Єрмак вийшов із СІЗО після застави у 140 млн грн

Ahmet Taş | UA Presa

КИЇВ, Україна — Колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак вийшов із СІЗО після внесення застави у 140 млн грн у межах резонансного антикорупційного розслідування.

За даними DW, заставу, визначену Вищим антикорупційним судом, було внесено 18 травня, після чого Єрмак залишив слідчий ізолятор. Йдеться про справу, пов’язану з підозрою у легалізації коштів під час реалізації проєкту елітної забудови під Києвом. Єрмак заперечує звинувачення, а його провина не доведена судом.

Застава становила 140 млн грн

Вищий антикорупційний суд раніше обрав для Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 140 млн грн. Рішення було ухвалене 14 травня. У разі внесення застави суд поклав на підозрюваного низку процесуальних обов’язків.

Серед них — прибувати за кожним викликом детектива, прокурора або суду, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, не залишати Київ, не спілкуватися з іншими підозрюваними та свідками у справі, здати паспорти для виїзду за кордон і носити електронний засіб контролю, якщо такий обов’язок буде застосований.

Українська правда раніше повідомляла, що Єрмак під час судового засідання заявляв, що не має особисто такої суми для застави та розраховує на допомогу друзів.

Єрмак залишив СІЗО після внесення коштів

Після внесення повної суми застави колишній керівник Офісу президента залишив СІЗО. За повідомленням DW, йдеться саме про заставу у 140 млн грн, яку визначив суд.

Українські медіа також повідомляли, що збір коштів для застави тривав кілька днів. Interfax-Україна з посиланням на адвоката Ігоря Фоміна писав, що станом на 15 травня кошти могли бути зібрані, однак через банківські процедури перекази не були завершені до кінця робочого тижня.

Після виходу із СІЗО Єрмак, за повідомленнями українських медіа, заявив журналістам, що перебував у платній камері, але не знає, хто саме вніс за нього заставу. Остаточна інформація про джерела коштів може залишатися предметом суспільної уваги, оскільки справа має значний політичний резонанс.

Справу пов’язують із елітною забудовою під Києвом

Розслідування стосується ймовірної легалізації коштів через проєкт елітної житлової забудови під Києвом. Reuters повідомляв, що антикорупційні органи України назвали Єрмака підозрюваним у справі, де йдеться про можливе відмивання приблизно 10,5 млн доларів через будівельний проєкт.

За даними AP, слідство пов’язує справу з імовірною легалізацією 460 млн грн через проєкт розкішної забудови поблизу Києва. У матеріалах також згадуються інші фігуранти, зокрема колишні посадовці та бізнесмени, однак усі твердження слідства мають бути перевірені судом.

Українські медіа називали цей епізод справою житлового комплексу «Династія». Суспільне повідомляло, що ВАКС обирав запобіжні заходи й іншим підозрюваним у межах цього провадження.

Єрмак заперечує звинувачення

Єрмак не визнає провину. Reuters повідомляв, що колишній керівник Офісу президента відкинув висунуті проти нього звинувачення.

У цій справі важливо зберігати юридичну точність: на цьому етапі Єрмак має статус підозрюваного, а не засудженої особи. Остаточні висновки щодо його можливої причетності або непричетності має зробити суд.

Юристи також наголошують, що внесення застави не означає завершення справи. Це лише зміна процесуального статусу перебування особи під час досудового розслідування. Слідство та судовий процес можуть тривати, а захист має право оскаржувати рішення і подавати власні докази.

Політичний резонанс справи залишається високим

Справа Єрмака має значний політичний резонанс через його колишню роль у системі влади. Він тривалий час був одним із найближчих соратників президента Володимира Зеленського та відігравав помітну роль у питаннях зовнішньої політики, переговорів і координації державного управління під час війни. Reuters називав Єрмака однією з найвпливовіших фігур у президентській адміністрації до його відставки.

AP зазначало, що справа стала частиною ширшого антикорупційного тиску на українську владу у період, коли Київ прагне демонструвати партнерам ефективність інституцій та виконання реформ у межах євроінтеграційного курсу.

Водночас у відкритих повідомленнях немає даних, які б свідчили про доведену причетність президента Зеленського до інкримінованих слідством епізодів. Політична чутливість справи пов’язана передусім із колишнім високим статусом Єрмака та його близькістю до центру ухвалення рішень.

Антикорупційні органи під увагою суспільства

Розслідування ведуть антикорупційні інституції, зокрема НАБУ та САП. ВАКС, який ухвалює рішення у справах високопосадової корупції, визначив запобіжний захід із можливістю застави.

Ці органи залишаються у фокусі уваги українського суспільства та міжнародних партнерів. Для України, яка продовжує війну проти Росії та одночасно рухається до Європейського Союзу, ефективність антикорупційної системи є одним із ключових критеріїв довіри.

Саме тому справа колишнього керівника Офісу президента буде уважно відстежуватися не лише всередині країни, а й за кордоном. Вона може стати тестом для судової системи, незалежності антикорупційних органів і здатності держави забезпечувати рівність перед законом.

Подальший процес триває

Вихід Єрмака із СІЗО після внесення застави не завершує справу. Він має виконувати покладені судом обов’язки та з’являтися за викликами слідства, прокуратури і суду.

Наступними етапами можуть стати апеляції щодо запобіжного заходу, додаткові слідчі дії, аналіз джерел застави, нові судові засідання та рішення про подальший рух справи.

До остаточного вироку суду Єрмак вважається невинуватим. Водночас сама справа вже стала однією з найгучніших політико-правових історій в Україні у 2026 році та залишатиметься в центрі уваги через поєднання антикорупційної тематики, воєнного контексту та високого статусу її фігуранта.

www.uapresa.com