Захарова: Британські військові об’єкти можуть стати цілями Росії

Ahmet Taş | UA Presa

МОСКВА, РОСІЯ — Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що Москва може розглядати британські військові об’єкти та техніку, зокрема за межами України, як потенційні цілі у відповідь на удари по російській території із застосуванням британської зброї.

Як передає Anadolu Ajansı, Захарова зробила заяву 27 серпня під час щотижневого брифінгу в Москві. Вона також виступила проти можливого розміщення військових НАТО в Україні, заявила про відсутність нових пропозицій Києва щодо мирних переговорів та висунула низку звинувачень на адресу західних держав.

Твердження російської сторони щодо характеру українських ударів і відповідальності західних держав у наведеному повідомленні не супроводжувалися незалежними доказами.

Захарова попередила Лондон щодо британської зброї

Захарова звинуватила Францію, Велику Британію та Німеччину в ескалації війни та заявила, що передача Україні західних систем озброєнь, на думку Москви, робить ці держави відповідальними за удари по російській території.

Окремо вона зосередилася на Великій Британії, яка з 2023 року постачає Україні крилаті ракети Storm Shadow.

За словами речниці МЗС РФ, Лондон нібито також планує передавати Києву інформацію, необхідну для виробництва таких ракет.

Захарова заявила, що у відповідь на застосування британської зброї проти території Росії Москва може розглядати як цілі британські військові об’єкти та техніку не лише в Україні.

«У відповідь можуть бути уражені британські військові об’єкти та техніка, розташовані в Україні та за її межами», — заявила Захарова.

У наведеному Anadolu Ajansı повідомленні не уточнюється, про які саме об’єкти за межами України йдеться і чи означає ця заява наявність конкретних російських військових планів.

Москва виступила проти можливого розміщення військ НАТО

Захарова також прокоментувала дискусії щодо можливої присутності західних військових сил в Україні.

Вона заявила, що Росія не прийме розміщення іноземних військових контингентів, які могли б бути пов’язані з країнами НАТО.

За її словами, такі сили Москва вважатиме «законними військовими цілями».

Російська сторона протягом війни неодноразово виступала проти прямої військової присутності країн НАТО на території України, розглядаючи її як подальшу ескалацію конфлікту.

Водночас окремі європейські країни в різні періоди обговорювали можливість надання Україні післявоєнних гарантій безпеки, зокрема потенційної присутності міжнародних сил. Конкретний формат таких механізмів залишається предметом політичних дискусій.

Росія заявляє, що не отримала нової пропозиції від Києва

Під час брифінгу Захарова також торкнулася можливого відновлення російсько-українських переговорів.

Вона прокоментувала повідомлення про те, що представники України та Росії можуть знову зустрітися у вересні.

Захарова сказала, що не може підтвердити проведення такої зустрічі, і заявила, що Москва не отримала від української сторони нових пропозицій щодо врегулювання війни.

За її словами, частина заяв Києва щодо переговорного процесу, на думку російської сторони, робиться для створення «медійного ефекту».

Заява не означає офіційного припинення дипломатичних контактів, однак свідчить про те, що станом на момент брифінгу Москва публічно не підтверджувала новий раунд переговорів.

Захарова висунула звинувачення щодо Запорізької АЕС

Ще одним питанням брифінгу стала ситуація навколо Запорізької атомної електростанції та міста Енергодар.

Захарова заявила, що українські сили нібито здійснюють атаки на район атомної станції, та звинуватила Київ у створенні загрози ядерній безпеці.

Російська представниця назвала дії української сторони «ядерним шантажем».

У наведеному матеріалі Anadolu Ajansı немає незалежного підтвердження цих тверджень.

Запорізька АЕС залишається одним із найбільш чутливих об’єктів війни. Станція перебуває під російським контролем, тоді як Україна та Росія протягом тривалого часу взаємно звинувачують одна одну в діях, які можуть створювати ризики для ядерної безпеки.

Москва розкритикувала президента Фінляндії Стубба

Захарова також різко відреагувала на висловлювання президента Фінляндії Александера Стубба щодо українських ударів по російській інфраструктурі.

За версією російської сторони, Стубб підтримав удари, спрямовані на збільшення економічної та військової вартості війни для Росії.

Захарова поставила питання, чи поширюється така підтримка на атаки проти цивільних об’єктів, і використала щодо фінського президента різку характеристику.

Вона також заявила, що Москва відповідатиме на дії Фінляндії та інших країн, які Росія офіційно відносить до категорії «недружніх держав».

Ці заяви прозвучали на тлі тривалого погіршення російсько-фінських відносин після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та вступу Фінляндії до НАТО.

Заяви торкнулися також Вірменії та Сирії

Під час того ж брифінгу Захарова прокоментувала ситуацію у Вірменії.

Вона звинуватила Європейський Союз у використанні Єревана проти Росії та критично оцінила прагнення Вірменії одночасно залишатися членом Євразійського економічного союзу й поглиблювати відносини з ЄС.

Окремо речниця МЗС Росії прокоментувала ситуацію навколо колишнього сирійського лідера Башара Асада.

Після повідомлень про рішення суду в Дамаску щодо Асада, його брата Махера Асада та інших фігурантів Захарова заявила, що рішення Москви прийняти колишнього сирійського керівника мало, за версією російської сторони, гуманітарні, а не політичні мотиви.

Вона стверджувала, що після зміни влади в Сирії життю Асада та членів його родини загрожувала небезпека.

Основним міжнародним сигналом брифінгу, однак, стала заява щодо Великої Британії. Вперше в наведеному повідомленні російська сторона сформулювала погрозу таким чином, що потенційна відповідь за застосування британської зброї може стосуватися британських військових об’єктів за межами України.

При цьому Захарова не назвала конкретних місць, термінів або військових планів. Тому її слова на цьому етапі слід розглядати як публічне попередження та позицію російського зовнішньополітичного відомства, а не як підтвердження вже ухваленого рішення про удар.

UAPresa.com