Відстрочка для батьків немовлят в Україні викликала суперечки

Ahmet Taş | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА — Запропонована в Україні річна відстрочка від мобілізації для чоловіків, які мають дитину віком до одного року, викликала дискусію серед родин військовослужбовців, які вимагають також вирішити питання тривалої служби та демобілізації.

Ініціатива передбачена законопроєктом №15541, зареєстрованим у Верховній Раді. Її автори пояснюють необхідність змін тим, що батько має брати участь у догляді за новонародженою дитиною та підтримувати матір протягом першого року після пологів. Водночас дружини військових, які роками перебувають на службі, ставлять питання про рівність таких підходів.

Що передбачає законопроєкт №15541

Згідно з даними Верховної Ради, законопроєкт №15541 був зареєстрований 21 серпня 2026 року. Ініціатором документа є народний депутат України Олексій Гончаренко.

Документ пропонує внести зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка визначає категорії громадян, що мають право на відстрочку від призову під час мобілізації.

Пропонується надати право на відстрочку чоловікам, які мають дитину віком до одного року. У разі ухвалення законопроєкту така відстрочка діятиме протягом одного року.

Гончаренко пояснював ініціативу необхідністю забезпечити участь батька у догляді за немовлям та надати матері додаткову підтримку в перший рік після народження дитини.

Станом на 25 серпня законопроєкт не ухвалений і нова норма не набула чинності. Документ перебуває на розгляді Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Родини військових говорять про нерівність

Ініціатива отримала неоднозначну реакцію серед українців. За даними TSN, особливо гостро на неї відреагували деякі дружини військовослужбовців, чоловіки яких тривалий час перебувають у Силах оборони.

Жінки звертають увагу на те, що багато з них проходили вагітність, народжували дітей і доглядали за немовлятами фактично без постійної присутності чоловіків, оскільки ті перебували на військовій службі.

Одна з користувачок соціальних мереж, слова якої наводить TSN, повідомила, що її чоловік повернувся в Україну з-за кордону на початку повномасштабної війни та вже близько п’яти років служить у війську.

На цьому тлі частина родин військових ставить питання: якщо присутність батька протягом першого року життя дитини визнається достатньо важливою підставою для відстрочки, чи повинні аналогічні гарантії поширюватися і на чоловіків, які вже проходять службу.

При цьому реакції у соціальних мережах не можуть розглядатися як репрезентативне опитування всього українського суспільства. Однак вони демонструють ширшу проблему — пошук балансу між потребами армії та правами родин військовослужбовців.

Відстрочка не означає автоматичної демобілізації

Одним із ключових питань залишається можливість застосування майбутньої норми до чоловіків, які вже служать у Збройних силах України або інших підрозділах Сил оборони.

У зареєстрованій ініціативі йдеться насамперед про відстрочку від призову під час мобілізації, а не про автоматичне звільнення зі служби військовослужбовців, у яких народилася дитина.

Це юридично різні механізми. Відстрочка дозволяє громадянину, який ще не був мобілізований, певний час не підлягати призову за наявності встановленої законом підстави. Демобілізація або звільнення з військової служби регулюються іншими нормами.

Саме тому обговорення законопроєкту швидко вийшло за межі питання про догляд за новонародженими. Родини військових знову порушують тему граничних строків служби, регулярних відпусток та зрозумілого механізму звільнення для тих, хто перебуває у війську протягом тривалого часу.

Військові родини вимагають чітких правил служби

Серед вимог, які звучать у дискусії, — встановлення більш передбачуваних строків проходження військової служби, гарантованих відпусток і зрозумілих умов для демобілізації або заміни військовослужбовців, які тривалий час перебувають у бойових підрозділах.

Частина користувачів наголошує, що діти чинних військовослужбовців так само потребують участі батька у вихованні, як і діти чоловіків, які ще не були мобілізовані.

За даними TSN, у коментарях до ініціативи звучали заклики до влади спочатку визначити, яким чином можна забезпечити ротацію або звільнення зі служби людей, які перебувають у війську протягом кількох років.

Таким чином, законопроєкт №15541 став частиною значно ширшої суспільної дискусії щодо того, як держава має одночасно забезпечувати необхідну чисельність Сил оборони та соціальні гарантії для військовослужбовців і їхніх родин.

Юристи оцінюють демографічний ефект і ризики

Адвокатка Діна Дрижакова, коментуючи ініціативу для TSN, зазначила, що запровадження такої відстрочки може мати позитивний ефект з точки зору підтримки материнства, батьківства та демографічної політики.

За її оцінкою, участь батька у догляді за дитиною протягом першого року життя може сприяти підтримці сімей із новонародженими.

Водночас розширення переліку підстав для відстрочки неминуче порушує питання щодо кадрових потреб Сил оборони. Якщо кількість категорій громадян, які не підлягають мобілізації, збільшується, держава має враховувати, за рахунок яких інших груп буде забезпечуватися необхідне поповнення війська.

Окремо виникає дискусія щодо справедливості критеріїв. Будь-яка нова пільга для однієї категорії громадян може спричинити питання від інших груп, які також мають складні сімейні або соціальні обставини.

Що відбувається з дискусією про вік мобілізації

Паралельно в Україні триває окрема дискусія щодо мобілізації чоловіків старшого віку.

Секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко повідомляв, що обговорюється можливість обмежити мобілізацію чоловіків віком понад 50 або 55 років, якщо вони не мають військово-облікової спеціальності, якої потребують Сили оборони.

Це не означає зниження верхньої межі мобілізаційного віку з 60 до 50–55 років. Йдеться про можливе обмеження фактичного призову старших вікових категорій залежно від потреб війська та спеціальності конкретної людини.

Остаточного рішення з цього питання наразі немає.

Так само українська влада спростовувала повідомлення про підготовку обов’язкової мобілізації жінок. Представники Центру протидії дезінформації при РНБО наголошували, що участь українських жінок у військовій службі залишається добровільною, за винятком встановлених законом правил військового обліку для окремих професій.

Подальша доля законопроєкту №15541 залежатиме від висновків профільного комітету та рішення Верховної Ради. До його можливого ухвалення чоловіки, які мають дитину віком до одного року, не отримують автоматично нового права на річну відстрочку лише на підставі цієї законодавчої ініціативи.

UAPresa.com