Кремль посилює тиск на росіян у вигнанні: новий закон обмежує права

By Ahmet Taş | UA Presa

МОСКВА, РОСІЯ — Російська влада розширює механізми тиску на громадян, які живуть за кордоном і виступають проти Кремля: новий закон дозволяє блокувати банківські рахунки, обмежувати операції з майном та відмовляти в консульських послугах.

Як повідомляє DW Türkçe, документ, підписаний президентом Росії Володимиром Путіним, стосується громадян РФ, які перебувають за межами країни та були засуджені або притягнуті до відповідальності за низкою кримінальних чи адміністративних правопорушень. Правозахисники в еміграції називають новий механізм фактичним позбавленням значної частини громадянських прав.

Закон може обмежити права без формального позбавлення громадянства

Офіційна назва документа звучить як закон «про тимчасові обмежувальні заходи щодо осіб, які перебувають за межами Російської Федерації та ухиляються від виконання призначеного їм покарання».

Російський юрист Євген Смирнов, який також перебуває у вигнанні, у коментарі DW сформулював наслідки закону значно коротше.

За його оцінкою, йдеться про фактичне позбавлення громадянства, хоча юридично громадянство та паспорти таких людей зберігаються.

Проблема, за словами юриста, полягає в тому, що громадянин формально залишається громадянином Росії, але може втратити можливість користуватися значною частиною пов’язаних із цим статусом прав і державних послуг.

Зокрема, обмеження можуть поширюватися на консульські операції за кордоном, оформлення документів та можливість розпоряджатися майном і коштами в Росії.

До переліку потрапили політичні та адміністративні звинувачення

Новий закон охоплює широкий перелік правопорушень.

Серед них DW називає обвинувачення у так званій «дискредитації російської армії».

Після початку повномасштабної війни проти України російська влада використовує це формулювання щодо людей, які публічно критикують російські збройні сили або саму війну.

До сфери дії нового механізму також можуть потрапити особи, внесені до реєстру «іноземних агентів», якщо вони не сплачують накладені на них штрафи.

За інформацією, наведеною DW, у Росії статус «іноземного агента» мають понад тисяча людей та організацій, значна частина яких є критиками російської влади.

Ще одним із можливих приводів для застосування обмежень є співпраця з організаціями, які Москва визнала «небажаними». Таких структур, за наведеними даними, налічується близько 400.

До переліку також входять публічні заклики, які російська влада трактує як посягання на територіальну цілісність Російської Федерації.

Рахунки можуть заморозити, а операції з майном — заборонити

Передбачені законом заходи безпосередньо стосуються повсякденного життя росіян, які залишили країну.

Громадянам, що потраплять під дію обмежень, можуть закрити доступ до низки державних послуг у Росії та консульських послуг за кордоном.

Серед них DW називає оформлення паспортних документів і довіреностей.

Останнє особливо важливо для людей, які живуть за кордоном, але залишили в Росії квартири, автомобілі, бізнес або інше майно й змушені керувати ним дистанційно.

Новий закон також дозволяє вводити заборони на продаж нерухомості та транспортних засобів.

Крім того, банківські рахунки можуть бути заблоковані.

Таким чином, навіть перебуваючи за межами досяжності російських силових органів, людина може втратити можливість використовувати свої фінансові активи та майно всередині Росії.

Держдума підтримала закон одноголосно

Перед підписанням Володимиром Путіним закон був одноголосно ухвалений Державною думою.

Голова нижньої палати російського парламенту В’ячеслав Володін публічно підтримав документ.

Він заявив, що громадяни, які виїхали за кордон і, на думку російської влади, діють проти власної країни, не є опозиціонерами.

Володін назвав таких людей «зрадниками» та «злочинцями», звинувативши їх у спробах завдати шкоди державі, образах на адресу військових та уникненні відповідальності через проживання за кордоном.

Після голосування він окремо відзначив, що закон підтримали також парламентські опозиційні фракції.

Володін назвав це проявом «відповідальної опозиції».

DW зазначає, що формальна парламентська опозиція в Росії зберігається, однак її реальний вплив на політичну систему Кремля є вкрай обмеженим.

Правозахисники назвали документ «законом про цивільну смерть»

Російські правозахисники, які працюють у вигнанні, оцінюють нові норми значно критичніше.

Організація «Первый отдел», що займається правозахисною діяльністю за межами Росії, заявила, що новий механізм фактично позбавляє базових прав політично активних російських емігрантів, щодо яких у РФ ухвалені рішення про покарання.

Особливо це стосується людей, яких засудили заочно або оштрафували за справами, що правозахисники вважають політично мотивованими.

Організація назвала документ «законом про цивільну смерть».

Євген Смирнов зазначив, що насамперед під загрозою опиняються журналісти, активісти, політики та правозахисники.

За його словами, йдеться про людей, які й до ухвалення нового закону вже перебували під значним тиском російської влади.

Визначати конкретних осіб, до яких застосовуватимуть обмежувальні заходи, буде Міністерство юстиції Росії — те саме відомство, яке веде реєстр «іноземних агентів».

Мета — залякати тих, кого Кремль фізично не може дістати

Юристка Анастасія Буракова з організації «Ковчег», яка допомагає росіянам, що залишили країну, назвала новий закон «дуже страшним документом».

За її оцінкою, він може торкнутися великої кількості людей і створити атмосферу страху серед російських емігрантів.

Буракова вважає, що політична мета документа полягає у тиску на тих громадян, яких російська влада фізично не може затримати через їхнє перебування за кордоном.

Йдеться, зокрема, про людей, які відкрито виступають проти війни Росії проти України.

На її думку, шляхом обмеження доступу до грошей, майна, документів та консульських послуг Москва прагне змусити таких людей замовкнути навіть за межами Російської Федерації.

Тиск на критиків посилився після початку повномасштабної війни

Новий закон став черговою ланкою в системі обмежень, яку російська влада розширює після лютого 2022 року.

Невдовзі після початку повномасштабного вторгнення в Україну Держдума ухвалила норми про покарання за поширення так званої «неправдивої інформації» про російські збройні сили та за їхню «дискредитацію».

За цими статтями передбачені, зокрема, тривалі терміни ув’язнення.

Водночас різко посилився тиск на незалежні засоби масової інформації.

У російському інформаційному просторі влада наполягала на використанні офіційного формулювання «спеціальна військова операція» замість слів «війна» або «вторгнення».

У результаті багато незалежних редакцій припинили роботу всередині країни або перенесли свої команди за кордон.

Росію також залишили журналісти, активісти, політики, правозахисники та звичайні громадяни, які не погоджувалися з політикою Кремля.

За наведеними DW оцінками, протягом останніх чотирьох років із Росії виїхали сотні тисяч людей.

Новий закон означає, що частину з них Кремль тепер може переслідувати не фізично, а через їхні юридичні, майнові та фінансові зв’язки з Росією.

Для російської влади це механізм виконання покарань щодо громадян, які перебувають за кордоном.

Для правозахисників — ще один інструмент політичного тиску, що переносить наслідки внутрішніх репресивних механізмів далеко за межі Росії.

UAPresa.com