AK Parti виповнилося 25 років: чверть століття в політиці Туреччини

Ahmet Taş | UA Presa

АНКАРА, ТУРЕЧЧИНА — Партія справедливості та розвитку Туреччини — AK Parti — 14 серпня відзначає 25 років від дня заснування, завершуючи чверть століття, протягом якого вона залишалася одним із головних центрів політичної влади в країні.

Партія була створена 14 серпня 2001 року під керівництвом Реджепа Таїпа Ердогана, а вже через 15 місяців перемогла на парламентських виборах. За даними, зібраними Anadolu Agency, відтоді AK Parti посідала перше місце на всіх загальних парламентських виборах, у яких брала участь.

Від заснування до влади — за 15 місяців

AK Parti увійшла в політичне життя Туреччини як 39-та політична партія країни.

Її створення пов’язане з політичним рухом навколо колишнього мера Стамбула Реджепа Таїпа Ердогана.

Під час оголошення про заснування партії Ердоган заявив, що від цього моменту «в Туреччині вже нічого не буде так, як раніше». У подальші роки ця фраза стала одним із символів початку нового політичного періоду.

16 серпня 2001 року, після завершення організаційного процесу, Ердогана одноголосно обрали головою партії.

Перші загальні вибори для AK Parti відбулися 3 листопада 2002 року.

Партія отримала 34,28% голосів та посіла перше місце. Через політичну заборону Ердоган тоді не міг бути депутатом, тому 58-й уряд Турецької Республіки очолив Абдулла Гюль.

Ердоган повернувся до парламенту і став прем’єр-міністром

Після внесення змін до законодавства політичне обмеження для Ердогана було скасоване.

9 березня 2003 року він був обраний депутатом на повторних виборах у провінції Сіїрт і увійшов до Великих національних зборів Туреччини.

Після відставки уряду Абдулли Гюля тодішній президент Ахмет Недждет Сезер доручив Ердогану сформувати новий кабінет.

15 березня 2003 року було створено 59-й уряд Туреччини, а Ердоган став прем’єр-міністром.

Першим великим виборчим випробуванням після цього стали місцеві вибори 2004 року.

AK Parti набрала близько 41,7% голосів та отримала керівництво великою кількістю муніципалітетів.

На парламентських виборах 2007 року партія збільшила підтримку до 46,58% і зберегла можливість формувати уряд самостійно.

У 2008 році партія опинилася під загрозою закриття

Одним із найгостріших політико-правових процесів для AK Parti стала справа про її можливе закриття у 2008 році.

Тодішній генеральний прокурор Касаційного суду Абдуррахман Ялчинкая подав до Конституційного суду позов із вимогою закрити партію та запровадити п’ятирічну політичну заборону для 71 особи, серед яких були президент Абдулла Гюль і прем’єр-міністр Ердоган.

Конституційний суд прийняв справу до розгляду 31 березня 2008 року.

30 липня суд оголосив рішення.

Шестеро суддів проголосували за закриття партії, п’ятеро — проти. Однак необхідної конституційної більшості для ліквідації партії не було досягнуто.

Таким чином, AK Parti продовжила політичну діяльність.

Референдуми та перехід до нової системи правління

Важливим етапом стали конституційні реформи.

На референдумі 2010 року пакет змін до Конституції 1982 року підтримали 57,88% виборців.

На парламентських виборах 2011 року AK Parti отримала 49,83% голосів, що стало одним із найвищих результатів у її історії.

У 2014 році відбулася ще одна важлива зміна.

10 серпня Реджеп Таїп Ердоган переміг на президентських виборах із результатом 51,79% та став першим президентом Туреччини, обраним безпосередньо громадянами.

Після його переходу на посаду президента керівництво AK Parti перейшло до Ахмета Давутоглу.

У 2016 році головою партії став Біналі Їлдирим, який сформував 65-й уряд та обійняв посаду прем’єр-міністра.

15 липня і формування Народного альянсу

Спроба державного перевороту 15 липня 2016 року стала одним із найважливіших епізодів сучасної політичної історії Туреччини.

Турецька влада покладає відповідальність за спробу перевороту на рух Фетхуллаха Гюлена, який Анкара визначає як терористичну організацію FETÖ.

Президент Ердоган закликав громадян вийти на площі та до аеропортів.

Після невдалої спроби перевороту політична співпраця між AK Parti та Партією націоналістичного руху — MHP — посилилася.

Згодом ця співпраця стала основою Народного альянсу — Cumhur İttifakı.

16 квітня 2017 року в Туреччині відбувся новий конституційний референдум. За зміни проголосували 51,41%, проти — 48,59%.

Результат відкрив шлях до переходу від парламентської системи до президентської моделі правління.

Також було скасовано положення, яке вимагало від обраного президента припиняти членство в політичній партії.

Після цього Ердоган повернувся до AK Parti та в травні 2017 року знову став її головою.

25 років у центрі турецької політики

За чверть століття AK Parti пройшла шлях від нової політичної сили до партії, яка протягом десятиліть визначала склад урядів і напрямок державної політики.

За цей період з її лав вийшли прем’єр-міністри та президенти, а сама партія стала ключовим учасником конституційних реформ, виборчих кампаній, зовнішньополітичних змін і трансформації системи державного управління.

Прихильники AK Parti пов’язують її правління з масштабними інфраструктурними проєктами, розвитком системи охорони здоров’я, транспортної мережі, оборонної промисловості та більш активною зовнішньою політикою Туреччини.

Критики, своєю чергою, зосереджують увагу на питаннях незалежності державних інституцій, стані економіки, верховенстві права, демократичних стандартах і концентрації виконавчої влади.

Таким чином, оцінки 25-річного періоду суттєво відрізняються залежно від політичної позиції.

Ювілейна програма відбудеться в Анкарі

До 25-річчя заснування партії заплановано спеціальну програму в столичному парку Başkent Millet Bahçesi в Анкарі.

Очікується участь президента і голови AK Parti Реджепа Таїпа Ердогана.

Ювілей для партії є не лише приводом підбити підсумки чверті століття, а й можливістю окреслити майбутній політичний курс.

AK Parti входить у своє 25-річчя в умовах нових економічних викликів, зміни поведінки виборців та складної регіональної й міжнародної ситуації.

Партія, яка була створена 14 серпня 2001 року і вже в листопаді 2002-го прийшла до влади, залишається одним із центральних політичних акторів сучасної Туреччини.

UAPresa.com