США погрожують заблокувати постачання зброї Україні через PURL — FT

Ахмет Таш | UA Presa

ВАШИНГТОН, США — Адміністрація Дональда Трампа погрожує заблокувати постачання зброї Україні через програму PURL та припинити обмін розвідданими, якщо Київ не зупинить удари по російських нафтопереробних заводах.

Про це 12 жовтня повідомило британське видання Financial Times із посиланням на європейських посадовців. Реалізація погрози може обмежити доступ України до дефіцитних американських озброєнь, зокрема ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

Американські посадовці телефонують Києву та Європі

За інформацією Financial Times, представники адміністрації Трампа протягом вихідних телефонували українським посадовцям і представникам європейських держав.

Вашингтон вимагав від Києва припинити далекобійні атаки на російські нафтопереробні заводи та інші об’єкти енергетичної інфраструктури.

Європейські посадовці, які отримали такі дзвінки або були поінформовані про них, заявили, що американська сторона попередила про можливе припинення обміну розвідданими та блокування програми PURL.

«Вони телефонують до Києва… Вони телефонують усім [у Європі]».

Посадовець, якого цитує FT, повідомив, що отримав відповідний дзвінок від представника Міністерства оборони США.

Одним з українських посадовців, із якими зв’язувалися американські представники, став військовий радник президента України Павло Паліса. Раніше він командував 93-ю окремою механізованою бригадою Збройних сил України.

На момент публікації Паліса не розкривав докладного змісту розмови з американською стороною.

Білий дім відмовився підтвердити або прокоментувати інформацію про дзвінки. Офіційного рішення про припинення роботи PURL чи обміну розвідувальною інформацією також не оголошували.

Чому PURL важлива для оборони України

PURL — це скорочення від Prioritised Ukraine Requirements List, або «Перелік пріоритетних потреб України».

Програма під управлінням НАТО дає змогу союзникам України фінансувати закупівлю американської зброї та боєприпасів, які Київ визначає як першочергові.

Україна формує список найважливіших військових потреб, після чого Сполучені Штати складають пакети доступного озброєння. Країни НАТО та інші партнери погоджуються фінансувати такі пакети, а Альянс координує закупівлю й доставлення обладнання.

США безпосередньо не фінансують фонд PURL. Однак більшість переданих через механізм систем виробляють американські компанії або беруть зі складів США. Тому дозволи Вашингтона, доступність американських запасів і логістична підтримка мають вирішальне значення.

За даними НАТО, станом на червень 2026 року союзники зобов’язалися профінансувати через PURL американське військове обладнання на суму понад 6 мільярдів доларів. Постачання за погодженими пакетами вже тривають.

Через програму Україна отримує дефіцитні ракети-перехоплювачі для систем Patriot, далекобійні артилерійські боєприпаси та інші високотехнологічні американські озброєння.

У центрі тиску — удари по російських НПЗ

Головною вимогою адміністрації Трампа, за даними FT, є припинення українських атак на російські нафтопереробні заводи.

Київ розглядає такі підприємства як частину російської військової логістики та воєнної економіки. Українська влада наголошує, що НПЗ забезпечують російську армію пальним і створюють доходи, які Москва використовує для фінансування війни.

Україна застосовує далекобійні безпілотники для атак на російські нафтопереробні заводи, паливні склади та інші енергетичні об’єкти. Київ називає ці операції одним зі способів підвищення економічної ціни російського вторгнення.

Адміністрація Трампа стверджує, що українські атаки скоротили виробництво російського дизельного пального та посилили тиск на світові ціни.

Вашингтон прагне стримати зростання цін на енергоносії та забезпечити повернення російського дизельного пального на міжнародний ринок, повідомляють американські й європейські медіа.

Енергетичні експерти водночас зазначають, що удари України є лише одним із чинників. На вартість дизельного пального також впливають ризики на Близькому Сході, ситуація в Ормузькій протоці, низькі світові запаси та обмеження експорту з боку інших виробників.

Оголошення Трампа здивувало Київ

Президент США Дональд Трамп 11 жовтня оголосив, що Росія та Україна погодилися припинити взаємні атаки на енергетичну інфраструктуру.

У дописі на платформі Truth Social Трамп заявив, що енергетичне перемир’я набуло чинності негайно і що обидві сторони дали на нього згоду.

Американський президент не оприлюднив спільно підписаний документ, перелік захищених об’єктів або механізм перевірки можливих порушень.

Президент України Володимир Зеленський спочатку повідомив виданню Axios, що не знав про досягнення остаточної домовленості. Він водночас заявив про готовність підтримати взаємне припинення ударів, якщо Росія також погодиться його виконувати.

Згодом Зеленський сказав, що Збройні сили України отримали всі необхідні накази. За його словами, Київ очікує чітких деталей переговорів між США та Росією, а президент РФ Володимир Путін має виконати те, про що заявив Трамп.

Високопосадовець, близький до Зеленського, повідомив Financial Times, що до заяви американського президента в Києві ніхто не чув про енергетичне перемир’я.

Російські атаки тривали після заяви

Через кілька годин після оголошення Трампа Росія продовжила атаки на українські енергетичні об’єкти, заявила українська влада.

За словами Зеленського, російський безпілотник типу «Шахед» уразив електростанцію в Києві. Після удару в кількох районах столиці сталися перебої з електроенергією.

Пізніше російські сили атакували енергетичні об’єкти в Харківській області, зокрема харківську ТЕЦ-5. Українська влада назвала ці удари порушенням перемир’я, оголошеного Трампом.

Росія на момент публікації матеріалів FT і Deutsche Welle офіційно не підтвердила домовленість про припинення атак на енергетичну інфраструктуру.

Різні заяви Вашингтона, Києва та Москви залишили відкритим питання, чи погодилися сторони на однакові умови та коли саме домовленість мала набути чинності.

Білий дім також не відповів на запитання FT про можливу підтримку пропозиції Зеленського щодо ширшого 60-денного припинення вогню. Президент України заявляв, що така пауза дала б змогу розпочати процедури, необхідні для проведення виборів.

Блокування PURL може послабити українську ППО

Припинення постачань через PURL може безпосередньо вплинути на здатність України захищати міста та критичну інфраструктуру від балістичних ракет і масштабних атак безпілотників.

Ракети-перехоплювачі Patriot виробляють в обмеженій кількості. Попит на них серед союзників США залишається високим, а строки виготовлення та постачання можуть бути тривалими.

Україна регулярно використовує ці ракети для перехоплення російських балістичних цілей. Багато інших систем протиповітряної оборони не мають аналогічних можливостей проти ракет із високою швидкістю та складною траєкторією.

Припинення обміну розвідданими також створило б додаткові ризики. Американська інформація допомагає Україні відстежувати повітряні загрози, оцінювати пересування російських військ і планувати операції проти віддалених цілей.

Наразі невідомо, чи виконає адміністрація Трампа озвучену через дипломатичні канали погрозу. Білий дім не підтвердив повідомлення FT, а офіційного рішення про зупинення погоджених пакетів PURL не оприлюднено.

Ситуація демонструє поглиблення розбіжностей між Вашингтоном і Києвом. Україна вважає удари по російських НПЗ законним способом послаблення воєнного потенціалу Москви, тоді як адміністрація Трампа приділяє пріоритетну увагу світовим цінам на енергоносії та домовленості про припинення енергетичних атак.

Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи пов’яже Вашингтон військову допомогу з припиненням українських атак і чи погодиться Росія на взаємну та контрольовану відмову від ударів по енергетичній інфраструктурі України.

UAPresa.com