Коаліція охочих збирається в Києві: гарантії безпеки для України

Ахмет Таш | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА — Лідери Коаліції охочих зберуться 24 серпня в Києві, щоб підтвердити підтримку України, просунути роботу над довгостроковими гарантіями безпеки та обговорити подальший тиск на Росію.

Зустріч відбудеться в День Незалежності України, коли країна відзначатиме 35-ту річницю проголошення незалежності від Радянського Союзу. На тлі триваючих російських ударів дата надає переговорам не лише дипломатичного, а й виразного символічного значення.

За даними Reuters, засідання пройде у гібридному форматі. Президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц спільно головуватимуть на зустрічі, а Президент України Володимир Зеленський братиме участь у переговорах у Києві.

Макрон, Бернем і Мерц головуватимуть на зустрічі

Частина союзників України прибуде до столиці особисто, інші долучаться дистанційно.

Президент Європейської ради Антоніу Кошта планує взяти участь у засіданні безпосередньо в Києві. НАТО буде представлене в режимі відеозв’язку заступницею генерального секретаря Альянсу Радмілою Шекерінською.

Єлисейський палац заявив, що союзники мають намір знову підтвердити рішучість посилювати підтримку України, щоб вона могла захищатися від російської агресії.

Коаліція охочих сформувалася як майданчик для держав, готових координувати військову, політичну та фінансову підтримку Києва, а також працювати над моделлю безпеки для України після можливого припинення вогню.

На попередньому великому засіданні в Парижі 13 липня були представлені 40 держав, а Молдова та Північна Македонія приєдналися до формату. Це була вже 15-та зустріч Коаліції від часу її створення у лютому 2025 року.

Гарантії безпеки мають працювати й після припинення вогню

Одним із головних питань київської зустрічі стане майбутня система гарантій безпеки для України.

Йдеться не лише про досягнення можливого припинення вогню. Європейські союзники намагаються створити механізм, який зменшив би ризик нового російського нападу після завершення активної фази війни.

У попередніх документах Коаліції йшлося про довгострокову підтримку Збройних сил України, стабільні поставки озброєнь, розвиток оборонної промисловості, підготовку механізмів моніторингу можливого перемир’я та спроможність партнерів швидко реагувати у разі повторної агресії.

На паризькому засіданні 13 липня учасники Коаліції заявили, що їхня мета — прискорити рух до справедливого та тривалого миру, одночасно зберігаючи здатність України захищати свій суверенітет і територіальну цілісність.

Таким чином, формат поступово переходить від координації допомоги під час війни до обговорення майбутньої архітектури європейської безпеки.

Тиск на Росію та її «тіньовий флот» залишаються в порядку денному

Ще одним напрямом переговорів стане економічний тиск на Москву.

Як повідомляв Euronews із посиланням на французьку сторону, лідери мають обговорити скоординовані заходи, спрямовані на обмеження ресурсів, які дозволяють Росії продовжувати війну.

Особлива увага приділяється так званому російському «тіньовому флоту» — мережі танкерів, яку західні держави пов’язують із транспортуванням російської нафти в обхід частини санкцій та інших обмежень.

Для Києва питання залишається принциповим: військова підтримка України має супроводжуватися скороченням доходів, які Росія може спрямовувати на виробництво ракет, безпілотників та іншої військової техніки.

На тлі продовження масованих російських атак союзники також обговорюють посилення української протиповітряної оборони. 22 серпня Зеленський повідомив після розмови з Макроном, що Франція погодилася прискорити поставки засобів ППО та ракет-перехоплювачів і працювати з партнерами щодо додаткових систем Patriot.

ЄС виділив Україні кредитну програму на €90 млрд

Дипломатичні переговори підкріплюються масштабними фінансовими рішеннями.

Рада Європейського Союзу у квітні остаточно затвердила кредитну програму Ukraine Support Loan обсягом €90 млрд, призначену для фінансування найнагальніших бюджетних і оборонних потреб України у 2026–2027 роках.

Орієнтовно:

• €60 млрд мають бути спрямовані на військову допомогу та розвиток оборонно-промислових спроможностей України;
• €30 млрд — на економічну та бюджетну підтримку.

У липні Велика Британія приєдналася до програми. Це дозволяє Україні використовувати кошти кредиту також для закупівель у британських оборонних виробників.

Для Європи ця програма має подвійне значення: вона підтримує здатність України продовжувати оборону та одночасно стимулює розвиток українського й європейського оборонно-промислового комплексу.

Нова антибалістична коаліція має посилити захист українських міст

Ще одним важливим напрямом співпраці стала протиракетна оборона.

13 липня Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Україна та Велика Британія оголосили про створення Інтегрованої антибалістичної коаліції.

Її флагманський проєкт FREYJA має прискорити створення європейських можливостей для перехоплення балістичних ракет та сформувати ширшу інтегровану систему протиракетної оборони.

Офіс Президента України повідомляв, що програма має поєднати держави, оборонні компанії та український бойовий досвід, накопичений під час протидії російським ракетним атакам.

Для України ця тема набуває особливого значення через постійні удари Росії по містах, енергетичній системі та цивільній інфраструктурі.

Саме тому ППО та протиракетна оборона можуть стати одними з центральних практичних тем засідання Коаліції в Києві.

Зустріч у День Незалежності матиме символічний сигнал для Москви

Вибір 24 серпня для зустрічі має очевидний політичний підтекст.

Саме цього дня 1991 року Україна проголосила незалежність від Радянського Союзу. Через 35 років керівники держав-партнерів знову зберуться в Києві в умовах війни, яку Росія розпочала проти української державності.

Для української влади присутність міжнародних лідерів у столиці є демонстрацією того, що, попри російські атаки, Україна залишається частиною ширшої європейської системи безпеки.

Для партнерів Києва це можливість надіслати Москві сигнал, що підтримка України не обмежується реагуванням на поточні бойові дії.

Коаліція дедалі більше концентрується на двох паралельних сценаріях.

Якщо дипломатичні зусилля приведуть до припинення вогню, партнери мають створити такі гарантії, які зроблять нову російську агресію максимально дорогою та ризикованою.

Якщо війна продовжиться, Україні необхідно забезпечити достатню кількість систем ППО, боєприпасів, фінансування та оборонних виробничих потужностей для тривалого опору.

Саме між цими двома завданнями — підготовкою до миру та готовністю продовжувати оборону — формується нинішня стратегія Коаліції охочих.

Рішення, які обговорюватимуть у Києві 24 серпня, тому стосуватимуться не лише наступних місяців війни. Вони можуть визначити, якою буде система безпеки України і значної частини Європи після завершення бойових дій.

UAPresa.com