу війни і розвідки

Калин окремо наголосив, що нинішнє безпекове середовище змушує по-новому розглядати саму природу війни та розвідки. У сучасному світі військові, політичні, економічні, технологічні й соціальні чинники вже не існують окремо.

Серед ключових елементів нової безпекової картини він назвав прикордонну безпеку, енергетичну безпеку, економічну стабільність, оборонну спроможність, кіберстійкість, суспільний спокій, інформаційну безпеку доби штучного інтелекту та державний суверенітет.

У цьому контексті НАТО, за словами Калина, має зберігати значення не лише через нарощування стримування, а й через зміцнення стійкості союзників. Це означає, що майбутня безпека залежатиме не тільки від кількості військових платформ або озброєння, а й від здатності держав витримувати тиск, швидко відновлюватися та діяти узгоджено.

Технології також стають центральною темою. Калин зазначив, що виробництво і використання технологій, програмні алгоритми та правове регулювання будуть серед головних викликів наступного періоду.

Україна, Близький Схід і роль Туреччини

Калин заявив, що війна Росії проти України вже давно вийшла за межі двостороннього військового конфлікту і має глобальні наслідки. Вона впливає на європейську безпеку, Чорноморський регіон, енергетичні маршрути та стратегічні розрахунки НАТО.

Він також звернув увагу на кризи на Близькому Сході. За словами Калина, безпека більше не реалізується в ізольованих сферах: різні кризи взаємно впливають одна на одну і створюють спільні наслідки.

Говорячи про повідомлення щодо домовленості між США та Іраном, Калин заявив, що Туреччина сприйняла ці новини з обережним оптимізмом. Він зазначив, що попереду складний процес переговорів щодо головних питань, а також відзначив роль країн, які сприяли цьому процесу, зокрема Пакистану, Катару і Туреччини.

Окремо Калин розкритикував політику Ізраїлю в Газі, заявивши, що порушення, окупація, анексія і агресивна лінія загрожують безпеці всього Близького Сходу.

Калин підкреслив внесок Туреччини в НАТО

Голова турецької розвідки заявив, що Туреччина з моменту вступу до НАТО в 1952 році виконує свої зобов’язання і робить конкретний внесок у стримування Альянсу, безпеку східного та південного флангів, баланс у Чорному морі, боротьбу з тероризмом і врегулювання регіональних криз.

Калин також згадав три важливі етапи в історії відносин Туреччини з НАТО: період Холодної війни, боротьбу з FETÖ та процеси, пов’язані із Сирією.

Окремо він торкнувся сирійського питання. За його словами, Сирія нині переживає етап після режиму Баас, що включає відбудову, відновлення безпеки та суспільне примирення. Калин заявив, що інтеграція сирійських курдів у нову Сирію стала одним із важливих елементів цього процесу, а Туреччина, на його думку, запропонувала найбільш реалістичний і раціональний шлях.

Він також підкреслив, що зараз із Сирії немає прямої загрози ні Туреччині, ні її сусідам, ні НАТО, але боротьба з елементами ДАЕШ триває у співпраці з сирійською розвідкою.

Скотт Брей: НАТО має реагувати на реальні загрози

Заступник генерального секретаря НАТО з питань розвідки та безпеки Скотт W. Брей заявив, що Альянс має діяти, виходячи з конкретних загроз. Він зазначив, що саміт в Анкарі може принести важливі результати.

Брей наголосив, що світ переживає серйозні зміни у сфері технологій та розвідки. За його словами, майбутній саміт матиме насичений порядок денний, а НАТО рухатиметься до побудови сильнішого Альянсу.

Він також згадав війну Росії проти України, заявивши, що Росія використовує багато різних методів для створення нестабільності. Брей підкреслив, що підтримка України триває, а загрози щодо союзників також залишаються актуальними.

Окремо він відзначив досвід Туреччини у боротьбі з тероризмом і її здатність робити важливий внесок у безпеку Альянсу. За словами Брея, НАТО щодня зміцнюється під спільною парасолькою безпеки.

Талха Кьосе: НАТО 3.0 і топова стійкість

Президент Національної розвідувальної академії Талха Кьосе заявив, що світова політика і розуміння безпеки переживають глибоку трансформацію, яка виходить за межі старих схем і звичних рефлексів.

Кьосе наголосив, що розвідка, стійкість, технології, суспільна витривалість і союзницька солідарність уже не є окремими темами. Вони стали взаємопов’язаними елементами сучасної безпеки.

Він назвав саміт НАТО в Анкарі важливим порогом, на якому буде обговорюватися новий напрям Альянсу. На його думку, програма Національної розвідувальної академії має створити інтелектуальну основу для цих дискусій.

Кьосе також використав поняття “НАТО 3.0”. За його словами, йдеться не про відмову від минулого досвіду, а про оновлення, гнучкість і поглиблення Альянсу відповідно до нового середовища загроз. Він підкреслив, що НАТО має реагувати не лише на конвенційні загрози, а й на кібербезпеку, енергетичну безпеку, критичну інфраструктуру і технологічні виклики.

Панель про розвідку і символічний подарунок

У межах програми відбулася панель “Невидимий зв’язок НАТО: розвідка”. Її модерував Талха Кьосе. У дискусії взяли участь радник президента Туреччини з питань зовнішньої політики та безпеки посол Акіф Чагатай Килич, професор-емерит Університету Акрона Джеймс Клайд Сперлінг та колишній заступник генерального секретаря НАТО з питань розвідки та безпеки Девід Метью Кеттлер.

Сперлінг заявив, що значення розвідки зростає, а її більш вільний обмін у межах НАТО може забезпечити кращі результати. Водночас він зазначив, що розвідка часто сприймається як ресурс, яким діляться лише тоді, коли є перевага і довіра.

Кеттлер у відеозверненні сказав, що розвідка допомагає визначати правильні пріоритети і формувати колективний курс дій. Він нагадав, що ще до повномасштабної війни Росії проти України розвідка дала змогу зрозуміти, що Москва готує більшу операцію.

Після відкриття програми Ібрагім Калин подарував Скотту Брею репродукцію олійної версії мозаїки Bedri Rahmi Eyüboğlu, подарованої НАТО Туреччиною у 1960 році. Оригінальна мозаїчна панель розміром 14,5 на 3,6 метра була встановлена в штаб-квартирі НАТО в Парижі, а після переїзду Альянсу до Брюсселя у 1967 році перевезена туди блоками.

Цей жест став символічним нагадуванням про історичні зв’язки Туреччини з НАТО. На тлі майбутнього саміту в Анкарі він підкреслив не лише політичний, а й культурний вимір цих відносин.

www.uapresa.com