Німеччина посилює захист від дронів після інциденту в Лейпцигу

Ahmet Taş | UA Presa

БЕРЛІН, НІМЕЧЧИНА — Виявлення безпілотника з вибухівкою в аеропорту Лейпциг/Галле знову поставило під сумнів здатність Німеччини своєчасно виявляти та нейтралізовувати небезпечні дрони, особливо ті, що летять низько і повільно.

Як повідомляє DW Türkçe, уряд Німеччини планує суттєво розширити систему протидії безпілотникам. Водночас експерти вказують на недостатню мережу сенсорів, нестачу сучасних засобів нейтралізації та складний розподіл повноважень між федеральними й земельними органами безпеки.

Дрон із вибухівкою в аеропорту Лейпциг/Галле спричинив розслідування

Причиною нової хвилі дискусій став інцидент у міжнародному аеропорту Лейпциг/Галле на сході Німеччини.

За даними DW Türkçe, безпілотник, який, як повідомляється, ніс вибухівку, зміг дістатися до території аеропорту та протягом тривалого часу залишався непоміченим.

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт після інциденту заявив про можливий сценарій «гібридної атаки», за яким, на його думку, могли стояти іноземні сили.

Через повідомлення про те, що дрон був знайдений поблизу українського транспортного літака Antonov, підозри в німецьких дискусіях зосередилися на Росії. Однак відповідальність за інцидент не встановлена, і ці припущення не є підтвердженим фактом.

Федеральна прокуратура Німеччини проводить офіційне розслідування.

Подія поставила перед органами безпеки принципове питання: як потенційно небезпечний безпілотник зміг безперешкодно потрапити на територію великого аеропорту і залишитися там непоміченим.

У 2025 році зафіксували понад тисячу підозрілих польотів дронів

Проблема невідомих або несанкціонованих БПЛА для Німеччини не є новою.

За інформацією Федерального відомства кримінальної поліції, у 2025 році в країні було зафіксовано понад тисячу підозрілих польотів безпілотників.

Дрони неодноразово помічали над аеропортами, портами, промисловими підприємствами та військовими об’єктами.

У жовтні минулого року поява безпілотників поблизу аеропорту Мюнхена призвела до багатогодинного припинення авіасполучення, через що значна кількість пасажирів була змушена залишатися в терміналах.

Експерт із безпеки Ніко Ланге заявив DW, що німецькі аеропорти досі не мають достатньої мережі сенсорів для виявлення всіх типів БПЛА.

Особливо складними для нинішніх систем залишаються невеликі дрони, які летять на малій висоті та з низькою швидкістю.

Європейська галузева організація UAV DACH також протягом тривалого часу попереджає про ці слабкі місця.

Її голова правління Геральд Віссель зазначив, що можливість дрона непомітно дістатися безпосередньо до перону аеропорту демонструє основну проблему німецької системи захисту.

Експерти вимагають контролю низьковисотного повітряного простору

UAV DACH закликає створити в Німеччині реальну картину ситуації у повітряному просторі на малих висотах у режимі реального часу.

Організація також пропонує зробити обов’язковою електронну ідентифікацію всіх користувачів такого повітряного простору за допомогою системи ADS-L.

ADS-L — це радіотехнологія, яка дозволяє електронно ідентифікувати дрони та робити їх видимими для систем спостереження.

Це могло б допомогти органам безпеки швидше відрізняти законно зареєстровані апарати від невідомих або потенційно небезпечних БПЛА.

Однак фахівці наголошують, що проблема полягає не лише в техніці.

Дрони можуть долати значну відстань за короткий час, тому рішення про їхнє відстеження або нейтралізацію іноді потрібно ухвалювати протягом кількох хвилин.

Саме тут федеральна система Німеччини створює додаткові труднощі.

Розподіл повноважень між 16 землями ускладнює швидку реакцію

У Німеччині внутрішня безпека значною мірою належить до компетенції федеральних земель.

Коли з’являється підозрілий дрон, відповідальність спочатку часто лежить на поліції відповідної землі. Загалом у країні діють 16 окремих земельних поліцейських структур.

Федеральна поліція може втручатися, коли інцидент стосується великих аеропортів, залізничної інфраструктури або інших об’єктів федеральної відповідальності.

Експерти та частина опозиції в Бундестазі давно вимагають чіткішого розподілу компетенцій.

Депутатка від «Зелених» Ірене Міхаліч, яка має поліцейську підготовку, заявила, що плутанина з повноваженнями у сфері захисту від дронів становить серйозну загрозу внутрішній безпеці.

Деякі політичні сили пропонують надати Федеральній поліції провідну роль у боротьбі з БПЛА.

У грудні 2025 року для Федеральної поліції вже було створено спеціальний підрозділ протидії дронам.

Спочатку планувалося розмістити 130 співробітників у чотирьох пунктах. Після інциденту в Лейпцигу Міністерство внутрішніх справ вирішило збільшити структуру до 300 працівників у восьми пунктах.

Спільний центр протидії дронам не розв’язує проблему сам по собі

У грудні в Берліні також почав працювати Спільний центр протидії дронам — GDAZ.

До нього цілодобово надходить інформація від Федеральної поліції, поліції земель, спецслужб і Бундесверу.

Мета центру — створити спільну картину загроз і забезпечити швидший обмін інформацією між різними структурами.

Проте випадок у Лейпцигу показав обмеження такого підходу.

Навіть ефективний обмін даними мало допомагає, якщо сам безпілотник не виявляється сенсорами або на місці немає засобів для його нейтралізації.

Речник незалежної Робочої групи з критичної інфраструктури Мануель Атуг заявив DW, що широко анонсовані системи в аеропортах переважно призначені лише для виявлення.

За його словами, вони досі не продемонстрували можливості регулярно нейтралізовувати небезпечні БПЛА, а в окремих аеропортах навіть системи виявлення ще не встановлені.

Коли Бундесвер має право збити дрон

Після інциденту знову пролунали заклики активніше залучати німецьку армію до захисту цивільної інфраструктури.

Прем’єр-міністр землі Шлезвіг-Гольштейн Даніель Гюнтер від ХДС запропонував використовувати Бундесвер для захисту аеропортів від БПЛА.

Міністерство оборони відкинуло ідею постійного залучення армії.

Однією з причин є правова система Німеччини, за якою внутрішня безпека насамперед належить до компетенції поліції.

У Міноборони також наголошують, що Бундесвер уже має значні труднощі із захистом власних об’єктів, периметр яких сумарно охоплює десятки тисяч кілометрів.

Постійна охорона всієї цивільної критичної інфраструктури армією, за оцінкою відомства, створила б нереалістичне відчуття абсолютної безпеки.

Водночас у надзвичайній ситуації поліція може звернутися до Бундесверу по адміністративну допомогу.

У березні Німеччина також змінила Закон про авіаційну безпеку. Після цього Бундесвер уперше отримав право за певних умов збивати дрони за межами власних військових об’єктів.

Однак застосування такого права дозволяється лише тоді, коли необхідно запобігти особливо тяжкій катастрофі.

Вісім великих аеропортів отримають нові системи

Федеральний уряд планує поступово посилити технічний захист найбільших аеропортів країни.

За даними Міністерства внутрішніх справ, Федеральна поліція вже закупила частину необхідного обладнання.

Пріоритетними визначено вісім аеропортів: Франкфурт-на-Майні, Мюнхен, Берлін, Дюссельдорф, Гамбург, Кельн/Бонн, Штутгарт і Лейпциг/Галле.

До кінця 2026 року уряд планує забезпечити всі ці аеропорти мобільними технологіями протидії безпілотникам.

Профспілка поліції, однак, вказує на дефіцит ресурсів.

Її голова Йохен Копельке заявив, що поліції досі бракує фінансування, чітких правових норм і найсучасніших засобів захисту.

Інцидент у Лейпцигу показав, що Німеччині недостатньо лише закупити додаткові системи.

Для ефективної протидії потрібна комплексна мережа сенсорів, чіткий розподіл повноважень, достатня кількість спеціалізованих підрозділів і можливість швидко нейтралізувати небезпечний апарат.

Саме швидкість виявлення, класифікації загрози та ухвалення рішення стає одним із ключових викликів для німецької системи безпеки в умовах зростання кількості інцидентів із дронами.

UAPresa.com