НАТО в Анкарі підтвердило статтю 5 і €70 млрд допомоги Україні

Ahmet Taş | UA Presa
АНКАРА, ТУРЕЧЧИНА — Лідери НАТО на саміті в Анкарі підтвердили відданість статті 5 Вашингтонського договору та пообіцяли Україні €70 млрд військової допомоги, обладнання і навчання у 2026 році.

Як повідомляє Karar із посиланням на підсумкову декларацію саміту, головними темами зустрічі стали колективна оборона, довгострокова загроза з боку Росії, боротьба з тероризмом, оборонні інвестиції, підтримка України, ядерна програма Ірану та свобода судноплавства в Ормузькій протоці. У документі також ідеться про модернізацію Альянсу, розширення оборонного виробництва, використання штучного інтелекту, безпілотних систем і створення трансатлантичної бойової хмарної інфраструктури.

Стаття 5 залишається основою колективної оборони

В Анкарській декларації НАТО ще раз підтвердило відданість статті 5 Вашингтонського договору, яка є основою колективної оборони Альянсу. У документі зазначено, що союзники зібралися в Анкарі, щоб підтвердити непохитну прихильність спільній обороні та трансатлантичному зв’язку.

Ключовий принцип НАТО сформульований у декларації так: напад на одного союзника розглядається як напад на всіх. Цей меседж має особливе значення на тлі війни Росії проти України, посилення безпекових ризиків у Європі та зростання нестабільності в різних регіонах.

У документі наголошується, що єдність, солідарність і спільна сила Альянсу залишаються основою миру, безпеки та добробуту майже 1 млрд громадян країн НАТО. Лідери також підтвердили прихильність до “360-градусного підходу” у сфері стримування й оборони, що означає готовність реагувати на загрози з різних напрямків і в різних сферах.

Росія і тероризм названі тривалими загрозами

У декларації Росія визначена як довгострокова загроза для євроатлантичної безпеки та стабільності. Тероризм також названо постійною загрозою для країн-союзників.

НАТО заявило, що союзники виконують Гаазьке оборонне зобов’язання у відповідь на ці виклики. За даними декларації, європейські союзники та Канада у 2025 році збільшили інвестиції в основні оборонні потреби більш ніж на $139 млрд.

У документі зазначається, що ці інвестиції мають забезпечити необхідні військові спроможності, а також зміцнити оборонно-промислову базу та стійкість Альянсу. Такий підхід показує, що НАТО розглядає оборонні витрати не лише як бюджетне питання, а як частину ширшої системи виробництва, технологій, логістики та готовності до тривалих криз.

Посилання на Росію і тероризм демонструє, що Альянс намагається одночасно реагувати на війну в Європі та ширший спектр загроз. У декларації також згадуються гібридні виклики, стратегічна конкуренція, нестабільність і повторювані шоки, які можуть впливати на безпеку союзників.

Союзники оголосили оборонні закупівлі на понад $50 млрд

Одним із найпомітніших пунктів Анкарської декларації стало оголошення про нові оборонні закупівлі на суму понад $50 млрд. Лідери НАТО заявили, що ці закупівлі мають підтримати модернізацію Альянсу та забезпечити необхідні військові спроможності.

У документі йдеться про розширення спільного виробництва, прискорення інновацій у співпраці з промисловістю та подальшу роботу над усуненням бар’єрів у торгівлі оборонною продукцією між союзниками. НАТО також планує активніше використовувати партнерства для поглиблення оборонно-промислової співпраці.

Цей розділ декларації відображає один із головних уроків війни в Україні: сучасний конфлікт потребує великих запасів боєприпасів, систем протиповітряної оборони, безпілотників, засобів зв’язку та високотехнологічного обладнання. Для цього потрібна не лише політична воля, а й промислова база, здатна швидко виробляти й постачати необхідні системи.

Сильніша Європа в межах сильнішого НАТО

Анкарська декларація також окреслює майбутнє бачення Альянсу через формулу “сильніша Європа в межах сильнішого НАТО”. У документі зазначається, що європейські союзники та Канада разом зі Сполученими Штатами беруть на себе більше відповідальності за оборону Альянсу.

НАТО підкреслює, що його система стримування й оборони базується на поєднанні ядерних, звичайних і протиракетних спроможностей. Космічні та кіберможливості також названі важливими елементами цієї архітектури.

Серед пріоритетів згадані високоточні удари великої дальності, інтегрована протиповітряна й протиракетна оборона, безпілотні системи, передові технології та розвідувальні можливості. Це свідчить про те, що НАТО готується до безпекового середовища, у якому швидкість, дані, координація та технологічна перевага матимуть дедалі більше значення.

Штучний інтелект і бойова хмара увійшли до порядку денного

Окреме місце в декларації займають штучний інтелект і трансатлантична бойова хмара. НАТО заявило, що союзники інвестують у здатність розгортати, підтримувати та тривалий час забезпечувати свої збройні сили.

У документі зазначено, що Альянс розвиватиме сумісну трансатлантичну бойову хмару та впроваджуватиме потужні моделі штучного інтелекту. У військовому контексті бойова хмара означає цифрову інфраструктуру, яка дозволяє різним силам, сенсорам, платформам і системам озброєння швидко обмінюватися інформацією.

Такі системи можуть допомогти командирам швидше ухвалювати рішення, підвищити точність дій і забезпечити координацію між сухопутними, повітряними, морськими, кібернетичними та космічними компонентами. Для НАТО це особливо важливо, адже Альянс об’єднує багато національних армій із різними системами та процедурами.

Україна отримає €70 млрд підтримки у 2026 році

Україна стала одним із центральних пунктів Анкарської декларації. Лідери НАТО заявили, що Україна робить внесок у трансатлантичну безпеку, і підтвердили підтримку її свободи, суверенітету та територіальної цілісності.

У документі зазначено, що європейські союзники та Канада вже фінансують значну частину безпекової допомоги Україні через двосторонні та багатосторонні механізми. НАТО також наголосило, що ця підтримка має бути справедливою, передбачуваною та стійкою в довгостроковій перспективі.

На 2026 рік союзники пообіцяли надати Україні €70 млрд у вигляді військового обладнання, допомоги та навчання. Також у декларації підтверджено намір зберегти щонайменше такий самий рівень підтримки у 2027 році.

Це рішення має важливе політичне значення. Для Києва воно означає сигнал про продовження підтримки з боку союзників. Для Москви — повідомлення, що НАТО не планує відмовлятися від допомоги Україні, навіть якщо війна залишатиметься тривалою і витратною.

Ірану адресовано заклик щодо Ормузької протоки

В Анкарській декларації також згадується Іран. Лідери НАТО заявили, що Іран ніколи не повинен мати ядерної зброї, і закликали Тегеран повністю поважати свободу судноплавства в Ормузькій протоці.

Ормузька протока є одним із найважливіших морських шляхів для світових енергетичних поставок. Будь-яке загострення в цьому районі може вплинути на нафтові ринки, торговельні маршрути та глобальну економічну стабільність.

Згадка про Іран і Ормузьку протоку показує, що безпековий порядок денний НАТО не обмежується лише Європою. Альянс також враховує ризики, пов’язані з ядерним нерозповсюдженням, морською безпекою, енергетичними маршрутами та регіональною нестабільністю.

Туреччині подякували за прийом саміту

Наприкінці декларації лідери НАТО подякували Туреччині за проведення саміту в Анкарі та висловили вдячність за гостинність.

Анкарська декларація об’єднала кілька ключових напрямів: підтвердження статті 5, нові оборонні закупівлі, посилення ролі Європи в НАТО, розвиток передових військових технологій і довгострокову підтримку України.

Документ показує, що Альянс готується до безпекового середовища, у якому війна Росії проти України, регіональні кризи, промисловий тиск і технологічні зміни залишатимуться головними викликами. Головний сигнал саміту полягає в тому, що НАТО прагне зберегти єдність, наростити військові можливості та забезпечити Україні більш передбачувану підтримку.

UAPresa.com